Розділ «3. Вибери сам собі пригоду (вві сні)»

Часто, переповідаючи, що нам снилося, ми влазимо в шкіру кінорежисера. Робимося такими собі Кампанельєю[50] чи Спілбергом, і óбрази наших снів перетворюються на повно- або короткометражні фільми (залежно від здатності кожного згадувати). Яке ж величне це кіно! Щось, поза сумнівом, гідне останнього етапу Луїса Бунюеля[51]. Але як добрим режисерам нам належало б знати, якою буде наша стрічка — кольоровою чи чорно-білою. Щоб розв’язати цей сумнів, прикличемо на допомогу науку.

Численні дослідження 1960-х років засвідчують, що більшість снів кольорові. Під час неспання свідомі асо­ціації, які викликають у нас кольори, залежать від нашого особистого досвіду, а також від культурних факторів. А от кольори, що з’являються в снах, можуть походити як від цих свідомих асоціацій, так і від позасвідомих зв’язків: кольори, що з’являються, можуть бути пов’язані з тим, що видається нам важливим. Тобто з емоціями, покликаними привернути нашу увагу.

З іншого боку, нові дослідження виявили, що люди старшого віку бачать більше сірих снів, ніж молоді. Це може бути пов’язано з тим, що в дитинстві старших людей телебачення було чорно-білим. Щодо цього проведене 2006 року в Китаї дослідження виявило, що сільське населення, яке має чорно-білі телевізори, частіше згадує сірі сни.

Не слід забувати, що дослідження такого типу відбуваються як у лабораторіях, так і в домашніх умовах, де сплячих красунь і красенів будять, щоб вони записали, що їм снилося. А ми тим часом можемо дивитися за хроматичною шкалою сни, які найбільше нам до вподоби.