Розділ «ПСИХОЛОГІЯ БОЮ:»

4. Не виключено, що ворог застосує до вас тортури - якщо не вдасться переконати його, що ви нічого не знаєте. Треба вас засмутити: по-справжньому вмілої обробки переважна більшість не витримає. В її ході людина перетворюється на істоту, що живе одним інстинктом: уникнути болю і мук. Заради цього вона готова на все, і тут вже марно навіть звинувачувати її у зраді — можна тільки пожаліти...

Причому катування бувають не тільки фізичні, а й моральні. У камері перестануть вимикати світло, або навпаки, помістять в абсолютно темне приміщення. Або передають до камери постійний монотонний звук. Нарешті, можуть просто використовувати коліщата, паяльник, батіг, дибу й інші речі.

5. Тренувати себе на біль — тримати руку над свічкою і все таке - марно. Від свічки руку в будь-який момент можна відсунути.

Під час допиту все по-іншому. Вас нудним голосом попереджають, що будуть палити між ніг запальничкою, поки ви не заговорите або не помрете від болю — і ви знаєте, що це правда. Якщо ви насправді твердо вірите в якогось бога -моліться, щоб допоміг витримати, згадуйте друзів, думайте, скільки їх загине, якщо ви не витримаєте, як вам буде потім, якщо залишитеся живими... Іноді допомагає. Допомагає гучний крик. Кричіть, не соромлячись, і якомога голосніше — біль стане слабшим. Якщо добре володієте прийомами аутотренінгу — можете намагатися “вискочити” з болю, “відсторонитися ’ від нього. Нарешті, можна спробувати примусити катів вас вбити. Якщо біль стає абсолютно нестерпним, а ви твердо вирішили нічого не казати - “наривайтеся” на смерть, ображайте ворогів, поносіть останніми словами...

Але — ще раз — як це не сумно, вам навряд чи вдасться промовчати, якщо за вас візьмуться всерйоз. Тому висновок: біль від випущеної в скроню кулі або підірваної під ногами гранати миттєвий і майже невідчутний. Розуміючи, що перед вами загроза полону, наберіться секундної мужності і покінчить із собою.

Ви збережете честь, не станете зрадником, а ваші друзі будуть згадувати вас із гордістю...

Щодо втечі. Якщо вам вдалося уникнути тортур і вас відправили до табору - намагайтеся втекти. Це - найперший обов’язок полоненого!

Втекти легше всього у нічний час із маршів або пересилок, до того, як вас порахували і пронумерували.

Треба чітко уявляти собі, куди ви втікаєте і що будете робити після втечі, тобто мати план.

Не треба вигадувати складний план, що вимагає багато часу і наявності великої кількості речей, яких у вас немає.

Втікати треба одному або з товаришами, в надійності яких ви абсолютно упевнені, намагаючись втекти в перші кілька годин на максимальну відстань. Не переставайте рухатися, поки не переконаєтеся, що погоні за вами немає.

Якщо є можливість, перед втечею запасіть продукти і речі може стати в нагоді все!

Офіцеру та сержанту стануть у пригоді Правила поведінки радянських бійців і командирів у фашистському полоні, які розробив радянський військовополонений генерал-лейтенант Д.М. Карбишев.

1. Організованість і згуртованість в будь-яких умовах полону.

2. Взаємодопомога У першу чергу допомагати хворим і пораненим товаришам.

3. Ні в чому не принижувати свою гідність перед ворогом.

4. Високо тримати честь воїна.

5. Змусити ворога поважати єдність і згуртованість військовополонених.

6. Вести боротьбу з ворогом і зрадниками.

7. Створювати патріотичні групи військовополонених для саботажу і диверсій у тилу ворога.