Акредитація напрямів (спеціальностей) навчальних закладів - це підтвердження здатності вищих навчальних закладів здійснювати підготовку фахівців на рівні державних вимог з певного напряму (спеціальності), або іншими словами - державне встановлення переліку освітніх програм професійної підготовки, з яких навчальний заклад може видавати документи про освіту державного зразка. Термін дії сертифіката про акредитацію має бути 5 років, для національних вищих навчальних закладів - 10 років.
Необхідною умовою акредитації навчального закладу в цілому повинен бути певний відсоток акредитованих за відповідним рівнем спеціальностей (до 70 %). При цьому повинні враховуватись спеціальності, акредитовані не раніше ніж три роки тому. Для вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації вимоги повинні бути різні. При акредитації вищого навчального закладу в цілому за IV рівнем мають враховуватись: загальна кількість студентів; наукова робота студентів: участь у конкурсах та олімпіадах, отримані призові місця, кількість публікацій у наукових виданнях та ін.; наукова робота професорсько-викладацького складу; міжнародні зв'язки навчального закладу; внесок у систему освіти: кількість власних видань з грифом Міністерства освіти і науки України; участь у роботі науково-методичних комісій, розробці стандартів МОН України та ін.; рівень інформаційного забезпечення навчального процесу (доступ студентів до Інтернету).
Усі ці дані повинні бути представлені в результатах самоаналізу навчального закладу, а також перевірені експертами комісії. Акредитація спеціальностей національних навчальних закладів має проводитись за результатами самоаналізу навчального закладу.
Відповідно до Законів України "Про освіту", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про вищу освіту", постанови Кабінету Міністрів України "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг" від 8 серпня 2007 року, з урахуванням специфіки надання освітніх послух у різних сферах освітньої діяльності та з метою удосконалення процедури ліцензування МОН молодьспорт видало наказ "Про затвердження примірних зразків документів, що додаються до заяв, для проведення ліцензування освітніх послуг у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної та вищої освіти" від 21 вересня 2012 року [79], внесло зміни до Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 24 грудня 2003 року, виклавши їх у новій редакції [22].
Державний контроль за дотриманням Ліцензійних умов надання освітніх послуг здійснюють МОН України, органи управління освітою АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, Державна інспекція навчальних закладів у межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Планові перевірки дотримання суб'єктами господарювання, що отримали ліцензію на надання освітніх послуг, Ліцензійних умов надання освітніх послуг проводяться органами контролю не частіше одного разу на рік згідно з річним планом перевірок, який затверджується наказом органу контролю. Позапланові перевірки здійснюються органами контролю на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення навчальними закладами Ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень Ліцензійних умов [90]. Наказом Міністерства освіти і науки України 24 грудня 2003 року затверджено Типове положення про регіональну експертну раду з питань ліцензування та атестації навчальних закладів. Це Типове положення визначає загальні завдання, основні організаційні та правові засади й умови діяльності регіональної експертної ради з питань ліцензування та атестації навчальних закладів. Вона є постійно діючим органом, який забезпечує дотримання вимог до ліцензування юридичних осіб - навчальних закладів та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які надають освітні послуги відповідно до законодавства України у сфері дошкільної, загальної середньої, позашкільної, а також професійно-технічної освіти (за умови делегування МОН України місцевим органам управління освітою своїх повноважень з формування експертних комісій для проведення ліцензійної експертизи послуг у сфері професійно-технічної освіти) та атестації навчальних закладів.
Атестація навчальних закладів у нормативних актах, які детально регламентують основні завдання і принципи її проведення, визнається основною формою державного контролю за діяльністю навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форм власності, що проводиться з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики у сфері освіти [64].
При вивченні третього питання теми слід віддати перевагу офіційному визнанню відповідності навчальних видань, засобів навчання, навчального обладнання вимогам державних стандартів освіти, навчальним програмам, іншим нормативним документам освіти Міністерством освіти і науки України через процедуру надання відповідного грифа. Порядок надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України затверджений наказом цього міністерства від 17 червня 2008 року.
Міністерство освіти і науки України встановлює два види грифів: "Затверджено Міністерством освіти і науки України"; "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України".
Підручникам і навчальним посібникам з різних напрямів підготовки фахівців, які застосовуються у вищих навчальних закладах І-І^ рівнів акредитації та вищих професійних училищах, надаються грифи "Затверджено Міністерством освіти і науки України" (виключно підручникам) або "Рекомендовано Міністерством освіти і науки України" (навчальним посібникам) без проходження апробації та моніторингових досліджень.
Свідоцтво Міністерства освіти і науки України "Використання в закладах освіти України дозволяється" надається таким засобам навчання і навчальному обладнанню як навчальні моделі, прилади і пристосування, обладнання загального призначення, допоміжні друковані засоби навчання та обов'язкова ділова документація закладів освіти.
Порядок скасування наданого грифа здійснюється наказом Міністерства освіти і науки України на підставі висновків відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України [65].
Важливим адміністративно-правовим засобом державного впливу у сфері освіти є присвоєння вченого звання професора і доцента.
Порядок присвоєння вченого звання професора і доцента затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2008 року [106].
Вчене звання професора і доцента присвоюється МОН України. Для розгляду атестаційних справ наукових і науково-педагогічних працівників у МОН України утворюється Атестаційна колегія, головою якої є Міністр освіти і науки України.
Таким чином, встановлення державних освітніх стандартів, які відповідно до пункту першого ст. 15 Закону України "Про освіту" є основою об'єктивної оцінки рівня освіти і кваліфікації громадян незалежно від форм одержання освіти [125] дозволяє забезпечувати високий рівень освіти з урахуванням сучасних наукових досягнень і прогресивних методик викладання навчальних дисциплін, а відтак проводити єдину державну політику у галузі освіти.
Тема 2. Загальна характеристика освітнього законодавства України
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державні стандарти освіти і національне освітнє законодавство» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 1. Державна політика в галузі освіти“ на сторінці 2. Приємного читання.
