• продукти інноваційної освітньої діяльності, які характеризуються процесами створення, розповсюдження та використання нового засобу (нововведення) в галузі педагогіки та наукових досліджень;
• різні нововведення в діяльності навчально-виховних закладів, у здійсненні навчально-виховного процесу [156].
Відтак, інновацію варто розглядати як реалізоване нововведення в освіті - у змісті, методах, прийомах і формах навчальної діяльності та виховання особистості (методиках, технологіях), у змісті та формах організації управління освітньою системою, а також в організаційній структурі закладів освіти, у засобах навчання і виховання та у підходах до соціальних послуг в освіті, що суттєво підвищує якість, ефективність та результативність навчально-виховного процесу [200].
Нормативне визначення освітніх інновацій надане в Положенні "Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності". Ними є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності [99].
Наступним кроком має стати аналіз класифікації інноваційної освітньої діяльності залежно від її змісту (розробка, розповсюдження, застосування), а також масштабності змін, які вноситимуться у систему освіти внаслідок застосування інновацій, їх реалізації на всеукраїнському, регіональному рівні та на рівні окремого навчального закладу.
Слід звернути увагу, що у нормативних актах, де наведено визначення інноваційної діяльності, остання розуміється по-різному. Так, у Законі України "Про інноваційну діяльність" вона визначена як одна з форм інвестиційної діяльності, здійснювана з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу в виробництво й соціальну сферу [116]. Закон "Про інноваційну діяльність" називає її діяльністю, спрямованою на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень і розробок, що обумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Згідно з "Положенням про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності" такою є розробка, поширення й застосування освітніх інновацій [99].
Виділяють такі ознаки інноваційної діяльності:
• 1. Інноваційна діяльність - це діяльність новаторська, творча, інтелектуальна. Для ВНЗ ця діяльність може полягати в пошуку й створенні нових підходів в освіті, для чого можуть використовуватися нові методичні, дидактичні, виховні засоби (інновації). Ці засоби і є об'єктами інтелектуальної власності - інтегровані програми, концепції освіти і т. д. У результаті впровадження інновацій у навчально-виховний процес якість освіти суттєво поліпшується, і створюються нові об'єкти інтелектуальної власності (напр., наукові статті, монографії), в яких описується досвід, отриманий у ході застосування інноваційної освітньої діяльності.
• 2. Інноваційна діяльність є довгостроковою, оскільки результати її значно віддалені в часі від впровадження інновацій в освітній процес.
• 3. Інноваційна діяльність є діяльністю підвищеного ризику, тому що в процесі застосування інновацій, тобто вперше створених освітніх, дидактичних, виховних засобів, результати передбачити досить складно. Витрати на освоєння нововведення окупаються через значний проміжок часу, що погіршує поточний економічний стан експериментального навчального закладу, на базі й за рахунок коштів якого проводиться інноваційна освітня діяльність. Тобто ризиковий характер інноваційної освітньої діяльності обумовлений її новизною, творчим характером, довгостроковістю й значними матеріальними витратами. Саме тому в деяких країнах інноваційну діяльність називають венчурним (ризиковим) бізнесом [194].
Крім того, слід відзначити, що якщо при здійсненні інноваційної діяльності у сфері підприємництва пріоритетним є одержання прибутку, то головною метою інноваційної освітньої діяльності є досягнення соціального ефекту. Зазначена особливість інноваційної освітньої діяльності ще раз підтверджує той факт, що експериментальному навчальному закладу, який впроваджує інновації в навчально-виховний процес, необхідна матеріальна підтримка з боку держави [180, с. 113-114].
Колегія Міністерства освіти і науки України своїм рішенням від 29 травня 2003 р. визначила пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти, а саме: інноваційні технології навчання; інтерактивні методи навчання з використанням інформаційних технологій; створення комп'ютерно-орієнтованих методів систем навчання з різних предметів і навчальних дисциплін; розроблення і впровадження новітніх дидактичних моделей та технологій профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах; розроблення програмових засобів навчального та наукового призначення, новітніх програм, підручників, посібників та методичних матеріалів нового покоління, у тому числі - електронних [109].
Важливу частину питання становить розгляд встановлених нормативно умов здійснення інноваційної освітньої діяльності, покликаних забезпечити дотримання прав та обов'язків осіб, які ведуть інноваційну освітню діяльність, учасників навчально-виховного процесу, вимог державних стандартів освіти; досягнення керованості інноваційної освітньої діяльності та стимулювання готовності керівників та працівників навчальних закладів, органів управління освітою до інноваційної освітньої діяльності; досягнення економії ресурсів, потрібних для здобуття освіти, здійснення освітньої діяльності та управління освітою.
Безпосередню нормативну підтримку педагогічних ініціатив і реалізації інноваційних процесів забезпечує "Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності" (Наказ МОН України від 17.11.2000 р. № 522) [99]. Положення розроблено з метою "упорядкування інноваційної освітньої діяльності в системі освіти". У документі передбачені етапи організації інноваційної діяльності, суб'єкти інноваційної ініціативи, механізми прийняття рішення з організації та проведення експерименту, порядок прийняття рішення про розширення бази, внесення змін до програми дослідно-експериментальної роботи, припинення (завершення) експерименту, розкрито механізми поширення та застосування інновацій у системі освіти, виявлено передумови апробації, механізми масового поширення інновацій у системі освіти, з'ясовано засоби зберігання інформації про інновації та їх застосування в системі освіти; передбачено джерела фінансування інноваційного пошуку.
Чинним Положенням визначено рівні інноваційної освітньої діяльності: всеукраїнський, регіональний, рівень окремого навчального закладу та закладу післядипломної освіти.
Згідно п. 1.7. Положення умовами здійснення інноваційної освітньої діяльності є:
• дотримання майнових і немайнових прав фізичних та юридичних осіб, які ведуть інноваційну освітню діяльність, учасників навчально-виховного процесу, збереження їх життя і здоров'я;
• дотримання фізичними та юридичними особами, які ведуть інноваційну освітню діяльність, своїх майнових і немайнових зобов'язань, вимог державних стандартів освіти;
• керованість інноваційної освітньої діяльності;
• готовність керівників та працівників дошкільних закладів освіти, навчальних закладів, органів управління освітою до інноваційної освітньої діяльності;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державні стандарти освіти і національне освітнє законодавство» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 13. Правове регулювання наукової, науково-педагогічної та інноваційної освітньої діяльності“ на сторінці 2. Приємного читання.
