Розділ «Психічний розвиток немовляти»

Вікова психологія

Адаптація організму дитини до зовнішнього середовища, виникнення зорового та слухового зосередження, поява комплексу пожвавлення є основою психічного розвитку немовляти.


Соціальна ситуація розвитку і провідна діяльність немовляти



Пізнавальний розвиток немовляти


Найзагальнішу картину змін періоду немовляти дає вивчення пізнавального розвитку дитини. Протягом першого року життя діти не тільки набувають моторних (рухових) навичок, а й вчаться гратися, мислити, розуміти навколишній світ. Інтелект їх як універсальний чинник врівноваження з оточенням, за Ж. Піаже, розвивається на основі інстинкту та анатомо-фізіологічної структури організму.

Хоч процес пізнання в цей час надзвичайно багатогранний, найважливішими психічними механізмами у ньому є розвиток сприйняття, розпізнавання інформації, виокремлення категорій, розвиток пам'яті.

Розвиток у немовляти сприйняття. Цей пізнавальний процес полягає у цілісному відображенні предметів і явищ, здатності дитини отримувати багато наочних, звукових, тактильних і смакових вражень. Немовлятам притаманна більшість людських відчуттів. Вони бачать, чують, відчувають біль, дотик.

Діти не обов'язково чекають від дорослих стимулів до моторної і перцептивної (лат. рerceptio - уявлення, сприймання) діяльності, вони самі активно шукають інформацію. Привертають і утримують увагу немовлят здебільшого переміщення предметів, кольорові (наприклад, чорно-білі) контрасти, різні за гучністю, протяжністю та висотою тону звуки. Діти до одного року приділяють більше уваги зображенням концентричної форми, із зігнутих елементів, ніж із прямолінійних, цікавляться переходом прямої лінії у криву. Контраст для них привабливіший, ніж однотонне поле.

Для немовлят, як і для дорослих, колір є конкретною категорією. Розмаїття кольорів видимого спектра - від червоного до фіолетового - пов'язане з різною довжиною світлової хвилі. Хоча різниця між довжинами хвиль двох відтінків синього кольору та зеленого однакова, діти з більшим інтересом стежать за переходом від синього до його відтінків. Особливість сприйняття немовляти, коли об'єкти, що певною мірою відрізняються за своїми фізичними ознаками і належать до різних класів (категорій), мають для спостерігача більше відмінностей, ніж належні до однієї категорії об'єкти із суттєвими фізичними відмінностями, називається категорійністю.

Отже, діти в період немовляти вже здатні орієнтуватися в заданих параметрах зовнішнього середовища. Контрасти, криволінійність тощо привертають і утримують їхню увагу, особливо якщо вони спостерігають їх зміни. Очевидно, ця здатність є вродженою.

Розпізнавання немовлям інформації. Діти вчаться виявляти зміни в однакових явищах, зіставляти отриману інформацію з набутими раніше знаннями. Згідно з гіпотезою вчених, у немовляти з перших днів життя виникає відображення отриманих вражень (перцептивних схем) як абстрактне відображення зовнішніх елементів уявлення та їх взаємозв'язків. Генетично перцептивні дії пов'язані з практичними діями. У русі руки, що обмацує предмет, у русі ока, що обстежує видимий контур, у рухах гортані, що відтворює звук, відбувається зіставлення ситуативного образу з оригіналом, здійснюється його корекція. Подальший розвиток супроводжується скороченням моторних компонентів перцептивної дії, в результаті чого процес сприймання стає одномомен-тним актом "споглядання". Це означає, що дитина оволоділа оперативними одиницями сприймання і сенсорними еталонами (еталонами відчуттів). Ймовірно, перцептивна схема є ідентичним відображенням одного об'єкта або явища, оскільки свідомість не може формувати всі (багато) ознаки уявлення або об'єкта, навіть такого значущого, як обличчя матері, а наступне сприйняття того самого об'єкта чи явища ніколи не буває абсолютно ідентичним першому. Тепер немовля співвідносить друге враження з першим, одночасно розрізняючи відмінності між ними, воно, швидше за все, об'єднує ці подібні враження. Таке об'єднання називається схематичним про тотипом.

Виокремлення немовлям категорій. Вміння виокремлювати загальні для різних вражень властивості (наприклад, протяжність і перервність), здатність об'єднувати подібні за властивостями предмети або явища свідчать, що немовля може виокремлювати категорії.

Категорія - усвідомлення вражень про властивості, характерні для подібних, але не ідентичних предметів, явищ.

Ці властивості можуть бути фізичними (статичними) або дієвими (вміння їсти, кидати). Пізніше у процесі розвитку діти відображають властивості предметів у словах і думках.

Більшість немовлят розрізняють такі категорії предметів: меблі, тварини, їжа. Річна дитина навіть може віднести зображення предмета до відповідної категорії. Якщо немовляті показати зображення різних людей, а тоді собаки, воно почне роздивлятися останнє з більшою увагою і обличчя його помітно пожвавиться. Зміна у поведінці дитини засвідчує, що собак вона відносить до іншої категорії, ніж людей.

До 3-х місяців немовлята виявляють великий інтерес до явищ, які дещо відрізняються від сприйнятих раніше, звертаючи менше уваги на добре знайомі або зовсім нові. Інтерес дитини до конкретного явища обумовлений його відмінністю від перцептивної схеми, яка в неї склалася (принцип розрізнення). У дитини до півтора року зміна другорядних ознак об'єкта сприйняття (наприклад, вуха у людини, вуса у кота) викликає менш стійку увагу (зосередження певний час на певному об'єкті), ніж зміни найхарактерніших ознак (голова у людини). Помірні зміни викликають стійкішу увагу, ніж дуже різкі чи дуже незначні.

Принцип розрізнення має важливе значення у пер-цептивній діяльності немовлят. Вони найчастіше пожвавлюються, сприймаючи явища, які відрізняються від уже знайомих їм. Для кожної дитини найпривабли-вішими будуть різні явища. У конкретний період максимально цікавим для неї буде обмежена кількість явищ і предметів. Коли набір вражень у дитини сформований, вона готова до сприйняття нових явищ. У процесі засвоєння немовлям неподібних між собою нових вражень розвиваються його пізнавальні здібності, а відповідно - розширюються перцептивні можливості. Різноманітність довколишніх явищ змушує дитину орієнтуватися в них, і це сприяє когнітивному розвитку (пізнавальному розвитку, розвитку вищих психічних процесів).

Розумовий розвиток немовлят, які живуть в однорідному середовищі, без достатньої кількості іграшок, предметів, є значно повільнішим порівняно з тими, які ростуть у різноманітному оточенні, маючи змогу отримувати більше нових вражень.

Наприкінці першого року життя у дітей з'являються ознаки мислення у формі сенсомоторного інтелекту. Вони зауважують, засвоюють та використовують у своїх практичних діях елементарні властивості і відношення предметів. Подальший прогрес у розвитку мислення безпосередньо пов'язаний з початком розвитку мовлення.

Розвиток у немовлят пам'яті. Діти здатні пам'ятати минулий досвід, і чим вони старші, тим більше пам'ятають пережите. Немовлята співвідносять нові враження з існуючими у них образами. Цю здібність називають упізнаванням - ототожненням об'єкта чи події, що сприймається, з одним із зафіксованих у пам'яті образів (еталонів). Наприклад, дитина, отримавши нову ляльку, наступного дня упізнає її. Як правило, вона починає переводити погляд з нового об'єкта на знайомий, ніби порівнює їх, даючи зрозуміти, що об'єкт упізнаний.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова психологія» автора Савчин М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Психічний розвиток немовляти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • 1. Загальні засади вікової психології

  • 1.2.Теоретичні основи вікової психології

  • Умови психічного розвитку

  • Суперечності розвитку

  • Детермінанти (чинники) психічного розвитку

  • Загальні закономірності розвитку особистості

  • Показники і порушення психічного та особистісного розвитку

  • Провідна роль суспільного навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини

  • Періодизація вікового розвитку

  • 1.3. Методологічні засади і методи вікової психології

  • Принципи вікової психології

  • Методи вікової психології

  • 1.4. Виникнення і розвиток вікової психології

  • 2. Психологія дитинства

  • Початок психічного життя

  • Сім'я в очікуванні дитини

  • 2.2. Психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу

  • Психічний розвиток немовляти
  • Особливості розвитку в ранньому дитинстві

  • Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці

  • 2.3. Психологія молодшого школяра (зрілого дитинства)

  • Розвиток самосвідомості молодшого школяра

  • Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра

  • Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра

  • 3. Психологія дорослішання

  • Психологічні новоутворення підліткового віку

  • Розвиток самосвідомості у підлітковому віці

  • Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка

  • Пізнавальний розвиток у підлітковому віці

  • Педагогічно занедбані підлітки

  • Акцентуації в характері підлітків

  • 3.2. Психологія ранньої і зрілої юності

  • Розвиток самосвідомості у ранній юності

  • Розвиток спонукальної сфери особистості у період ранньої юності

  • Особливості спілкування у ранній юності

  • Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності

  • Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя

  • Загальні особливості зрілої юності

  • 4. Психологія дорослості

  • 4.2. Рання дорослість

  • Особливості розвитку самосвідомості у ранньому дорослому віці

  • Особливості спонукальної сфери у ранньому дорослому віці

  • Становлення суб'єкта життєдіяльності й індивідуальності на етапі ранньої дорослості

  • Динаміка психофізіологічних функцій у ранньому дорослому віці

  • Розвиток інтелекту в ранньому дорослому віці

  • Розлади інтелекту дорослої людини

  • Динаміка окремих інтелектуальних функцій

  • Особливості емоційного розвитку особистості у ранньому дорослому віці

  • 4.3. Зрілий дорослий вік

  • 5. Психологія старіння

  • Особливості життєдіяльності і спонукальної сфери людини у старості

  • Особливості пізнавальних процесів у старості

  • Фізіологічні обмеження і особливості поведінки людей похилого віку

  • Емоційна сфера людини у старості

  • Задоволеність життям у старості

  • Реалізація мудрості як сенс життя у старості

  • Значення сім'ї для людини похилого віку

  • Особистість і здоров'я старих людей

  • Вмирання і смерть старих людей

  • Особливості взаємодії зі старими людьми

  • Термінологічний словник

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи