- заспокойся і спробуй повільно порахувати від десяти до нуля або вирішити в думці нескладну математичну задачу;
-спробуй “підключиш” розум і постарайся передбачиш ситуацію, за можливістю вибери більш безпечні шляхи виходу з ситуації;
- якщо помітив паніку у товариша - можна кілька разів вдарити долонею по щоці.
Дуже важливо зрозуміти самому і роз'яснити іншим, що військовослужбовець, постраждалий від Б1ТГ, прирівнюється до тих, що отримали важку фізичну травму, вогнепальне поранення, контузію або хімічне отруєння.
На БПТ людина може відреагувати в двох основних формах: гальмівній і гіперзбудливості, рідше зустрічається їх поєднання. Час реакції на БПТ залежно від сили і тривалості впливу стрес-чинників, індивідуальних особливостей і інших параметрів може займати від декількох годин до декількох років. Тому в першу чергу необхідно евакуювати постраждалого з поля бою і доставити в пункт надання першої психологічної допомоги. При неможливості евакуації (бій в оточенні) помістити в укриття, дати заспокійливе і залиши ти під наглядом, ізолював від зброї, до появи можливості евакуації.
Рекомендована схема
використання способів попередження психотравм при різних реакціях на вплив психогенних факторів
симптоми | МЕТОДИ | |||||||
Релаксація | Самонавіювання | Медитація | Психологічнийтренінг | Обговорення | Аналізстресу | Невідкладнапсихічнадопомога | Методзворотногозв’язку | |
ДВП | ДВП | Двп | Двп | двп | Двп | двп | двп | |
Надмірнастурбованість | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 2 3 | 3 3 3 | 3 3 3 | 1 1 1 | 2 1 2 |
Підвищенаемоційність | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 2 1 2 | 2 3 2 | 3 2 3 | 3 2 3 | 3 1 3 |
Підвищеназбудженість | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 2 1 2 | 2 1 2 | 2 1 2 | 2 1 2 | 2 1 2 |
Імпульсивнаповедінка | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 2 1 2 | 2 2 2 | 3 2 3 | 3 2 3 | 3 2 3 |
Вираженехвилювання | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 2 3 | 3 2 3 | 1 1 1 | 2 2 2 |
Частекуріння | 3 ] 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 1 1 1 | 2 2 2 | 2 2 2 | 1 1 1 | 2 2 2 |
Мовнезбудження | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 2 1 2 | 2 2 2 | 3 2 3 | 1 1 1 | 2 2 2 |
Тремор | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 1 3 | 3 2 3 | 3 2 3 | 3 2 3 | 3 2 3 |
Примітка: Д - до бойових дій. |
В - під час бойових дій.
П - після бойових дій.
1 - мала ефективність.
2 - середня ефективність.
3 - велика ефективність.
Перелік симптомів БПТ не є вичерпним, в посібнику перераховані найбільш характерні, крім того можливе їх різне поєднання залежно від форми реакції на БПТ і її тяжкості. Але поразку БПТ треба відрізняти від прояву розгубленості або боягузтва - ніякі заклики, умовляння, ляпаси, погрози (аж до розстрілу) не виводять військовослужбовця із стану дезорієнтації і можуть лише посилити наслідки БПТ. Тому швидка ізоляція його від впливу екстремальної обстановки є щонайпершою умовою.
Після доставки постраждалого в пункт надання першої психологічної допомоги потерпілому необхідно обмити водою хоча би обличчя і руки, зігріти кисті рук і ступні ніг, розтерши їх вовняною тканиною або використовуючи гарячу воду. Потім постраждалому треба дати заспокійливі засоби (наприклад, седуксен, еленіум, фенозепам тощо) і покласти спати. За відсутності необхідних медикаментів в якості заспокійливого засобу може бути використаний шприц-тюбик з індивідуальної аптечки або алкоголь (50-100 мл). Після того, як потерпілий прокинеться, його необхідно нагодувати і знову покласти спати. Надалі ступінь тяжкості психотравми і заходи з відновлення здоров'я військовослужбовця повинен визначити фахівець. Проте, як показує досвід, при проведенні відновного періоду в найближчому тилу (без відправки потерпілого в госпіталь) менша кількість військовослужбовців симулює продовження хвороби (за досвідом західних армій при такому підході 8 з 10 потерпілих поверталися у стрій протягом 2-3 днів). Уся робота повинна супроводжуватись умілою психотерапевтичною бесідою командира (заступника по роботі з особовим складом, психолога) після того, як гостра реакція на БПТ буде знята і потерпілий знову стане здатний до розсудливих дій. Усвідомлення того, що товариші по службі військовослужбовця буквально поруч б'ються з ворогом, а він, у цілому фізично здоровий, знаходиться в тилу, є для більшості військовослужбовців потужним мотивом для повернення у стрій.
№з/п | Ознаки зміни психічного стану військовослужбовця | Заходи командирів, психологів, медичного персоналу щодо психологічної допомоги |
1. | Гостра психічна або фізична втома:- погіршення увага, пам’яті, мислення;- млявість або безладна квапливість рухів, погіршення їх точності і координації;- невпевненість ходи;послаблення вольових зусиль, рішучості, наполегливості, активності;- погіршення самоконтролю і витримки;- скарги на “розбитість”, загальну слабкість, неможливість належно виконувати свої обов’язки | Тимчасове звільнення від службових обов’язків.Забезпечення умов для повноцінного відпочинку впродовж не менше доби. Тілесно орієнтована і мануальна терапія.Допуск до військової операції - після індивідуального психічного контролю |
2. | Перевтома:- посилення ознак гострої втоми;- безпричинні коливання настрою, роздратованість;- скутість, напруженість, виражена тривожність, неспокій;- байдужість до оточуючих, пригніченість, 1 відсутність інтересу до роботи; | Тимчасове звільнення від службових обов’язків.Над ання першої психологічної допомога (за необхідності - долікарської) відповідно до характеру розладів. Евакуація для проведення спеціалізованих відновлювальних заходів. Психологічна вербальна підтримка. |
№з/п | Ознаки зміни психічного стану військовослужбовця | Заходи командирів, психологів, медичного персоналу щодо психологічної допомоги |
- розлад сну (тяжке засинання або пробудження, переривчастий, поверхневий сон, який не полегшує стан, часті ситуаційні сновидіння, безсоння вночі, сонливість вдень);- почервоніння (збліднення) шкіри, задишка, серцебиття, пітливість;- больові відчуття в області серця, у м’язах, ломота у поясниці і суглобах;- головні болі, запаморочення | Психотерапія (спеціальна). Допуск до виконання обов’язків повсякденної служби - після заключення відповідних спеціалістів | |
3. | Афектні реакції (сильне і короткочасне нервове збудження):напруженість, неспокій, роздратування;- дріб’язкові “чіпляння” до всього;- “вибухове” реагування на зауваження, претензії. | Тимчасове звільнення від обов’язків служби.Психологічна експрес-корекція стану. Психологічна регуляція релак-суючого типу.Обережний режим індивідуальної роботи з боку керівництва. Скерування на консультацію до психіатра, невропатолога. |
4. | Надмірна “передстартова” мобілізація:- незвична для цього військовослужбовця психоемоційна напруженість, збудливість, балакучість, метушливість. | Тимчасове звільнення від участі в підготовці операції.Індивідуальна психологічна регуляція і саморегуляція релаксуючого типу. Спостереження за поведінкою.Допуск до виконання завдань і роботи -після індивідуального психологічного контролю |
5. | Недостатня “передстартова” мобілізація:- байдужість, відсутність інтересу до підготовки, цілей і завдань операції (без психопатологічних ознак, вказаних у п. 1). | Тимчасове звільнення від участі в підготовці операції.Індивідуальна психологічна бесіда і експрес-діагностика.При відсутності ознак психічної демобілізації - індивідуальна або групова психологічна регуляція активуючого типу.Активне включення в процес підготовки до операції.Допуск до операції - після індивідуального психологічного контролю |
№з/п | Ознаки зміни психічного стану військовослужбовця | Заходи командирів, психологів, медичного персоналу щодо психологічної допомоги |
6. | Психологічний шок (стресовий стан, безпосередньо після події):- поведінка, неадекватна обстановці, байдуже ставлення до оточуючих;- замкнутість, мовчазність;- загальмованість реакцій, неуважність;- тривожність, неспокійний сон;- “відчужений” погляд, утруднена “включеність”;- звуження уваги, інтересів, контактів | Тимчасове звільнення від обов’язків служби або участі в бойових операціях. Індивідуальна психологічна бесіда, мануальна і тілесна терапія.За необхідності - евакуація для поглибленого дослідження і діагностики, а також надання спеціалізованої допомоги.Допуск до виконання службових обов’язків - після індивідуального психологічного контролю. Скерування на консультацію до психіатра, невропатолога |
7. | Психічна демобілізація:- втрата контролю над ситуацією, дезорієнтація в обстановці, розгубленість;- незвичний для даного військовослужбовця характер вимови, зміст висловлювань, інтонації, що свідчать про переживання страху;- спішні, хаотичні, некоординовані помилкові дії і вчинки;- уповільненість або відсутність необхідних дій і вчинків;- відсутність вольових зусиль, апатія, загальмованість, пригніченість, сонливість;- відсутність самоконтролю, нестриманість, настрій неадекватний ситуації;- відмова продовжувати дії, роботу тощо | Тимчасове звільненім від виконання обов’язків.Психологічна експрес-корекція стану. Спостереження за станом і поведінкою.За необхідності - евакуація для надання спеціальної допомоги. Скерування на консультацію до психіатра, невропатолога |
8. | Деморалізація:- зниження моральних критеріїв оцінки поведінки, дій і вчинків;- розв’язність, вульгарність, цинізм, нехтування будь-якими нормами службової етики, субординації;- нехтування правом війни;- озлобленість, невмотивована грубість і хамство;- відмова від дотримання норм гігієни, неохайність, запущеність;- неконтрольоване п’янство (запої);- вживання наркотичних речовин тощо | У випадку відсутності необхідних умов для проведення корекційних і реабілітаційних заходів компетенція і кваліфікація психолога не відповідатимуть ступеню виявлених розладів.Коли заходи першої психологічної допомоги не призводять до нормалізації психологічного стану і працездатності, військовослужбовця рекомендується евакуювати в місце постійної дислокації і передати під нагляд психіатра, невропатолога, нарколога |
При тривалому перебуванні в умовах бойової обстановки (понад 4-5 діб) у воїнів починають з'являтися ознаки перевтоми. В одних знижується почуття бойової настороженості, виникає сонливість, безтурботність, а інші, навпаки, не можуть довго заснути і перенапружуються, по-цьому потрібне не лише постійне нагадування про дисципліну, але і надання можливості для почергового відпочинку особового складу. Для запобігання порушенням нервово-психічної діяльності через дефіцит сну, при тривалому перебуванні в умовах бойової обстановки, доцільно через 5-6 годин несення служби надавати відпочинок (сон). При цьому оптимальний час для зміни визначається біоритмами людини; о 2 годині, о 8 годині, о 14 годині, о 22 годині.
Місце і умови проведення | Зміст дій |
Під час короткого відпочинку | Прийняти зручну позу сидячи або лежачи. Закрити очі, розслабитися. Встановити спокійне дихання. Згадати приємні життєві ситуації. Подумки промовити формулу: “Мій організм відпочиває і набирає багато сил” (повільно повторювати її 2-3 рази, роблячи кожного разу акцент на різних словах) |
Після безсонної ночі або тривалої діяльності, коли є пауза в 20-30 хв | Зайняти зручну позицію лежачи на спині. Подивитися на годинник і уявити положення стрілок, коли треба прокинутися. Подумки наказати собі: “Прокинуся в стільки-то”. Закрити очі, розслабиш усі м'язи тіла і вселяти собі: “Я розслабляюся. Усі м'язи наливаються теплом. Ноги, руки важкі, теплі. Я засинаю, прокинуся в стільки-то!” |
Пригнічення негативної емоції. Якщо при зародженні негативної емоції військовослужбовець вчинить ряд фізичних дій, які є характерними для позитивних емоцій (наприклад, посміхнеться), то тим самим буде досягнутий необхідний профілактичний ефект. Природно, що здійснення таких дій вимагає значних вольових зусиль, оскільки потрібний результат досягається не відразу, а після закінчення деякого часу.
Досвід роботи з військовослужбовцями, в тому числі і в зоні проведення нашими військами Антитерористичної операції, що піддалися бойовому стресу, дозволяє виділити основні способи і засоби їх психологічної підтримки. Безпосередньо в ході бойових дій застосовуються комунікативні й організаційно-діяльнісні способи.
До комунікативних способів відносяться:
а) вербальні: доведення до військовослужбовців мобілізуючої інформації: переконання “ми справлялися і не з такими завданнями, впораємося і з цим”;
навіювання за типом: “Ти впораєшся з цим! У тебе досить сил!”;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія бою» автора Романишин А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:“ на сторінці 95. Приємного читання.