У спеціальному навчальному закладі для дітей з порушеннями мовлення психокорекційну роботу потрібно поєднувати з корекційно-педагогічною.
Залежно від форми організації корекційної роботи розрізняють два основні її види: індивідуальна та групова. У процесі індивідуальної психокорекції відбувається безпосередній вплив на конкретну дитину з боку психолога, який використовує для цього різноманітні методи роботи. Під час групової психокорекції робота здійснюється із групою дітей, як правило, одного віку, і які мають подібні проблеми. У цьому разі вплив на конкретного індивіда відбувається шляхом організації спеціального процесу взаємовпливу учасників групи, в результаті чого досягаються цілі психокорекції.
Залежно від корекційних завдань виокремлюють такі види психокорекції: ігрова, сімейна, нейропсихологічна та ін.
Деякі автори пропонують поділяти психологічну корекцію на три форми організації: загальну, часткову та спеціальну.
Під загальною психокорекцією розуміють загально-педагогічні заходи, за допомогою яких нормалізується соціальне середовище дитини. До такої психокорекції належить регуляція психофізичних та емоційних навантажень дитини відповідно до її віку й індивідуальних особливостей. Завдання загальної психокорекції збігаються із завданнями психогігієни, психопрофілактики, педагогічної етики та деонтології, які вирішуються у процесі організації навчально-виховних заходів.
Часткова психокорекція — сукупність психолого-педагогічних впливів, тобто це спеціально розроблені системи психокорекційних заходів, таких як сімейна психокорекція, музична терапія, психогімнастика та ін. За визначенням Ю. Шевченко (1995), спеціальна психокорекція — комплекс прийомів, методик й організаційних форм роботи з дитиною чи групою дітей одного віку, що є найефективнішими для досягнення конкретних завдань, спрямованих на формування особистості.
Основна мета спеціальної психокорекції полягає у виправленні наслідків неправильного виховання.
Отже, психологічна корекція розглядається як метод психологічного впливу, що реалізується за допомогою загальних, часткових і спеціальних процедур. Такий поділ досить умовний і не відповідає головному призначенню психологічної корекції як процесу психологічного впливу" спрямованого на виправлення у дітей недоліків у розвитку психічних функцій та особистісних властивостей. Під час психологічної корекції психолог може використовувати загальні, часткові й спеціальні методи.
Психологічне консультування
Одним із основних елементів у системі психологічної допомоги дітям з порушеннями у розвитку є психологічне консультування.
Консультування (від лат. consultatio — порада) — це порада фахівця з будь-якого питання. Психологічне консультування — один із видів професійної діяльності, спрямованої на надання людині психологічної допомоги.
Психологічне консультування є одним із засобів психологічної допомоги клієнтові, який має рекомендоване направлення. Психологічне консультування — це складний динамічний процес, зміст якого залежить від суб'єкта консультування, поставленої мети, теоретичної бази, яку психолог використовує у роботі.
Як зазначає І.І. Мамайчук (2001), психологічне консультування — система, що складається з таких основних блоків: гностичний; конструктивний; організаційний; оцінювальний.
Ці блоки взаємопов'язані і відображають динаміку консультативного процесу.
Завдання гностичного блоку консультування дітей і підлітків з порушеннями у розвитку багатогранні та залежать від проблем, що виникли у тих, хто консультується. Невід'ємною складовою цього блоку в процесі консультування є психологічне діагностування дітей, тому в процесі консультування психолог може запропонувати дитині деякі психологічні методики. Психологічне діагностування дітей підчас консультування здійснюється у таких напрямах:
• 1) аналіз ступеня обґрунтованості скарг батьків на поведінку і розвиток дитини. Вирішення цього діагностичного завдання визначає діагностику ставлення батьків до дитини і характер подальшої роботи з батьками;
• 2) оцінювання стану психічного розвитку дитини, виявлення і класифікація дефекту розвитку, його сутності у разі, якщо скарги батьків повністю або частково обґрунтовані;
• 3) формулювання на основі вирішення перших двох завдань наступної діагностичної цілі (щодо особистісних характеристик батьків, їх взаємостосунків із дитиною, відносин у родині загалом, відносин дитини за межами сім'ї), а також визначення напрямів консультативної роботи з батьками і психокорекційної роботи з дитиною.
Основне завдання конструктивного блоку психологічного консультування полягає в проектуванні консультативного процесу, відбиранні засобів і методів консультування з урахуванням інтелектуального та психічного потенціалу дитини.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийоми і методи психокорекційної роботи“ на сторінці 1. Приємного читання.
