Варіативну складову змісту формує навчальний заклад, ураховуючи інтереси, здібності, життєві плани учнів. Ця складова передбачає також відображення у змісті освіти тих етнічних, історичних, економічних, природничих, соціокультурних особливостей регіону, що не увійшли до інваріантної частини, але суттєві для формування світогляду, патріотичних почуттів, неодмінні для повноцінного входження молодого покоління в життя в умовах конкретного регіону. Частина такого змісту може реалізуватися у процесі вивчення предметів і курсів з освітніх галузей загальнодержавного компонента як органічне їх доповнення. Інша частина реалізується за рахунок годин варіативної складової (наприклад, вивчення мов національних меншин, окремих спеціальних курсів тощо).
Склад інваріантної частини подано концентровано з урахуванням освітніх галузей, що дає змогу краще оцінити його з погляду потреби і достатності. Функціональна повнота зазначеного складу зумовлена відповідністю набору освітніх галузей основним складовим духовної і матеріальної культури, які створюють змістову основу для розвитку пізнавальної, комунікативної, естетичної, трудової і фізичної сфер діяльності особистості, виховання громадянина України.
Вилучення зі складу інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей унеможливлює реалізацію державних вимог до загальноосвітньої підготовки учнів.
Тому Базовий навчальний план визначає обов'язкову кількість годин із кожної освітньої галузі, потрібну для опанування їх змісту на рівні вимог, визначених державним стандартом. Невиконання цього навантаження позбавляє загальноосвітній навчальний заклад права видавати відповідний документ про освіту встановленого державного зразка [143; 144; 145].
Другою важливою складовою освітньої діяльності ЗНЗ є здійснення виховної роботи. Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальну середню освіту" визначено, що учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах виховують у процесі урочної, позаурочної та позашкільної роботи з ними. Мета виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах визначається на основі принципів, закладених у Конституції України, законах та інших нормативно-правових актах України.
Відповідно до статей 8 і 9 Закону України "Про освіту" навчально-виховний процес у навчальних закладах вільний від втручання політичних партій, громадських і релігійних організацій. Залучення учнів (вихованців) до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу не допускається.
Учні (вихованці), працівники освіти можуть створювати у навчальних закладах первинні осередки об'єднань громадян, членами яких вони є.
Навчальні заклади в Україні незалежно від форми власності відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер, крім навчальних закладів, заснованих релігійними організаціями.
Приналежність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі.
Вивчення питання правового статусу суб'єктів загальноосвітнього процесу варто починати з переліку учасників, якими відповідно до Розділу Закону України "Про загальну середню освіту" (ст.19) є: учні (вихованці), керівники, педагогічні працівники, психологи, бібліотекарі, інші спеціалісти, батьки або особи, які їх замінюють.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про загальну середню освіту" визначено, що учень (вихованець) - це особа, яка навчається і виховується в одному із загальноосвітніх навчальних закладів. Статус учнів (вихованців) як учасників навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладах, їх права та обов'язки визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 21 Закону України "Про загальну середню освіту" закріплено, що учням (вихованцям) загальноосвітніх навчальних закладів може надаватися додатково соціальна і матеріальна допомога за рахунок коштів центральних органів виконавчої влади та місцевих бюджетів, коштів юридичних і фізичних осіб України та громадян, які проживають за її межами, а також коштів фонду загальнообов'язкового навчання та за рахунок інших надходжень.
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності мають право на пільговий проїзд міським та приміським пасажирським транспортом у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості забезпечуються транспортом до місця навчання і додому безплатно.
Діти з вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату забезпечуються засобами індивідуальної корекції в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Вихованці шкіл-інтернатів усіх типів з-поміж дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в інших загальноосвітніх навчальних закладах, забезпечуються харчуванням, одягом та іншими послугами у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Утримання вихованців, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) відбувається за рахунок держави.
Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, працевлаштовуються або продовжують навчання згідно з одержаною освітою у порядку, установленому законодавством України.
Статтею 22 Закону України "Про загальну середню освіту" закріплено, що загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я, формує гігієнічні навики та засади здорового способу життя учнів (вихованців).
Учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності забезпечуються медичним обслуговуванням, виконуваним медичними працівниками, які входять до штату цих закладів або відповідних закладів охорони здоров'я, у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Заклади охорони здоров'я разом з органами управління освітою та органами охорони здоров'я щорічно забезпечують безплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров'я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.
Відповідальність за організацію харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, додержання в них вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм покладається на засновників (власників), керівників цих навчальних закладів. Норми та порядок організації харчування учнів (вихованців) у загальноосвітніх навчальних закладах встановлює Кабінет Міністрів України. Контроль за охороною здоров'я та якістю харчування учнів (вихованців) покладається на органи охорони здоров'я [82].
Статтею 24 Закону України "Про загальну середню освіту" визначено, що педагогічним працівником загальноосвітнього навчального закладу повинна бути особа з високими моральними якостями, яка має відповідну педагогічну освіту, належний рівень професійної підготовки, займається педагогічною діяльністю, забезпечує результативність та якість своєї роботи, фізичний та психічний стан здоров'я якої дозволяє виконувати професійні обов'язки в навчальних закладах системи загальної середньої освіти [82; 155].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державні стандарти освіти і національне освітнє законодавство» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 9. Система загальної середньої та позашкільної освіти“ на сторінці 3. Приємного читання.
