Важливо бути автором власних особистісних стосунків. Соціальна нерозбірливість, хибне сприйняття норм може призвести до страждально-жертовного самовідчуття людини у спілкуванні. Отже, суверенність соціальних зв'язків сприяє встановленню психологічної, сексуальної інтимності, вибору референтної групи, прийняттю особистої відповідальності за стосунки з іншими людьми.
Суверенність уподобань та цінностей (аксіологічна) відображає світоглядний аспект буття. Вони спрямовані не на умови виживання, а на розвиток індивідуалізації. Уподобання це емоційне відношення до чогось не життєвоважливого, але необхідного особистості для підтримки власної ідентичності. Наведемо приклад розуміння кохання, який не всі можуть вважати для себе правильним. Звісно, читачі цієї книжки мають різні уподобання, та знайдуться ті, хто повністю розділить ці погляди на кохання.
Любов починається з того, що ми прагнемо її знайти. Кожна людина може впізнати свою половинку, але не кожна може ЇЇ зустріти... Зустріч андрогінних половинок дає титанічний викид енергії... Двоє у любові практично не помічають повсякденного буття і для них відкривається Особистість партнера. Вони об'єднуються у свободі, а не в необхідності.
З цієї миті любов заповнює безмежну порожнечу (страху, безвір'я, злоби) радісним теплом... Вони простягають один одному Руки, не відпускаючи їх. Вони ціле... навіть якщо смерть розриває ці руки... відтепер кожний з них несе в собі Ціле двох.
Цінності - це об'єкти, явища, ідеї, які втілюють суспільні ідеали і є завдяки цьому зразком того, що повинно бути. Світогляд як система переконань починає формуватися з вміння захищати свої уподобання: відносно речей, режимних звичок, а пізніше -цінностей. Отже, суверенність уподобань і цінностей забезпечує свободу, креативне ставлення до власного життя, цінності буття. Шановний читачу, Вам цей погляд на любов подобається?
Людина часто намагається уникнути складних життєвих ситуацій, переміщуючись у просторі, подорожуючи. Особистість, що біжить до інших ландшафтів природи та культури, бажає очищення не в собі, наприклад, через отримання суверенності цінностей, а в суверенності території.
Ось чому задоволення буде ілюзорним від такого подорожування.
Ми навели цей приклад задля того, щоб звернути увагу на взаємозв'язки різних видів суверенності та, разом з тим, їхню автономність. Важливість цього розуміння сприяє вирішенню проблем саме там, де особистість має перешкоди, невпевненість чи навіть страхи до самореалізації суверенності.
Отже, різноманітність вимірів психологічного простору дає змогу описати функціонування суверенності. Людина існує як цілісна тілесно і територіально екзистенційна одиниця, яка презентує себе через різнобічні вияви свого буття.
Особистісна суверенність - це якість, що виявляється в захисті і збереженні свого психологічного простору. Якщо автономія є незалежністю від "когось", то суверенність - управління "чимось" по відношенню до "когось". Суверенність можна вивчити лише через різні вияви психологічного простору.
С.К. Нартова-Бочавер виділяє такі рівні суверенності: надсуверенний, поміркований, депривований, травмувальний. Над-суверенний - компенсаторна реакція на депривований зовнішній вплив з підсиленням різних видів агресії. Поміркований рівень суверенності виявляється в переживанні автентичності власного буття, доцільності в просторово-часових і ціннісних ситуаціях власного життя, впевненості в тому, що чинить згідно зі своїми бажаннями й переконаннями. Депривований рівень виявляється як підкорення собі інших людей, відчуття себе на чужій території і не в своєму часі. Травмувальний рівень суверенності означає повне нехтування потребами цієї особистості, незадоволення будь-яких її потреб.
На жаль, на останніх двох рівнях особистісної суверенності люди не протестують проти поганого ставлення до себе. Вони його приймають, втрачаючи самоставлення як творця власного життя. Це і є ознаки високоамбівалентної неконструктивної особистості.
Можна стверджувати, що особистісна суверенність дає людині переживання власної доцільності й самоефективності; людина має ознаки збалансованої амбівалентності з конструктивним виміром лише на поміркованому рівні особистісної суверенності. Обґрунтуємо вищезазначене психологічними дослідженнями ролі матері подружнього життя.
Ю.Б. Скоромна досліджувала суб'єктивну готовність до материнства шляхом вивчення розвитку психологічної суверенності у жінок. Вона доводить, що народження дитини створює умови виникнення нового конструктивного ставлення матері до навколишнього світу, людей і до самої себе. Деструктивність психологічної суверенності авторка пояснює "шкідливим поглядом на материнство як на жертву" [142, с. 273] і тому необхідно спрямовувати психологічний супровід материнства в русло особистісного зростання.
В.Д. Москаленко [100] вивчала любовну залежність та її профілактику шляхом внутрішніх особистісних меж чоловіка та жінки. Інструментом встановлення здорових меж є вміння користуватися словом "ні". Авторка припускає, що етапи розвитку подружніх стосунків ідентичні стадіям становлення взаємин "мати - дитина" чи материнства.
Дж. Боулбі, М. Ейнсворт виявили у малюків три стилі взаємин з матір'ю: спокійний, уникання, тривожний. Потім висунули гіпотезу про те, що саме ці стилі виявляються потім в інтимній сфері все життя, як психологічна суверенність.
М.Селігман виділяє наступні три стилі любові у дорослих людей:
1. Спокійний - особа легко вступає в близькі стосунки, не має залежності від іншої людини, їй приємно турбуватися про когось. Вона не боїться, що її покинуть та не остерігається прив'язатися до когось занадто сильно.
2. Уникання - людина, зближуючись з іншими, почуває себе ніяково. їй важко довіряти кому-небудь повністю, переживати себе залежною від інших. Вона починає нервувати, коли хто-небудь намагається увійти з нею в занадто близькі стосунки,
3. Тривожний - людина відчуває, що інші не бажають настільки близьких стосунків, як вона, і починає турбуватися, що її не люблять чи бажають кинути. їй хочеться повного злиття з коханою людиною і це відштовхує від неї інших [137, с. 249].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Амбівалентність особистості» автора Зелінська І.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина II. Рольова амбівалентність особистості“ на сторінці 28. Приємного читання.