• г) зазначення тактичних прийомів проведення процесуальної дії, послідовність їх застосування, з огляду на можливий розвиток ситуації, тобто прогнозування поведінки учасників дії, а також вказівка на необхідні технічні засоби[17].
Під час підготовки до проведення слідчого освідування у плані цієї слідчої (розшукової) дії головну увагу має бути спрямовано на всебічне та повне вирішення таких питань:
• з'ясувати характер слідів злочину чи особливих прикмет, про які стало відомо з фактичних даних, отриманих під час кримінального провадження й на встановлення яких спрямовано проведення освідування;
• оцінити наявні у справі фактичні дані та визначити, які техніко-криміналістичні засоби й методи може бути використано для виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину чи особливих прикмет;
• установити, які спеціалісти можуть надати та яку саме допомогу слідчому під час проведення освідування (судово-медичний експерт, лікар, експерт-криміналіст, біолог, інші спеціалісти), і забезпечити їх участь;
• визначити час і місце проведення освідування, що важливо для швидкого його проведення та фіксації наявних на тілі особи слідів злочину чи особливих прикмет;
• сформулювати найраціональніші та найдоцільніші тактичні прийоми робочого етапу проведення освідування, використання яких надасть можливість досягти мети та виконати завдання цієї процесуальної дії.
Попереднє складання плану освідування набуває надзвичайно важливого значення тоді, коли встановлення слідів або особливих прикмет на тілі освідуваної особи доручають лікарю. У цьому разі план проведення освідування є програмою дій лікаря, оскільки лише в постанові прокурора неможливо цілком передбачити й відобразити всі питання, що вимагають свого вирішення у процесі освідування. Цей план, крім загальних питань, також має:
• визначити приблизний перелік слідів, які прогнозують виявити під час освідування;
• визначити порядок фіксації якісних і кількісних характеристик установлених слідів чи особливих прикмет. Якщо сліди мають бути у вигляді дрібних часток речовин, то лікар буде фіксувати переважно їх розміщення, колір, вид, призначення; якщо це плями, то, крім зазначених характеристик, важливо визначити їх форму, розмір, кількість; якщо це тілесні ушкодження, то необхідно фіксувати їх стан. Під час установлення особливих прикмет потрібно вказувати їх розміщення, кількість, характер. Якщо особлива прикмета є татуюванням, текст якої позначено нецензурними словами, дослівно текст не наводять, а лише зазначають, що зміст татуювання містить нецензурні вислови[18].
Слідчий не має вказувати судово-медичному експерту чи лікарю на ті прийоми й засоби, якими він володіє як спеціаліст і які має використовувати, оскільки тим самим звужує професійну компетенцію лікаря. Водночас складання плану надасть можливість окреслити процесуально можливі дії судово-медичного експерта чи лікаря, за межі яких він не має виходити.
Отже, складання плану судово-медичного освідування забезпечує виконання таких завдань: по-перше, надає можливість найповніше використовувати керівну та спрямувальну роль слідчого під час освідування, коли він не присутній під час встановлення слідів злочину чи особливих прикмет; по-друге, сприяє всебічному використанню судово-медичним експертом або лікарем їх спеціальних знань з метою виявлення, фіксації та вилучення як слідів злочину, так й особливих прикмет. Тож саме в цьому випадку, на наше переконання, план проведення судово-медичного освідування слідчий складає виключно у письмовому вигляді.
На підготовчому етапі за допомогою планування також досить важливо створити сприятливі умови для безпосереднього проведення освідування, що передбачає: визначення кола учасників освідування та забезпечення їх явки; обрання місця й часу його проведення; підготовку засобів криміналістичної техніки для виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину або встановлення особливих прикмет[19].
Визначення кола учасників освідування - суттєвий процесуальний і тактичний елемент підготовки до проведення цієї слідчої (розшукової) дії, що визначає успіх і законність проведення освідування. Раніше статтею 193 та частиною другою статті 127 КПК України 1960 року було визначено певне коло учасників освідування: слідчий, освідувана особа (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий чи свідок), поняті (за необхідності), судово-медичний експерт або лікар (якщо їм доручали проведення освідування). Відповідно до частини 7 статті 223 та статті 241 КПК України 2012 року, коло осіб, уповноважених проводити освідування, розширено можливістю його проведення також прокурором. Крім цього, обов'язковою є участь понятих (за винятком випадків застосування безперервного відеозапису). Тож від визначення суб'єктного складу освідування на підготовчому етапі залежить подальша тактика його проведення й можливість досягнення поставленої мети. Зокрема, у разі проведення освідування, під час якого може виникнути необхідність використати спеціальні знання, є потреба завчасно запросити відповідного спеціаліста. За КПК України під час проведення освідування не передбачено участі, крім судово-медичного експерта чи лікаря, інших спеціалістів. Водночас під час вирішення питання щодо кола учасників цієї слідчої (розшукової) дії бажано, щоб слідчий передбачив можливість запрошення інших, крім указаних, спеціалістів для надання консультацій з питань, що безпосередньо належать до галузі їх спеціальних знань. На наше переконання, участь цих спеціалістів забезпечить проведення освідування на якіснішому рівні. Добір спеціалістів значною мірою залежить від того, яку експертизу може бути згодом призначено за результатами освідування.
Частиною 6 статті 223 КПК України також передбачено в разі проведення слідчої (розшукової) дії за клопотанням сторони захисту, потерпілого участь особи, яка її ініціювала, або, відповідно до частини 3 статті 223 цього Кодексу, участь осіб, права та законні інтереси яких можуть бути обмежені або порушені, при цьому не розкрито їх процесуальний статус. Тому на підготовчому етапі проведення освідування під час визначення кола його учасників слідчий має:
• 1) з'ясувати наявність письмової відмови особи, яка ініціювала проведення освідування, від участі в ньому;
• 2) ужити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення освідування осіб, права та законні інтереси яких можуть бути обмежені чи порушені;
• 3) визначити можливість настання випадків, за яких, з огляду на специфіку освідування (зокрема, що супроводжується оголенням освідуваної особи), неможливою є участь особи, яка ініціювала проведення цієї слідчої (розшукової) дії;
• 4) установити, чи не буде особа, яка підлягає освідуванню, відмовлятися від добровільного його проведення, у зв'язку з чим постане необхідність застосовувати заходи процесуального примусу;
• 5) з'ясувати у особи, яка підлягає освідуванню, чи не буде вона заявляти відвід учасникам проведення цієї слідчої (розшукової) дії, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можуть бути розголошені відомості щодо особистого та сімейне життя.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕННЯ ОСВІДУВАННЯ“ на сторінці 5. Приємного читання.
