Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

Психологія бою

виконання обов’язків в караулі, внутрішньому наряді, проявлену ініціативу в бою, високі результати в навчанні тощо.

Експериментальна робота показала, що при застосуванні накопичувальної системи балів відхилення в поведінці військовослужбовців експериментальної групи істотно зменшилися. Проте услід за відміною накопичувальної системи бального підкріплення було виявлено збільшення відхилень у поведінці. У зв'язку з цим доцільно поступово зводити нанівець бальне підкріплення, замінюючи його похвалою і самопідкріпленням.

Програма позитивного підкріплення нормативної поведінки військовослужбовців повинна включати роботу з об'єктами військового управління, наприклад, навчання командування, офіцерів органів по роботі з особовим складом процедурам підкріплення.

Психологічна реабілітація осіб із початковими проявами стрес-провокаційних аддиктивних розладів повинна носити комплексний поетапний характер і ґрунтуватися на усуненні стресогенних афектних порушень шляхом нетривалого застосування психофармакологічних препаратів і формуванням конструктивної стратегії подолання стресу. Необхідне навчання релаксації, упевненості в собі, мистецтву володіти собою, способів зниження і ривожності й адаптації до нових умов професійної діяльності, зокрема і бойової обстановки.

Особлива увага повинна приділятися профілактиці аддиктивних розладів серед учасників бойових дій. Недоцільно евакуйовувати військовослужбовців з адциктивною поведінкою до тилових лікувальних установ, зважаючи на небезпеку епідемії нарко-спрямованого синдрому евакуації”, а також передчасно діагностувати наявність наркологічної патології. Після курсу лікарської і поведінкової терапії поблизу від передового району ці особи підлягають поверненню в частину, де їм за допомогою військових психологів і військових лікарів повинна бути забезпечена система підтримки з метою подальшої стабілізації ремісії.

Реалізація перерахованих основних медико-реабілітаційних заходів можлива лише за умов істотної реорганізації штатних структур психіатричної допомоги, посилення її медичними психологами, психофізіологами і психотерапевтами, з максимальним наближенням її до передових районів.

Припинення наркотизації й алкоголізації у військовослужбовців, що особисто беруть участь у бойових діях, можливо

лише тоді, коли усувається стресогенна ситуація або змінюється ставлення до неї самого аддикта. В умовах бойової обстановки реальним, зазвичай, є останній із названих варіантів. Саме цей напрям, достатньо складний і трудомісткий, повинен складати суть психокорегувальних заходів.

Разом з тим у військовослужбовців можливе припинення і попередження хронізацїї наркоманичного процесу суто медичними методами при застосуванні доступної, своєчасної й ефективної детоксикації і психопрофілактичної роботи з особами, що потребують наркологічної допомоги. Детоксикація повинна бути забезпечена безпосередньо в бойових умовах наркологами “першого контакту” і в спеціалізованих лікувальних установах в умовах планової навчально-бойової діяльності. Психо-ирофілактіку доцільно проводити при виведенні контингенту з вогнища конфлікту в рамках широкої реабілітаційної програми (наркологи “другого контакту”). Добровільне звернення військовослужбовців по наркологічну допомогу не повинне супроводжуватися організаційними висновками. Хворих на наркоманію з вираженими психічними порушеннями необхідно виділити в самостійну групу пацієнтів, що потребують поглибленого обстеження і спеціалізованого лікування.

При цьому психокорегувальні заходи проводяться у напрямі актуалізації переживань, пов'язаних із втратою соціального статусу і раціоналізації особистих позитивних перспектив.

Психологічна підтримка спрямовується на актуалізацію тих, що є, і створення додаткових психологічних ресурсів, що забезпечують активні дії військовослужбовців на полі бою. Вона надається в профілактичному плані (з метою попередження розвитку негативних психологічних явищ) всім військовослужбовцям, а з метою психологічної корекції застосовується стосовно осіб із симптомами непатологічних і патологічних психогенних реакцій.

Своєрідною експрес-методикою, що дозволяє у бойовій обстановці виявляти осіб, які потребують підтримки, може служити класифікаційна сітка, запропонована російськими фахівцями. Відповідно до неї до непатологічних (фізіологічним) невротичних явищ відносяться реакції на бойовий стрес (адаптаційні реакції). Вони виявляються в підвищеній емоційній напруженості і психомоторних змінах, викликаних страхом (паніка, відхід з поля

бою, безліч недоцільних рухів; безладне, безцільне метання; ступорозное знерухомлення; уривиста, незв'язна мова). До названих симптомів додаються такі вегетативні реакції, як прискорене сечовипускання, дисфункція шлунку і кишечнику; нудота, запаморочення, ознобоподібний тремор; зміна пігментації шкіри; відчуття браку повітря, задухи; відчуття сильної фізичної слабкості, жару або холоду тощо.

Психогенні патологічні реакції виявляються в симптомах астенічного, депресивного, істеричного й інших синдромів. Основним показником того, що спостережувана Симптоматика відображає непсихотичний рівень травматизації військовослужбовця, є збереження ним достатньою мірою критичної оцінки того, що відбувається, і здатності до цілеспрямованої діяльності.

Досвід роботи з військовослужбовцями, що піддалися бойовому стресу, накопичений у Збройних Силах і арміях інших країн, дозволяє виділити основні способи і засоби їх психологічної підтримки. Безпосередньо в ході бойових дій застосовуються комунікативні і організаційно-діяльнїсні способи, які представлені в табл. 3.

Таблиця ЗСпособи психологічної підтримки військовослужбовців в бою
Назва групи способівЗміст способів психологічної підтримки /
КомунікативніВербальні: а) доведення до військовослужбовців мобілізуючої інформації: переконання за типом “ми справлялися і не з такими завданнями, справимося і з цим”; б) навіювання за типом: “Ти впораєшся з цим! — у тебе достатньо сил”; у) підкріплення за типом: Орел! , Так тримати!”; г) психологічне зараження настроєм за типом: “Мужики ми чи ні?”, “Десантники не відступають!”; д) жарти, накази, погрози тощо.Візуальні; контакт очима; схвалюючі жести і міміка.Тактильні: дотики, потиск руки, поплескування по плечу, “струшування” тощо.Емоційні — знаходження поряд з тим, хто потребує підтримки в скрутну хвилину, співпереживання, дружня усмішка.Особистий приклад_активних і рішучих дій.Підтримка діями і вогнем, пригощання сигаретою, водою тощо.Спонука військовослужбовця виконати один з експрес-прийомів психічної саморегуляції, заснованих на зміні типу дихання і тонусу скелетної мускулатури.
Продовження таблиці З
Назва групи способівЗміст способів психологічної підтримки
Організаційно-діяльнісніПрипинення або послаблення інтенсивності дії психо-травмуючих чинників бойової обстановки - виведення військовослужбовця в безпечне місце; ліквідація або блокування джерел травматизації.Попередження контактів військовослужбовців 3 особами, що піддалися деморалізації.Тверде управління діями підлеглих, відвернення їх від психотравмуючих чинників, постановка чітких зйвдань на продовження бойових дій з типу: “Рядовий Петренко! Противник справа, за автобусом, що горить. Знищити!”. Або: “Петренко! Подивися на Бойка. Він робить правильно. Роби як Бойко!” тощо.Перестановка військовослужбовців, що підсилює ефект позитивного психологічного впливу на тих, що мають потребу.У крайніх випадках при неможливості воїнів продовжувати бойові дії через невгамовний тремор видати мінімальну дозу седативних засобів.

Бойова обстановка висуває жорсткі вимоги до засобів психологічної підтримки. Вони, по-перше, повинні бути простими і доступними для застосування. По-друге, результат їх дії не може носити відстрочений характер (не більше 3-5 хвилин). По-третє, вони не повинні викликати побічних явищ (наприклад, сонливість). Цим вимогам відповідають експрес-методи психічної саморегуляції і ряд фармакологічних засобів, перевірених в процесі бойових дій військ.

Бойові дії показали, що потреба військовослужбовців у психологічній підтримці особливо гостро відчувається в період з 1-ї по 5-у добу і після ЗО діб участі в бойових діях. Саме в цей час наголошувалося більше число відхилень у поведінці бійців.

Загальними для всіх учасників бойових дій заходами психологічної підтримки повинні бути: ведення строгого

контролю за тривалістю і якістю сну; раціональне чергування активної діяльності і відпочинку; проведення культурно-дозвільних і інформаційно-виховних заходів.

Отже, як ми бачимо, існує великий клас поведінкових схем, що відхиляються від моральних і правових норм та визначають поведінку учасників війни. Кожна з них має власні і загальні причини, внутрішню логіку, функцію, але головне, що їх об'єднує в окрему категорію, — це анормальність вчинків і психічна повноцінність їх суб'єктів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Психологія бою» автора Романишин А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:“ на сторінці 46. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи