Розділ «10.6. Розвиток сімейних стосунків в ранньому дорослому віці»

Кожний період сімейного циклу відзначається специфічними вимогами до батьків. Дитина вимагає до себе постійної уваги, що кожне подружжя переживає по-різному. В деяких сім'ях може негативно сприйматися надмірна залежність від потреб дитини. Інші тяжко адаптуються до дитячого плачу. Плач дитини може викликати у батьків почуття безпорадності, залежності та гніву. Кожний критичний для дитини період зумовлює критичний період у батьків.

На кожній стадії сімейного циклу батьки повинні не тільки вирішувати нові проблеми і задовольняти потреби дитини, але й долати труднощі, які виникають у подружній і сімейній системах. Подружні пари повинні приймати рішення та розв'язувати конфлікти таким чином, щоб кожний з партнерів зберігав цілісність особистості. Системи, в яких одна людина постійно займає домінуючу позицію, а інша нехтує своїми інтересами, - недовговічні. Окрім того, можуть виникати додаткові труднощі, пов'язані з "бунтарською" позицією підлітка, який прагне до розширення свободи. Сімейна система, яка характеризується надмірною жорсткістю, або недостатньою структурованістю не може задовольняти потреби дитини, що розвивається.

Проблема самотності

Протягом тривалого часу самотність сприймалася як сумний наслідок якогось катаклізму, наприклад, війни або ознака можливої неповноцінності чи незрілості особистості, остання думка, певною мірою, зберігається до цього часу. Частина людей у шлюбі має стереотипне уявлення про самотніх (неодружених) людей, які сприймаються як безтурботні поціновувачі життя або відверті невдахи. Представники першої категорії живуть насиченим, веселим життям, не відмовляючи собі ні в чому. Стереотипні невдахи - фізично непривабливі люди, які не мають сильних особистісних властивостей і високих інтелектуальних характеристик.

Однак, не завжди ці стереотипи відображають дійсний стан речей. Звичайно, існують люди, що відповідають описаним характеристикам. Принаймні протягом деяких вікових періодів людина може суттєво змінюватися на різних етапах життя. Самотнє життя цілком може бути результатом зваженого рішення, спробою знайти баланс між самодостатністю і взаємозалежністю. Багато самотніх людей відмовляються від одруження для того, щоб отримувати задоволення від близьких стосунків при сприятливому їх розвитку і уникати проблем, пов'язаних з невдалим подружнім життям. Вони не хочуть відчувати себе прикутим до партнера, який стоїть на шляху їх власного розвитку. Вони також уникають роздратованості, суму, сексуальної незадоволеності і самотності через необхідність спілкуватися з людиною, яку вони вже давно "переросли" (що часто трапляється в нещасливих сім'ях). Спостерігаючи за тим, як невдало складається подружнє життя деяких друзів та знайомих, вони приходять до висновку, що продовження самотнього життя є кращим вибором.

Розвиток дружніх стосунків в ранній дорослості