Розділ «Методи вікової психології»

Вікова психологія

Вікова психологія як комплексна дисципліна використовує широкий арсенал різноманітних методів вивчення психічного та особистісного розвитку індивіда, кожен із яких нерозривно пов'язаний із теорією та методологічними принципами психологічної науки. Окремі з них є загальнонауковими, інші - загальнопсихологічними, ще інші - методами власне вікової психології.

Оскільки системні зв'язки в предметі пізнання існують об'єктивно і притаманні всім галузям соціальної дійсності, вікова психологія цілком закономірно вдається до загальнонаукових методів їх вивчення.

Спираючись на дані досліджень конкретної проблеми, вікова психологія з'ясовує глибинні психологічні закономірності явищ і процесів, які не лежать на поверхні, а виявляються як тенденція, сутність. Цієї мети вона досягає, використовуючи такі загальнонаунові методи пізнання психологічної дійсності:

а) теоретичний аналіз і синтез. Використання цих методів дає змогу охопити одночасно велику кількість даних, проникнути в їх суть, здійснити мисленнєву реконструкцію об'єкта дослідження, виокремити в ньому ознаки, властивості, аспекти, які становлять пізнавальний інтерес для дослідника. Теоретичний аналіз забезпечує розчленування явища, що вивчається, на елементи, розкриття його структури і специфіки. Наприклад, завдяки психологічному аналізу вдається встановити зв'язки розвитку особистості з його зовнішніми і внутрішніми чинниками. Теоретичний синтез дає змогу відтворити психічне явище в цілісності, в системі найсуттєвіших зв'язків і опосередкувань, обґрунтувати актуальну щодо нього концепцію. У віковій психології синтез забезпечує з'ясування загальних положень, наприклад особливостей психічного розвитку самосвідомості, спонукальної сфери, інтелекту людини;

б) порівняння і класифікація. Аналіз і синтез нерозривно пов'язані із цими теоретичними методами, раціональними діями. Порівняння полягає в зіставленні одних понять, явищ, фактів з іншими для встановлення їх подібності чи відмінності. Розпочинаючи вивчення певного психічного явища, багато його аспектів з'ясовують шляхом порівняння з типовими, загальними і специфічними тенденціями. Класифікація дає змогу на основі виокремлених головних і другорядних ознак визначити групи чи класи явищ. З її допомогою, наприклад, встановлюють особливості й тенденції психічного розвитку особистості;

в) систематизація, узагальнення і типологізація. Систематизація передбачає групування, приведення в систему певних особливостей за конкретними (основними, додатковими, другорядними) ознаками. Узагальнення має на меті об'єднання різних фактів, які характеризують психічне явище, що вивчається, виокремлення на цій основі головних із них. Типологізація в науковому пізнанні полягає в розподілі систем об'єктів на групи з допомогою узагальнень, ідеалізованої моделі чи типу, виявленні подібних і відмінних ознак в об'єктах, що вивчаються, пошуку надійних способів їх ідентифікації. З огляду на процес з'ясування цих ознак виокремлюють емпіричну (ґрунтується на кількісному опрацюванні й узагальненні даних, фіксуванні стійких ознак) і теоретичну (передбачає побудову ідеальної моделі об'єкта, узагальнення ознак, фіксування принципів опису множини об'єктів) типології;

г) абстрагування і конкретизація. Маючи своє специфічне призначення, абстрагування і конкретизація тісно пов'язані з аналізом і синтезом. Абстрагування полягає в уявному відокремленні певної ознаки, властивості предмета від самого предмета чи інших його ознак, властивостей з метою глибшого вивчення складних психічних явищ; конкретизація - у застосуванні теоретичних знань до конкретної ситуації задля поглибленого її розуміння. Конкретизацією можна вважати використання загальної теорії самосвідомості для аналізу особливостей самооцінки, рівня домагань конкретного підлітка чи використання теоретичних положень про темперамент для з'ясування типу темпераменту конкретної особистості тощо.

Взаємозв'язок абстрагування і конкретизації зумовлений процесом пізнання, який розгортається від чуттєвого сприйняття конкретного до абстрактного мислення. Після вивчення конкретних ознак предмета настає новий етап у пізнанні (рух від конкретного до абстрактного). Психологічна практика (консультування, психокорекція, психотерапія) здебільшого використовує конкретні результати досліджень;

ґ) моделювання. Суть цього методу полягає у встановленні схожості явищ (аналогії), адекватності одного об'єкта іншому і у створенні на цій основі простого за структурою і змістом об'єкта, що відображає складнішу модель (оригінал). Тобто дослідник отримує змогу перенести за аналогією дані від моделі до оригіналу. Модель є допоміжним засобом, який у процесі пізнання дає нову інформацію про об'єкт вивчення. З'ясувавши характерні властивості, ознаки існуючого психічного явища, дослідник здійснює нове їх компонування, моделює принципово нові їх стани. Так виникають моделі-гіпотези, які мають передбачуваний характер і потребують перевірки, а також моделі-концепції, які перетворюються на науково обґрунтовані теорії.

Психологія використовує особливий вид моделювання -розумовий експерименту суттю якого є встановлення співвідношення між теоретичними і експериментальними даними з моделлю, яка імітує ситуації, що могли б виникнути за реального експериментування. Така ідеальна модель сприяє виявленню найважливіших зв'язків і відношень в об'єкті, що вивчається, поясненню та конкретизації наявних фактів і механізмів.

Моделювання у психології використовують за таких умов:

- неможливість експерименту над об'єктом дослідження у зв'язку з його недоступністю, з моральних чи інших причин;

- невиправдано високі затрати часу і засобів для експерименту над об'єктом;

- намагання у процесі експерименту над моделлю отримати точніші дані про об'єкт дослідження.

Здебільшого у психології (віковій, практичній) застосовують ідеальні моделі. Створюються вони у свідомості дослідника, на цій підставі їх можна вважати формою мислення, з допомогою якої чуттєво-наочні уявлення логічно об'єднуються в цілісний образ.

Найчастіше вікова психологія послуговується такими загальнопсихологічними методами:

а) спостереження. Як один з основних емпіричних методів психологічного дослідження, воно ґрунтується на тому, що будь-які психічні явища виявляються в зовнішній поведінці: діях, жестах, виразах обличчя, позах, мовленнєвих реакціях людини тощо. Наукове спостереження вимагає не тільки фіксування фактів, а й ретельного їх аналізу та пояснення.

Основними умовами використання методу спостереження є визначення його мети і завдань, вибір об'єкта, предмета і ситуації, а також часу, способів спостереження, фіксування, опрацювання й аналізу результатів;

б) бесіда. Проводять її за заздалегідь підготовленою схемою, попередньо визначивши питання. Залежно від характеру дослідження бесіда може бути більш стандартизована, коли попередньо фіксують питання, що підлягають висвітленню, або менш стандартизована (вільна, пошукова), коли вона є першим етапом дослідження, забезпечує уточнення його плану і технології. Недолік бесіди - обов'язковість відповідей на незручні для особи, яку досліджують, запитання, що іноді змушує її давати неточну, необ'єктивну відповідь;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова психологія» автора Савчин М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи вікової психології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • 1. Загальні засади вікової психології

  • 1.2.Теоретичні основи вікової психології

  • Умови психічного розвитку

  • Суперечності розвитку

  • Детермінанти (чинники) психічного розвитку

  • Загальні закономірності розвитку особистості

  • Показники і порушення психічного та особистісного розвитку

  • Провідна роль суспільного навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини

  • Періодизація вікового розвитку

  • 1.3. Методологічні засади і методи вікової психології

  • Принципи вікової психології

  • Методи вікової психології
  • 1.4. Виникнення і розвиток вікової психології

  • 2. Психологія дитинства

  • Початок психічного життя

  • Сім'я в очікуванні дитини

  • 2.2. Психічний і особистісний розвиток дитини від народження до вступу в школу

  • Психічний розвиток немовляти

  • Особливості розвитку в ранньому дитинстві

  • Психічний і особистісний розвиток дитини в дошкільному віці

  • 2.3. Психологія молодшого школяра (зрілого дитинства)

  • Розвиток самосвідомості молодшого школяра

  • Розвиток спонукальної сфери молодшого школяра

  • Особливості пізнавальної сфери молодшого школяра

  • 3. Психологія дорослішання

  • Психологічні новоутворення підліткового віку

  • Розвиток самосвідомості у підлітковому віці

  • Розвиток спонукальної (мотиваційної) сфери підлітка

  • Пізнавальний розвиток у підлітковому віці

  • Педагогічно занедбані підлітки

  • Акцентуації в характері підлітків

  • 3.2. Психологія ранньої і зрілої юності

  • Розвиток самосвідомості у ранній юності

  • Розвиток спонукальної сфери особистості у період ранньої юності

  • Особливості спілкування у ранній юності

  • Розвиток пізнавальної сфери у ранній юності

  • Показники соціально-психологічної готовності випускника школи до самостійного життя

  • Загальні особливості зрілої юності

  • 4. Психологія дорослості

  • 4.2. Рання дорослість

  • Особливості розвитку самосвідомості у ранньому дорослому віці

  • Особливості спонукальної сфери у ранньому дорослому віці

  • Становлення суб'єкта життєдіяльності й індивідуальності на етапі ранньої дорослості

  • Динаміка психофізіологічних функцій у ранньому дорослому віці

  • Розвиток інтелекту в ранньому дорослому віці

  • Розлади інтелекту дорослої людини

  • Динаміка окремих інтелектуальних функцій

  • Особливості емоційного розвитку особистості у ранньому дорослому віці

  • 4.3. Зрілий дорослий вік

  • 5. Психологія старіння

  • Особливості життєдіяльності і спонукальної сфери людини у старості

  • Особливості пізнавальних процесів у старості

  • Фізіологічні обмеження і особливості поведінки людей похилого віку

  • Емоційна сфера людини у старості

  • Задоволеність життям у старості

  • Реалізація мудрості як сенс життя у старості

  • Значення сім'ї для людини похилого віку

  • Особистість і здоров'я старих людей

  • Вмирання і смерть старих людей

  • Особливості взаємодії зі старими людьми

  • Термінологічний словник

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи