Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

• Я спокійний і впевнений у собі;

• Я впевнений у своїх товаришах, вони ніколи не підведуть;

• Я рішучий і сміливий;

• Я до всього готовий і все зможу;

® Я як сталева пружина - потужна, пружна, незламна;

® Моє тіло повністю підвладне мені;

® Я спокійний і впевнений у собі, я вирішував більш складні, завдання вирішу і це.

Пам’ятай, що страх можна подолати, а боягузтво не забудеться ніколи.

У тому випадку, коли хтось із товаришів втратив контроль над своєю поведінкою, безцільно метушиться або, навпаки, застиг в заціпенінні, неадекватно реагує на твої слова і дії, якщо є можливість, сховай його у безпечному місці, повідом про це командиру або санінструктору і продовжуй бойові дії.

Бойова обстановка створює благодатний ґрунт для розвитку панічних настроїв. Цьому сприяють раптові, несподівані дії противника, його могугні вогневі удари, надмірна утомленість, перенапруження, розповсюдження деморалізуючих чуток, настроїв, відсутність офіційної інформації, отримання СМС погрозливого змісту щодо близьких і рідних з невідомих номерів телефонів та ін.

Особливу небезпеку становить групова паніка, оскільки вона швидко розповсюджується й нарощується в процесі взаємного зараження. Це супроводжується втратою здібності до раціональної оцінки обстановки, мобілізації внутрішніх резервів, доцільності спільної діяльності. З’являється схильність до нерозсудливого наслідування дій одного або групи солдатів, які розпочали паніку, направлених на власний порятунок, прирікаючи на загибель товаришів.

За таких умов намагайся не піддаватися паніці та негайно, рішуче пригашай її, доки вона має поверхневий характер і швидко піддається ліквідації.

Частіше за все паніка виникає:

1) під час нічних операцій, коли темнота загострює відчуття страху;

2) після поразки або нерішучого бою з великими втратами, що підриває бойовий дух особового складу;

3) під час вступу підрозділів у бій, у момент його зав’язки, коли будь-яка небезпека перебільшується уявою.

"При цьому під час бою паніку може викликати будь-яка несподіванка: атака з тилу, з флангів, несподівана, а іноді й уявна перевага противника. В цьому випадку досить піддатися жаху одній людині, щоб він передався масі.

Проте нервозність властива не тільки в бою, але і після нього, під час відпочинку, коли уві сні на рівні підсвідомості пере-живаются враження важкого дня. При цьому крик сплячого або випадковий постріл на передніх позиціях можуть призвести до масової перестрілки, так званої “вогневої паніки”, а то і до сумбурної втечі.

Піддатися паніці - все одно що приректи себе на смерть.

Щоб захистити себе від впливу паніки: