У монографії наведено комплексне теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв'язання наукових завдань, що полягають у визначенні та вдосконаленні адміністративно-правового гарантування права громадян на звернення до ОВС України. Сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення окреслених проблем. Основні з них такі:
Право на звернення громадян є основоположним у міжнародному праві, а також передбаченою Основним Законом та чинним законодавством України можливістю доводити у відповідний спосіб думку щодо фактів і подій суспільного життя, реалізації прав, свобод та законних інтересів громадян (групи осіб) або їх поновлення у випадку порушення, що забезпечується державними інституціями та виступає невід'ємною складовою демократичної політики у сфері гарантування прав людини і громадянина. Не є винятком і право на звернення громадян до ОВС України.
Поняття адміністративно-правового гарантування права на звернення громадян до ОВС визначено ж діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, регламентовану адміністративно-правовими нормами систему юридично закріплених умов і заходів, спрямованих на визначення порядку збирання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту відомостей, що становлять предмет звернення до органів державної влади, їх посадових і службових осіб, з пропозиціями щодо поліпшення їх роботи, зауваженнями, критикою їх діяльності, скаргами, спрямованими на створення всебічних умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян.
Аргументовано, що розвиток інституту звернень громадян до ОВС України тісно пов'язаний із розвитком правоохоронних органів України, державних інституцій і міжнародних та трансформаційних глобалістичних відносин. Дане право бере початок задовго до зародження держави.
Порядок розгляду звернень громадян був закріплений ще у судових зібраннях XV ст. та незмінно діяв протягом багатьох десятиліть і до здобуття Україною незалежності вважався цілком ефективним.
Визначено основні етапи становлення й розвитку інституту гарантій права громадян на звернення до ОВС України як засобу адміністративного права з початку зародження адміністративної науки до сьогодення. Сформульовано концепцію становлення адміністративних гарантій права громадян на звернення до ОВС України, яка полягає, на нашу думку, в поступовості, багатофакторності формування їх адміністративно-правового забезпечення.
Обгрунтовано, що адміністративно-правове регулювання права громадян на звернення до ОВС України слід пов'язувати з публічною (службою) діяльністю на державних посадах працівників ОВС, органів державної виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, що випливає із сукупності дозволених правових засобів, за допомогою яких поведінка суб'єктів адміністративних правовідносин приводиться у відповідність до вимог та дозволів, що містяться в нормах права. Адміністративно-правове регулювання права громадян на звернення до ОВС України включає законодавчу регламентацію суспільних відносин нормативно-правовими актами, виникнення суб'єктивних прав і юридичних обов'язків у зв'язку з поданням заяви, пропозиції чи скарги, їх реалізацію в прийнятті рішення за зверненням громадян та його відповідне виконання.
Адміністративно-правове гарантування права на звернення громадян до ОВС регламентоване адміністративно-правовими нормами як діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, спрямована на створення умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян на усне або письмове звернення (індивідуальне чи колективне) або особисте звернення до органів публічної влади, їх посадових і службових осіб з пропозиціями щодо поліпшення їх роботи, зауваженнями, критикою їх діяльності, скаргами тощо.
Під адміністративно-правовим закріпленням гарантій реалізації прав фізичних осіб на звернення до органів державної влади слід розуміти унормовану діяльність державних інституцій, яка сприяє охороні прав і свобод людини і громадянина, а також закріплену нормами адміністративного права систему гарантій для дієвого механізму реалізації даного права.
Адміністративно-правові гарантії відповідають двом основним цілям: а) охорони – виявлення, попередження і припинення правопорушень та їх негативних наслідків; б) захисту – відновлення порушених прав; компенсація збитків; покарання особи, винної у вчиненні правопорушення, з метою захисту потерпілої особи і суспільства від будь-яких протиправних діянь. Звернення громадян до ОВС розглядається як підстава для адміністративно- правового, цивільно-правового, кримінально-правового, оперативно- розшукового, дисциплінарного чи іншого провадження.
Класифіковано адміністративно-правові гарантії права на звернення громадян до ОВС України за наступними критеріями: 1) за рівнем закріпленості – національні (конституційні, законодавчі, підзаконно-правові та локально-правові) і міжнародні гарантії; 2) за змістом – спрямовані на покращення роботи правоохоронних органів; такі, що визначають права та обов'язки учасників суспільних відносин; такі, що вказують на порушення чинного законодавства (державними службовцями, службовцями органів місцевого самоврядування, громадянами); 3) за сферою дії – гарантії у сфері кримінальних злочинів, економічних порушень, у сфері державної/муніципальної служби, цивільно-правових відносин, сімейно-побутові; 4) за принципом дії правових норм – матеріальні та процесуальні адміністративно-правові гарантії; 5) залежно від захисту прав людини – правові (судові) й позасудові; 6) щодо суб'єкта як надходження, так і безпосередньо звернення – парламентські, президентські, урядові, судові, прокурорські, до ОВС, контрольно-наглядові, муніципальні (комунальні) тощо.
Система гарантій права на звернення громадян до ОВС України складається з двох основних частин: нормативно-правової та організаційно-правової. Безперечно, зазначений поділ носить умовний характер, але допомагає зрозуміти саму природу походження та сутність інституту права звернення громадян до ОВС України.
Нормативно-правові гарантії права на звернення громадян до ОВС України розглянуто як передбачені нормами матеріального та процесуального права юридичні засоби ініціювання нормативно-правових актів, певні процедури (з надання звернень), розгляд компетенційних питань як у судовому порядку, так і з використанням позасудових механізмів, примусові дії застосування заходів юридичної відповідальності, спрямовані на реалізацію охорони й захисту прав і свобод, що свідчать про наявність цілісності в забезпеченні пріоритетів загальнолюдських інтересів.
З'ясовано, що організаційно-правові гарантії права на звернення до ОВС України забезпечують механізм даного права. Робота зі зверненнями громадян поділяється на: приймання, реєстрацію, розгляд звернень; вирішення звернень та надання відповідей авторам; контроль за станом роботи зі зверненнями; узагальнення й аналіз звернень громадян; використання результатів аналізу в практичній діяльності; інформумання громадськості.
Зазначено, що особливістю організаційно-правових гарантій прав громадян під час розгляду в ОВС поданих ними заяв, пропозицій і скарг слід вважати процесуальний засіб захисту прав. Він полягає в тому, щоб ОВС, прийнявши звернення, у певному процесуальному порядку перевірили обгрунтованість матеріально-правової вимоги, по суті якої виник суспільний конфлікт, та здійснили заходи, спрямовані на вирішення й недопущення повторення аналогічної ситуації в майбутньому.
Визначено, що забезпечення реалізації права громадян на звернення до ОВС України – це комплексна категорія, яку слід розуміти як адміністративно-правовий механізм, що зрештою становить сукупність прийомів та способів щодо забезпечення права громадян на звернення до ОВС України в межах чинного законодавства.
Поняття "адміністративно-правовий механізм реалізації права громадян на звернення до ОВС України" розглянуто як комплексну регламентовану адміністративно-правовими нормами діяльність суб'єктів державно-владних повноважень, спрямовану на створення умов для реалізації, охорони й захисту прав громадян на усне або письмове (чи в інший спосіб) звернення або особисте звернення до ОВС, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших регламентованих інституцій, їх посадових і службових осіб з пропозиціями щодо поліпшення їхньої роботи, зауваженнями, критикою їхньої діяльності, скаргами тощо. Така діяльність здійснюється відповідними суб'єктами в межах Конституції України та законів нашої держави.
Під поняттям взаємодії ОВС України з правоохоронними органами та органами державної влади в механізмі реалізації гарантій права громадян на звернення до ОВС України розуміється обмін результатами, які надійшли у встановленому порядку до суб'єктів публічної влади, в процесі якого важливо не тільки здійснити передачу інформації, а й організувати заходи реагування та отримання інформації, спланувати загальну діяльність, надати обгрунтовану відповідь та здійснити необхідні дії, щоб такі ситуації не повторювалися у майбутньому.
Встановлено, що при вдосконаленні законодавства про гарантування права на звернення громадян до ОВС України доцільно враховувати досвід інших країн. Поліпшення практики і законодавчого регулювання звернень громадян має спиратися на науковий аналіз суспільної практики, враховувати висновки юридичної науки, бути спрямованим на забезпечення дієвих гарантій прав особи, на створення механізму правового регулювання ефективного захисту самою людиною своїх законних прав та інтересів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гарантії права на звернення громадян до органів внутрішніх справ України» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Післямова“ на сторінці 1. Приємного читання.
