Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Основою ідеомоторних тренувань є “уявне програвання своїх дій у різних ситуаціях. Причому уявний образ рухів обов язково пов’язаний з м’язово-суглобовим відчуттям, тобто з фізичними рухами. Ідеомоторна дія повинна бути уявлена настільки ясно, що військовослужбовець буде мимоволі здійснювати рухи. В якості змісту для “програвання” своїх дій беруться реальні типові ситуації, з якими стикаються військовослужбовці під час бойових дій.

Налаштування допоможе цілеспрямовано впливати на свою психіку, а через неї - на функції внутрішніх органів.

Основу методу складають налаштування, тобто своєрідні формули-послання свідомості і підсвідомості. їх побудова дозволяє формувати яскраві образи здоров’я, сили, невтомності, енергійності, вольові психічні стани, стимулюючі вольові зусилля.

Наведемо приклад налаштування на “сміливу поведінку і високу працездатність”:

“Я людина смілива, твердо впевнена у собі. Я все вмію, все можу і нічого не боюсь. З кожним днем моя воля стає все сильніше і сильніше. Я повного мірою управляю діяльністю мого організму і поведінкою.

Я точно знаю, що ніякі труднощі не здолають моєї волі.

Серед усіх негараздів, небезпек і випробувань я стою непохитно, як скеля, об яку все руйнується.

З кожним днем я стаю все більше і більше сміливим, все більше впевненими в собі.

Я постійно зберігаю повну бойову готовність до подолання всіх труднощів і перешкод, до подолання всіх протидіючих сил. Весь мій організм постійно, безперервно підтримує повну готовність до подолання всіх шкідливих впливів зовнішнього середовища. І я непохитно зберігаю прекрасне самопочуття. Я систематично завзято вчуся відчувати себе в десять разів сильніше, в сто разів сильніше всіх протидіючих мені сил.

Моя внутрішня стійкість, моя сила волі в десять разів сильніше за всіх, в сто разів сильніше всіх труднощів і перешкод. Міцніють мої духовні сили, здоровішають мої нерви. З кожним днем я стаю людиною з усе більш і більш твердим характером, з усе більш і більш сильною волею. Я постійно здобуватиму перемоги над усіма труднощами і перешкодами. Я відчуваю себе людиною-гігантом, людиною величезного калібру, здатного долати всі труднощі і перешкоди, здатного долати всі протидіючі сили життя.

Весь мій організм мобілізує всі сили, всі свої безмежні резерви для швидкої реалізації всього того, що я говорю про себе.

Під час виконання найважчої діяльності весь організм відновлює свої сили. Всі нервові клітини головного мозку під час самої роботи накопичують молоду енергію, збільшують свої енергетичні ресурси. І моя працездатність стає практично безмежною. Все моє тіло, всі мої внутрішні органи продовжують накопичувати молоду енергію. Міцніють мої духовні сили, здоровішають мої нерви, все сильнішою стає моя воля, і безперервно збільшуються мої можливості. Те, що раніше для мене було непосильним, недосяжним, стає нижче моїх реальних можливостей, ті труднощі та перешкоди, які здавалися мені раніше непереборними, я тепер долаю сміливо, впевнено і здобуваю над ними перемогу за перемогою. Я стаю людиною все більш сильнішою і сміливішою”.

За таким принципом можна налаштовувати себе на будь-які умови бойової діяльності.

Усвідомлюючи значущість профілактичних заходів, необхідно особливо уявляти небезпеку накопичення людьми емоційно-психічної напруженості. Слід пам'ятати, що відпочинок потрібний не лише фізичний, але і психічний. У бойовій обстановці підрозділи частини повинні періодично знаходитися в стані, коли особовий склад не повинен думати про загрозу нападу або про швидкий вступ у бій. Це досягається періодичною зміною і відведенням їх в тил. Навіть в умовах ведення безперервних бойових дій рівномірний розподіл навантаження і розумна зміна підрозділів на активних ділянках сприятиме вирішенню цього завдання.

Несприятливий вплив на бойову діяльність особового складу здійснює також порушення ритмів життєдіяльності (звичного чергування активної діяльності, сну, відпочинку, харчування тощо), часта зміна кліматичних умов, погані погодні умови тощо.

До перенапруження і нервового виснаження веде не лише фізичне напруження, але і переживання. Тому система інформації і підготовка до бою повинні будуватися з урахуванням збереження психіки воїна. Украй бажане максимальне скорочення періоду очікування бою. Солдат не повинен знаходитися в напрузі, якщо це не диктується обсгановкою. Люди інформуються про складність майбутнього бою, але при цьому недопустимі залякування і підривання упевненості у своїх силах. Особливу небезпеку в передбойовому періоді складають панічні чутки. Треба врахувати, що нерідко вони поширюються особами з нестійкою психікою.

У передбойовий період не слід забувати, що бездіяльність, відсутність зайнятості людей надають їм більше часу для поглиблення переживань. Під час підготовки до бою кращим засобом попередження страху є активна діяльність. Підготовка до бою або діяльна участь в ньому дозволяють воїнові легше переносити емоційний фон навколишніх подій.

Заступникові командира по роботі з особовим складом важливо пам'ятати принцип, що не раз виправдав себе, в період підготовки і очікування бойових дій особовий склад має бути постійно зайнятий справою (чищення зброї, обслуговування техніки, додатковими тренуваннями). За відсутності корисної діяльності виникають томливі роздуми, різні чутки, зароджується страх перед невідомістю, настає загальний занепад бойового духу.

Після прибуття в район бойових дій заступникові командира по роботі з особовим складом необхідно потурбуватися про обладнання в найближчому тилу пункту надання першої психологічної допомоги. Це може бути порожня будівля, намет, кунг, бліндаж тощо. На пункті має бути тепло, вода (чай) в достатній кількості, спальні місця, запас продуктів. Недоцільно розміщувати його з пунктом збору поранених, оскільки їх вигляд і стогони можуть посилити психотравму. Також необхідно особисто переконатися в знанні санінструкторами симптомів БПТ, місця розташування пункту, потурбуватися про постачання їх седативними (заспокійливими) препаратами. Організація роботи пункту першої психологічної допомоги покладається на психолога частини, склад медперсоналу узгоджується з лікарем частини.

Психічне виснаження можливо навіть за відсутності зовні помітної фізичної слабкості. При цьому у військовослужбовців з являється зниження ініціативи, втрачається інтерес до себе і навколишніх подій. Пригнічений настрій у деяких з них поєднується з безсонням, дратівливістю. У такому стані люди починають проявляти не властиву їм раніше прискіпливість, озлобленість, цинічність і недисциплінованість, здійснюючи негативний вплив на колектив.