Розділ «2.3. Психологія молодшого школяра (зрілого дитинства)»

Вікова психологія

Молодшими школярами вважають дітей віком від 6/7 до 10/11 років, які навчаються у 1-4 класах сучасної школи. Цей віковий період завершує етап дитинства. Опановуючи новий для себе вид діяльності - навчання, молодші школярі ще багато часу й енергії віддають грі. У цих видах діяльності розгортаються їх стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу і самопізнання, відкривають нові власні можливості і перспективи.

Головною особистісною характеристикою молодшого школяра є прийняття і усвідомлення своєї внутрішньої позиції, що дає підстави вважати цей вік зрілим дитинством.


Загальна характеристика розвитку молодшого школяра (зрілої дитини)



Анатомо-фізіологічні можливості молодшого школяра



Соціальна ситуація розвитку молодшого школяра


Початок шкільного навчання знаменує собою зміну способу життя дитини. Це принципово нова соціальна ситуація розвитку особистості. Перехід до шкільного життя пов'язаний зі зміною провідної діяльності з ігрової на навчальну. Дитина починає усвідомлювати, що вона виконує суспільно важливу діяльність - вчиться - і значущість цієї діяльності оцінюють люди, які оточують її. Якщо гра дошкільника була необов'язковою і батьки могли будь-коли її припинити, з різних причин вважаючи, що дитині вже досить гратися, то навчання є обов'язковою діяльністю, до якої дорослі ставляться з особливою повагою.

Навчальна діяльність має яскраво виражену суспільну значущість і ставить дитину в нову позицію стосовно дорослих і однолітків, змінює її самооцінку, перебудовує взаємини в сім'ї. З цього приводу Д. Ельконін зазначав: "саме тому, що навчальна діяльність є суспільною за своїм змістом (у ній відбувається засвоєння усіх надбань культури та науки, нагромаджених людством), суспільною за своїм сенсом (вона є суспільно значущою і суспільно оцінюючою), суспільною за своїм виконанням (виконується відповідно до суспільно вироблених норм), вона є провідною у молодшому шкільному віці, тобто у період її формування".

У молодшому шкільному віці відбувається зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо-вольової. Шкільне життя вимагає систематичного та обов'язкового виконання дитиною багатьох правил. Вона повинна вчасно приходити в школу, дотримуватися правил шкільного життя, виконувати завдання на уроці та вдома, долати труднощі в навчальній роботі тощо. Дотримання цих правил вимагає вміння регулювати свою поведінку, підпорядковувати довільну діяльність свідомо поставленим цілям.

Зміна соціальної ролі дитини, поява нових обов'язків позначається на стосунках з однолітками і вчителями. Спочатку вона захоплена тільки навчанням, мало вступає в контакт з однолітками і певний час відчуває себе чужою, хоч ще недавно у дитячому садку постійно спілкувалася з ними. Стосунки молодших школярів з однолітками регламентовані переважно нормами "дорослої" моралі, тобто успішністю у навчанні, виконанням вимог дорослих. Характерною ознакою взаємин молодших школярів є те, що їхня дружба заснована, як правило, на спільності зовнішніх життєвих обставин і випадкових інтересів (сидять за однією партою, живуть в одному будинку, в одному мікрорайоні тощо).

Життя в школі пов'язане з особистістю вчителя. Його позиція стосовно дитини відрізняється від позиції батьків чи вихователя з дитячого садка, який певною мірою перебирав на себе функції батьків. Стосунки школяра з учителем складаються тільки в процесі навчальної діяльності, є жорстко регламентованими організацією шкільного життя, а відповідно - більш діловими і стриманішими. У зв'язку з цим дуже важливими для педагога є знання особливостей дошкільника, щоб уже в перші дні навчання допомогти йому повноцінно включитися в нове життя.

Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як адаптація (пристосування до нових соціальних умов), індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей) та інтеграція (включення у групу ровесників). Школяр потрапляє в зовсім нову для нього групу ровесників-однокласників, яка через відсутність спільно розподіленої навчальної діяльності є дифузною (взаємопроникненою). Цією групою керує педагог. Порівняно з вихователем дитячого садка він є більш референтним (авторитетним) для дітей, оскільки, використовуючи арсенал оцінок, впливає на їхні стосунки з іншими дорослими, передусім з батьками, формує ставлення дорослих до дитини та її ставлення до себе як до "іншого". Фактором розвитку особистості молодшого школяра є не стільки навчальна діяльність, скільки ставлення дорослих до успішності, дисциплінованості, старанності дитини.

Отже, вступ дитини до школи, перехід від сімейного виховання до системи шкільного навчання і виховання є важливим і складним процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті й розвитку.


Провідна діяльність молодшого школяра


Провідною діяльністю молодшого школяра стає навчальна діяльність, яка з першим кроком до школи опосередковує систему його стосунків з навколишнім світом. Але мине чимало часу, поки молодший школяр опанує її. Це не відбувається стихійно, як у минулому під час оволодіння грою, а потребує його великих особистісних зусиль, допомоги дорослих, насамперед педагога.

Навчальна діяльність - цілеспрямована діяльність учнів, результатом якої є розвиток особистості, інтелекту, здібностей, засвоєння знань, оволодіння уміннями та навичками.

Компонентами навчальної діяльності є навчальні завдання, навчальні дії, дії контролю, дії оцінки.

Пов'язана вона передусім із засвоєнням молодшими школярами теоретичних знань. Під час вирішення навчальних завдань навчальні дії дітей спрямовані на оволодіння загальними способами орієнтування у відношеннях між відомими та невідомими величинами, явищами, складовими предметів, ситуацій, процесів тощо. Дії контролю та оцінки дають їм змогу перевірити правильність виконання навчальних дій, оцінити успішність розв'язання всього навчального завдання.

Навчальна діяльність у початкових класах підпорядкована певним закономірностям. Одна з них полягає в тому, що весь процес викладання відбувається у формі розгорнутого представлення дітям головних компонентів навчальної діяльності, в яку вони активно включаються.

Відбувається навчальна діяльність в навчальній ситуації, детальне розкриття вчителем особливостей якої (труднощів розв'язання конкретно-практичних завдань, необхідності пошуку загального способу їх аналізу) та її ролі є однією із суттєвих умов розвитку пізнавальної активності дітей, їхнього інтересу до навчання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова психологія» автора Савчин М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.3. Психологія молодшого школяра (зрілого дитинства)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • 1. Загальні засади вікової психології

  • 1.2.Теоретичні основи вікової психології

  • Умови психічного розвитку

  • Суперечності розвитку

  • Детермінанти (чинники) психічного розвитку

  • Загальні закономірності розвитку особистості

  • Показники і порушення психічного та особистісного розвитку

  • Провідна роль суспільного навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини

  • Періодизація вікового розвитку

  • 1.3. Методологічні засади і методи вікової психології

  • Принципи вікової психології

  • Методи вікової психології

  • 1.4. Виникнення і розвиток вікової психології

  • 2. Психологія дитинства

  • Початок психічного життя

  • Сім'я в очікуванні дитини

  • 2.2. Психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу

  • Психічний розвиток немовляти

  • Особливості розвитку в ранньому дитинстві

  • Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці

  • 2.3. Психологія молодшого школяра (зрілого дитинства)
  • Розвиток самосвідомості молодшого школяра

  • Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра

  • Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра

  • 3. Психологія дорослішання

  • Психологічні новоутворення підліткового віку

  • Розвиток самосвідомості у підлітковому віці

  • Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка

  • Пізнавальний розвиток у підлітковому віці

  • Педагогічно занедбані підлітки

  • Акцентуації в характері підлітків

  • 3.2. Психологія ранньої і зрілої юності

  • Розвиток самосвідомості у ранній юності

  • Розвиток спонукальної сфери особистості у період ранньої юності

  • Особливості спілкування у ранній юності

  • Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності

  • Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя

  • Загальні особливості зрілої юності

  • 4. Психологія дорослості

  • 4.2. Рання дорослість

  • Особливості розвитку самосвідомості у ранньому дорослому віці

  • Особливості спонукальної сфери у ранньому дорослому віці

  • Становлення суб'єкта життєдіяльності й індивідуальності на етапі ранньої дорослості

  • Динаміка психофізіологічних функцій у ранньому дорослому віці

  • Розвиток інтелекту в ранньому дорослому віці

  • Розлади інтелекту дорослої людини

  • Динаміка окремих інтелектуальних функцій

  • Особливості емоційного розвитку особистості у ранньому дорослому віці

  • 4.3. Зрілий дорослий вік

  • 5. Психологія старіння

  • Особливості життєдіяльності і спонукальної сфери людини у старості

  • Особливості пізнавальних процесів у старості

  • Фізіологічні обмеження і особливості поведінки людей похилого віку

  • Емоційна сфера людини у старості

  • Задоволеність життям у старості

  • Реалізація мудрості як сенс життя у старості

  • Значення сім'ї для людини похилого віку

  • Особистість і здоров'я старих людей

  • Вмирання і смерть старих людей

  • Особливості взаємодії зі старими людьми

  • Термінологічний словник

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи