Практика роботи з дітьми, які мають мовленнєві порушення, свідчить, що не завжди у батьків є можливість звернутися за допомогою до спеціального психолога, тим більше до логопсихолога, оскільки в Україні тільки декілька років тому розпочали професійну підготовку спеціалістів цього профілю. Тому на місцях часто саме логопеду або дефектологу доводиться здійснювати не тільки педагогічну та логопедичну, а й психологічну діагностику.
Спеціалісти-непсихологи мають право використовувати тільки ті методики, що теоретично та психометрично обґрунтовані й не потребують спеціальних знань під час інтерпретації результатів. Методики, не забезпечені однозначною стандартною інструкцією, необхідними показниками надійності й валідності, ті, що потребують паралельного використання високопрофесій-них експертних методів (власне психологічних), не можуть застосовуватися спеціалістами-непсихологами.
Якщо правильне використання методики потребує загальних знань із психодіагностики або спеціальної психологічної підготовки, то користувач має або обрати для роботи іншу, доступну методику, або пройти відповідну підготовку" або запросити для проведення психодіагностики досвідченого спеціального психолога. Більше того, на сьогодні необхідна перепідготовка практичних, соціальних, медичних психологів та інших, котрі починають працювати з такою категорією дітей, як діти з порушеннями психофізичного і/або розумового розвитку в спеціальних освітніх закладах і реабілітаційних центрах.
Слід обов'язково зазначити, що у процесі використання усіх психодіагностичних методик спеціаліст-непсихолог бере на себе відповідальність і обов'язок дотримуватися всіх вимог професійної таємниці, неухильно слідувати етичним нормам у процесі обстеження у ставленні до обстежуваних і третіх осіб.
Основні етичні вимоги та правила непсиходіагностичного обстеження
Кожен спеціаліст, який здійснює психологічне обстеження, відповідає за встановлення і підтримку етики обстеження. Етика потребує, щоб діагност інформував досліджуваних про всі аспекти обстеження, які можуть впливати на їх бажання брати у ньому участь. Чесність і відкритість — важливі показники відносин між дослідником і досліджуваним. Якщо приховування й обман передбачені методологією дослідження, то дослідник має пояснити причини своїх дій для відновлення довіри. Етика також потребує, щоб психолог ставився з повагою до права обстежуваного зменшити або перервати участь у процесі діагностики у будь-який час. Якщо йдеться про обстеження дитини, психолог повинен повідомити батьків про намір обстежити їх дитину і пояснити, з яких причин виникла у цьому потреба. Як правило, психолого-педагогічне обстеження дитини на різного рівня психолого-медико-педагогічних комісіях проводиться за присутності батьків.
Згідно з принципом конфіденційності обстежуваний має бути впевненим у реалізації права про недоступність отриманої діагностичної інформації іншим особам без його згоди.
Принцип незаподіяння шкоди потребує захисту обстежуваних від фізичного, душевного дискомфорту та небезпеки.
Принцип компетентності та неупередженості вимагає від логопсихолога глибоких знань і розуміння механізмів та розвитку тих синдромів, що виникають при різних мовленнєвих розладах, особливо, якщо йдеться про мовленнєві порушення первинного генезу. Те, що здатна виконати фізично здорова особа із заїканням, може бути непосильним навантаженням для хворого, який має афазію, або для дитини із ДЦП, котра має дизартрію тяжкого ступеня. З огляду на це зрозуміло, що схема обстеження повинна, з одного боку, бути уніфікованою, а з іншого — у ній має враховуватися структура дефекту кожного конкретного обстежуваного і вона має бути адекватною його можливостям.
В.О. Калягін та Т.С. Овчиннікова пропонують етичні стандарти для будь-яких категорій психологів, з якими важко не погодитися. Кодекс честі психолога заснований па шести базових принципах: компетентності, порядності, професійної та наукової відповідальності, поваги до прав людини, турботи про благополуччя ближнього, соціальної відповідальності.
Процедура психодіагностичного обстеження передбачає дотримання певних етичних правил, наприклад:
• психолог може починати власне дослідження тільки після того, як клієнт повністю усвідомить мету обстеження, а також мету й засоби використання необхідної інформації; особистість не можна тестувати обманним шляхом, хоча справжня мета процедури може бути завуальована;
• кожен має право відмовитися від участі у психо-діагностичному обстеженні або експерименті, тим самим позбавити себе небажаного втручання у внутрішній світ;
• якщо обстеження здійснюється в інтересах певного закладу, обстежуваного мають повністю поінформувати стосовно використання отриманих результатів; бажано пояснити, що адекватна оцінка його особистості буде вигідна самому клієнту. Результати обстеження, проведені за особистим проханням і в інтересах обстежуваного, не можна подавати у будь-яку установу, якщо не буде дано особистого дозволу. Якщо дослідження здійснюється в інтересах особистості й за ініціативи організації (школи, вузу, підприємства та ін.), то для використання отриманих результатів у межах цієї організації не потрібно додаткової згоди обстежуваного;
• обов'язок берегти професійну таємницю втрачає силу, коли положення закону зобов'язує психолога повідомити необхідну інформацію. Тестування особисто^ сті дитини до 16 років потребує індивідуальної згоди дитини та її батьків; батькам за їх проханням мають повідомляти результати обстеження;
• доступ до результатів обстеження підлягає суворому контролю;
• у момент повідомлення результатів тестування варто враховувати особливості тієї особи, якої вони стосуються;
• обстежуваному не можна повідомляти результати його обстеження без грамотної інтерпретації.
Окрім загальних принципів, на що орієнтується у роботі психолог, є низка вимог до осіб, професійна діяльність яких пов'язана із застосуванням психодіагностичних методик. Це, насамперед, психологи-користувачі, котрі працюють із психодіагностичними методиками; спеціалісти-непсихологи суміжних із психолотією галузей (учитель, вихователь, корекційний педагог, логопед, лікар, соціолог та ін.), які застосовують у роботі окремі стандартизовані або адаптовані психо-діагностичні методики.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вимоги до спеціаліста-непсихолога“ на сторінці 1. Приємного читання.
