"Довга позиція" – цінні папери, які придбані дилерами для зберігання у процесі торгівлі або при випуску нових випусків.
"До закриття" – розпорядження укласти угоду перед самим закриттям ринку.
Жертва "подовжньої ціни" – подвійний збиток, який завдається: при купівлі цінностей на верхній межі підйому ціни або курсу; при реверсі позиції, тобто продажу на нижній межі падіння кон'юнктури.
Стан кон'юнктури визначається лише умовами укладення угод: біржова угода укладається на біржових зборах; біржова угода укладається членами біржі або особами, допущеними на неї як відвідувачі. На фондових біржах діє правило, згідно з яким угоди можуть укладати за власні кошти лише члени біржі, а за кошти інших учасників ринку – тільки фондові маклери.
Види біржових угод і операцій. Залежно від предмета біржові угоди поділяються на валютні, дисконтні, ломбардні (у тому числі й репортні операції з акціями через посередництво брокера), фондові, товарні, страхові, фрахтові.
З іншого погляду, існують три категорії біржових угод: реальні, ф 'ючерсні й арбітражні.
При класифікації біржових операцій на види слід виходити з декількох критеріїв. Найбільш значущим критерієм є термін виконання операції. При цьому розрізнюють два основних типи: касові, при яких сплата за біржову операцію відбувається відразу або в найближчі 2-3 дні, і строкові
Касові угоди, або угоди з готівкою, – угоди, що мають на меті дійсне придбання або відчуження товарів чи цінних паперів, що передбачає негайне виконання. За своєю юридичною природою касова угода – типовий договір купівлі-продажу.
Поняття "негайне виконання" для біржової угоди у зв'язку з відсутністю на біржі предмета угоди носить умовний характер. Виконання відбувається поза біржею і вимагає відповідно певного часу. Правила біржової торгівлі, що діють на тій чи іншій біржі, завжди чітко визначають зміст поняття "негайне виконання", встановлюючи короткий строк, що необхідний для здійснення виконання: через день, на третій день, до сьомого біржового дня і т. ін.
Строкові угоди, на відміну від касових, передбачають досить великий проміжок часу між укладенням угоди та її виконанням. Юридична природа строкової біржової угоди – договір про поставку. У разі укладення строкової угоди постачальник, як правило, не має на руках товару або цінних паперів, які він продає на строк, він діє з розрахунку на певні умови, що склалися на момент виконання договору.
При строковій біржовій угоді предмет (товар або контракт) і права на нього повинні бути передані в момент її укладення, а гроші сплачуються через певний строк. Для строкових угод правилами біржової торгівлі встановлюється певний період виконання: традиційно – на кінець місяця (per ultiom) або на середину місяця (per medio), рідше – до двох місяців. У встановлені терміни проводиться загальна ліквідація всіх укладених до цього терміну угод через ліквідаційне бюро (розрахункову палату). Переважно предметом строкових угод є цінні папери, значно рідше – товари (сировина, зокрема, зерно тощо).
Угоди на різницю (або так звані умовні) – різновид строкових угод, що мають на меті не дійсне придбання або відчуження предмета угоди, а тільки отримання різниці в ціні: між ціною, встановленою під час укладення угоди, і ціною, яка склалася на біржовому ринку до моменту виконання угоди. Угода на різницю виконується простим розрахунком різниці.
Різновиди угод на різницю, що укладаються виключно з цінними паперами – репорт і депорт або так звані пролонгаційні угоди.
Репорт – це угода, що поєднує купівлю за готівку і продаж у кредит з обов'язком передати папери такого ж виду до певного терміну. При репорті одна особа купує за готівку цінні папери й одночасно продає їх тій же особі до певного терміну за підвищеною ціною. Різниця в ціні становить винагороду за користування кредитом. Мета угоди – продовжити можливість біржової гри на підвищення.
Депорт – це продаж паперів за готівку купівлею їх на термін. Депорт дуже близький до репорту. Різниця лише в тому, що кредитор і позичальник міняються місцями. Мета репорту – продовжити гру на зниження курсу. Головними учасниками пролонгаційних угод, як правило, є банки й інші кредитні установи.
Арбітражні угоди – це різновид строкових біржових угод з цінними паперами, сторони яких мають у своєму розпорядженні відомості про умови торгів на інших біржах і прагнуть використати різницю в ціні. Від звичайних строкових угод арбітражні відрізняються тим, що розрахунок базується на різниці курсу не в часі, а у просторі. Результат арбітражних угод – вирівнювання курсу цінних паперів на різних біржах і, зрештою, створення загальносвітового валютно-фондового ринку. Розрізняють:
• 1. Вексельні, або девізні арбітражні угоди. їх суть полягає у скуповуванні певної валюти на одних біржах, де її курс нижчий, з метою реалізації на інших, де курс значно вищий. Цей процес призводить до вирівнювання валютних курсів, встановлення курсового паритету. При цьому можуть мати місце:
– а) прямі угоди, якщо на куплену на одній біржі валюту на іншій безпосередньо купується інша;
– б) непрямі арбітражні операції у тих випадках, коли вигідно перейти через валюту третьої і навіть четвертої країни).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна психологія» автора Бутко М.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загальні психологічні закономірності поведінки на біржі“ на сторінці 2. Приємного читання.
