Належна організація роботи зі зверненнями громадян, а також їх особистого прийому в органах внутрішніх справ є і надалі залишатиметься одним із найважливіших завдань, від результатів розв'язання якого безпосередньо залежить авторитет правоохоронного органу у суспільстві й рівень довіри до неї населення. У центрі уваги МВС України протягом останніх років постійно перебувають питання щодо посилення контролю керівників за прийняттям підлеглими обгрунтованих рішень, усунення формалізму під час розгляду заяв і повідомлень про вчинені злочини, зміцнення службової та виконавської дисципліни в контексті вимог ЗУ "Про звернення громадян".
Обліково-реєстраційна діяльність має певні питання, що потребують подальшого вдосконалення. З метою викорінення фактів нереєстрації заяв та повідомлень МВС України ухвалено наказ "Про організацію реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, надзвичайні ситуації й інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України" від 22 жовтня 2012 року за № 940, згідно з яким працівники ОВС, отримавши заяву чи повідомлення, зобов'язані діяти згідно з Інструкцією[19]. Загальна організація обліково-реєстраційної роботи в ОВС покладається на начальника міськрайліноргану, а в разі його відсутності – на особу, яка виконує його обов'язки.
Згідно із ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції та своєчасно реагувати та приймати рішення[20]. На нашу думку, зміст роботи зі зверненнями громадян, а також організація їх особистого прийому в системі ОВС України є більш широким напрямом діяльності, оскільки її метою є приймання, реєстрація, розгляд, узагальнення та аналіз звернень громадян, а також контроль за дотриманням законодавства в цій сфері. З погляду теорії адміністративного процесуального права цей напрям діяльності ОВС характеризується низкою рис, специфічних для адміністративного провадження за зверненнями громадян. Згідно з Т. О. Коломоєць, провадження за зверненнями громадян – це регламентована адміністративно- процесуальними нормами діяльність органів публічної адміністрації з розгляду скарг, заяв і пропозицій окремих громадян та їхніх колективів[21].
Створення реально діючої системи гарантій на звернення до ОВС – складне завдання. Безперечно, така система має складатися з різноманітних заходів адміністративного характеру. Найбільш ефективний механізм управління складається з двох рівнів: публічного (державні органи) і суспільного (громадськість). Узагальнюючи викладене, доходимо висновку, що гарантії поділяються на державні, тобто ті, які проголошуються і гарантуються державою, та самоврядні, які мають недержавний характер саморегулювання.
У різних галузях права (у конституційних, цивільних, господарських правовідносинах) втілено відповідні гаранти реалізації прав громадян, існують вони і в теорії адміністративного права. По-перше, у матеріальному праві такими визнаються гарантії прав громадян як суб'єктів адміністративних правовідносин (що водночас постають як елемент адміністративно-правового статусу фізичних осіб)[22], також про права і їх гарантії згадується у разі громадського контролю за діяльністю органів виконавчої влади. По-друге, в адміністративному процесі є свої особливості реалізації прав громадян як суб'єктів процесуальних правовідносин. Однією з них можна вважати сформульований фахівцями адміністративно- процесуального права принцип презумпції правоти громадянина у відносинах з органами публічної влади, що грунтується на поєднанні ідей "... презумпції справедливості вимог або претензій, висунутих громадянином до органів публічної влади та презумпції обгрунтованості правової позиції особи в будь-яких інших її відносинах з органами публічної влади"[23].
Правовий механізм перевірки заяв та повідомлень покладається на підзаконне (відомче) реагування. Автор зазначає, що чітка регламентація процесуальної діяльності на початковому етапі перевірки заяв і повідомлень є передумовою законності та обгрунтованості подальшого реагування на звернення громадян, тобто однією з гарантій законності в діяльності ОВС. Гарантування захисту громадян можливе за умови, що кожному факту порушення закону надаватиметься вчасна належна правова оцінка шляхом встановлення точної відповідності обставин події.
Таким чином, дійсна та дієва – не формально визначена, а підкріплена надійними гарантіями реалізація громадянами права на звернення до ОВС є можливою лише за умови вирішення проблеми демократизації виконавчої влади загалом, утвердження належних засад громадського контролю за діяльністю всіх без винятку органів державної влади – насамперед у частині убезпечення людини від протиставлення її законних прав інтересам і цілям окремих посадових осіб ОВС. Своєю чергою, направлення громадянами звернень до ОВС є формою громадського контролю за діяльністю суб'єктів виконавчої влади, зокрема правохоронного органу, а тому створення всіх необхідних умов для заснованого на законі, повного, всебічного й неупередженого розгляду їхніх заяв, пропозицій або скарг керівниками органів і підрозділів відповідних рівнів прямо впливає на результат процесу оптимізації діяльності ОВС, тобто розв'язання завдань підвищення ефективності роботи ОВС у напрямі розгляду звернень громадян і громадського контролю за діяльністю суб'єктів державної влади є взаємно обумовленим.
Організаційно-правові гарантії права громадян на звернення до ОВС України – це передбачена законодавством організаційна діяльність ОВС з охорони та захисту прав і свобод особи, зміцнення правопорядку й законності та удосконалення діяльності ОВС.
Проаналізувавши всі правові норми, що стосуються гарантій права на звернення до ОВС України, їх можна умовно розподілити на дві групи. До першої належать ті, що створюють умови для звернення та захищають дане право, а до другої – ті, що забезпечують його існування й реалізацію.
Гарантування прав і свобод людини та громадянина в Україні потребує здійснення оцінки стану їх реального забезпечення в діяльності владно-управлінських структур, а також наявних прорахунків і проблем. Нині, на жаль, у свідомості більшості громадян глибоко вкорінені негативні стереотипи щодо неефективності державного апарату, що призводить до відвертої байдужості, бюрократизму й тяганини під час вирішення проблем пересічної людини. Отже, зусилля ОВС та суспільства загалом необхідно спрямувати на подолання цих негативних тенденцій. При цьому провідна роль має відводитися підвищенню дієвості адміністративно-правових гарантій правового статусу особи у її відносинах з державою, а відтак – і поваги до громадської думки й суспільних інтересів. Саме в такий спосіб є можливим втілення ідеї пріоритету прав і свобод людини та громадянина в діяльності всіх органів публічного управління, що в більш широкому вимірі й визначатиме рівень стабільності в українській державі.
Гарантії звернення громадян до ОВС поділяються за: громадянством – громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства; подані – окремою особою (індивідуальні), групою осіб (колективні); фізичною особою чи юридичною; службовцями органів державної виконавчої влади чи службовцями органів місцевого самоврядування; адресовані керівникам обласних чи районних підрозділів ОВС, приймальні МВС України; статтю – чоловік чи жінка; віком – повнолітній, громадяни похилого віку.
Щодо суб'єкта як надходження, так і безпосередньо звернення: парламентські, президентські, урядові, судові, прокурорські, контрольно-наглядові, муніципальні (комунальні) тощо.
Створення реально діючої системи гарантій права громадян на звернення до ОВС – це складне завдання. Безперечно, така система має складатися з різноманітних заходів адміністративного характеру. Найбільш ефективний механізм управління складається з двох рівнів: публічного – (державні органи) і суспільного (громадськість).
Класифікація адміністративно-правових гарантій права громадян на звернення до ОВС України допомагає систематизувати накопичені результати дослідження теорії та практики функціонування ОВС і сприяє подальшому розвитку досліджень у даній сфері.
Гарантії права громадян на звернення до ОВС України складаються з двох основних частин: нормативно-правових і організаційно-правових. Безперечно, зазначена класифікація носить умовний характер, але допомагає зрозуміти саму природу походження та сутність інституту права громадян на звернення до ОВС України.
Нормативно-правові гарантії права громадян на звернення до ОВС України – це нормативно правові акти, які регулюють питання звернення громадян до ОВС України.
Аналізуючи стан захисту прав громадян на звернення до ОВС у законодавстві України, автор указує, що особливістю цього законодавства є значна кількість відомчих нормативних актів, якими регульовано процедури організації порядку реєстрації та обліку, чому сприяє значна кількість банкетних норм у законодавчих актах. Для посадовців ці документи нерідко залишаються єдиним керівництвом до дій, оскільки вони перебувають у прямому підпорядкуванні органу, який видав підзаконний нормативно-правовий документ (інструкцію). Автор доходить висновку, що системні недоліки законодавства в роботі зі зверненнями громадян посилюють залежність останніх від держави/органів і наголошує на необхідності його суттєвого вдосконалення.
До нормативно-правових гарантій належать: нормативно-правові акти, певні процедури (з надання звернень); заходи забезпечення реалізації формально визначених правил поведінки (заходи примусу); примусові дії щодо забезпечення застосування заходів юридичної відповідальності, розгляд компетенційних питань як у судовому порядку, так і з використанням позасудових механізмів.
Організаційно-правові гарантії права громадян на звернення до ОВС України – це передбачена законодавством організаційна діяльність ОВС з охорони та захисту прав і свобод особи, зміцнення правопорядку й законності, удосконалення діяльності ОВС.
Державна політика, ж важливий компонент життєдіяльності суспільства, маючи велику кількість вимірів і характеристик, формує відповідну систему та механізми соціально орієнтованої державної влади. Актуальним і необхідним є удосконалення процесу формування державної політики в питанні гарантії у сфері права звернення громадян до ОВС України, аналізу процесу її становлення та реалізації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційно-правові гарантій права звернення громадян до органів внутрішніх справ України“ на сторінці 3. Приємного читання.
