Поступове ускладнення поведінки людини відбувається шляхом накопичення досвіду. Формування досвіду людини було б неможливе, якби образи навколишнього світу, що виникають у корі головного мозку, зовсім зникали. Такі зв'язки взаємопов'язані, вони закріплюються, зберігаються і відтворюються залежно від потреб людини. Всі ці процеси охоплює пам'ять.
Пам'ять — це запам'ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду.
У пам'яті розглядають процеси запам'ятовування, збереження, відтворення і забування; вони не є автономними психічними здібностями; формуються у діяльності й визначаються нею.
Наприклад, запам'ятовування певного матеріалу пов'язане з накопиченням індивідуального досвіду у процесі життєдіяльності людини. Якщо не звертати увагу на предмет діяльності, це спричинює його забування. Збереження матеріалу в пам'яті залежить від того, як часто людина застосовує його у діяльності.
Пам'ять — найважливіша характеристика всіх психічних процесів, вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості.
Види пам'яті залежать від характеру діяльності, під час якої реалізуються процеси запам'ятовування і відтворювання. Отже, види пам'яті розглядають за характером психічної активності, що переважає в діяльності, — рухова, емоційна, образна, словесно-логічна; за характером цілей діяльності — мимовільна, довільна; за тривалістю закріплення і збереження матеріалу — короткочасна, довготривала, оперативна.
Коли процеси запам'ятовування і відтворення не мають спеціальної мети щось запам'ятати чи пригадати, то йдеться про мимовільну пам'ять; якщо ставиться мета — про довільну пам'ять. У цьому разі процеси запам'ятовування і відтворення розглядаються як спеціальні, мнемічні дії.
Структура порушень пам'яті залежить від типу домінантності півкуль. Наприклад, порушення обсягу пам'яті пов'язане з дисфункцією лівої півкулі головного мозку, а труднощі відтворення інформації — з дисфункцією правої півкулі.
Під час дослідження різних видів пам'яті у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з нормальним розвитком з'ясували, що найбільший обсяг запам'ятовування спостерігається у процесі надходження інформації через зоровий аналізатор, дещо менший під час надходження через руховий і слуховий аналізатори.
У дітей із порушенням мовлення у дошкільному віці і на початку шкільного навчання має місце знижений обсяг усіх видів пам'яті, порівняно з нормою. Протягом навчання у початковій школі ці показники поліпшуються, однак слухомовленнєва пам'ять не досягає норми. З'ясовано, що рівень слухової пам'яті безпосередньо пов'язаний із мовленнєвим розвитком: чим гірше мовлення, тим гірша слухова пам'ять. Такий чинник зумовлює зменшення функції слухової пам'яті.
У переважної більшості молодших школярів з порушенням мовлення зорова пам'ять перебуває в межах норми. Це пояснюється тим, що розвиток звичайного зорового впізнання реальних об'єктів, яке є підґрунтям зорової пам'яті, як правило, не відрізняється від норми. Водночас порушення просторового сприймання, зумовлене недосконалістю просторового аналізу й синтезу, спричинює зменшення обсягу зорової пам'яті. Найчастіше це спостерігається у дітей з дизартрією (І.Т. Власенко).
До онтогенетичних ранніх форм пам'яті належить мимовільна пам'ять. Вона переважає у дошкільників, має місце на початку молодшого шкільного віку і продовжує займати чільне місце у пізніші періоди розвитку.
Для дітей з порушенням мовлення властивий недостатній розвиток мимовільної пам'яті. Те, що діти з нормальним розвитком запам'ятовують легко, у дітей із порушення мовлення потребує зусиль. Однією з причин недостатньої продуктивності мимовільної пам'яті є знижена пізнавальна активність.
Наприклад, у процесі дослідження мимовільної пам'яті дітям давали таке завдання: розкласти картинки із зображенням предметів на групи відповідно до початкової літери назви цих предметів. Було з'ясовано, що діти з порушенням мовлення гірше виконували завдання, до того ж витрачали на його пригадування більше часу, ніж їх ровесники із нормальним розвитком. Суттєва відмінність полягала не стільки в різній продуктивності відповідей, скільки в різному ставленні до поставленої мети. Частина дітей з порушенням мовлення самостійно майже не вдавалася до спроб, аби повністю пригадати, і лише іноді вдавалася до допоміжних прийомів. У тих випадках, коли це відбувалося, найчастіше спостерігалася заміна мети дією. Допоміжний засіб (літера) застосовувався не з метою пригадування потрібних слів на певну літеру, а для придумування нових слів на ту саму літеру.
Дослідники з'ясували, що продуктивність мимовільного запам'ятовування залежить від характеру матеріалу й особливостей діяльності з ним. Наочний матеріал запам'ятовується ліпше, ніж вербальний, і в процесі відтворення є дієвішою опорою під час пригадування.
У дошкільному і молодшому шкільному віці розвиток мимовільної пам'яті не зупиняється, вона продовжує удосконалюватися й використовується на різних етапах онтогенезу. Коли дитина дорослішає, актуальнішою для неї стає довільна пам'ять, що реалізується як особливий вид діяльності. Цілеспрямоване запам'ятовування і відтворення інформації вносить у поведінку дитини нові ознаки. Вона отримує нові додаткові можливості для регулювання діяльності, зокрема, для смислової організації мнемічної діяльності.
Особливості довільного запам'ятовування у дошкільників з порушенням мовлення виявляються у нижчій продуктивності, порівняно з нормою. Наприклад, у процесі дослідження довільного запам'ятовування у дошкільників із ЗНМ II—III рівнів (Л. Андрусишина) за методикою "Запам'ятай цифри" та заучування 10 слів (їх відтворювання передбачалося через 15 хвилин; одну годину; на наступний день) з'ясували, що 38 % дітей уже через 15 хвилин забувають половину вивченого матеріалу і пригадують лише 4—белів. Таку саму кількість слів вони відтворюють наступного дня. Вдаються до повторення, заміни слів синонімами. Діти можуть використовувати групи слів, яких не було в тексті (уведення нових слів називається парамнезією), спостерігаються вербальні парафразії різноманітних видів:
• а) понятійні (птах — курка, сад — фрукти, природа);
• б) парадигматичні (стілець — табуретка);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логопсихологія» автора Конопляста С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пам'ять“ на сторінці 1. Приємного читання.
