Місце і значення освідування в системі засобів збирання доказів у кримінальному провадженні

Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування

Під час освідування особи, яке супроводжується оглядом одягу, може бути встановлено предмети, цінності й документи, виявлення й вилучення яких є завданням не цієї слідчої (розшукової) дії, а обшуку особи. Тож виявлення вказаних об'єктів під час освідування буде фактичною підставою для проведення обшуку особи, під час якого досліджують не лише тіло й одяг, а й інші предмети, що знаходяться в користуванні особи, яку обшукують (парасольки, ціпки, сумки, портфелі тощо).

Під час освідування також можуть установлювати сліди кримінального правопорушення, виявлення яких зумовлює необхідність проведення огляду місця події. Коли освідування передує огляду місця події, то характер виявлених при цьому слідів кримінального правопорушення певною мірою спрямовує слідчого до пошуку конкретних видів слідів кримінального правопорушення, аналогічних тим, що були виявлені на тілі освідуваної особи. Виявлення тілесних ушкоджень, що супроводжуються сильною або значною кровотечею, зумовлює необхідність відшукання на місці події слідів крові. Водночас наявність на тілі освідуваного плям, утворених фарбувальними або іншими речовинами, підказує слідчому напрямок пошуку на місці події як речовин, якими були утворені встановлені на тілі людини сліди, так і предметів, де ці речовини можуть розміщуватися. Установлення на тілі освідуваної особи часток бруду, землі, пилу, які мають відмінні властивості (наприклад, часток торфу, піску, чорнозему, гною тощо), буде сприяти певною мірою пошуку самого місця події або місця, де міг перебувати освідуваний.

Анатомічні аномалії, установлені під час освідування особи (наприклад, брак у неї однієї з кінцівок, надто велика або маленька ступня, інші особливі прикмети, які характеризують будову тіла й можуть відображатися на навколишній обстановці), також забезпечать цілеспрямованіший пошук і вилучення з місця події необхідних слідів.

Брак окремих предметів одягу, їх частин або фурнітури, що встановлено під час освідування, також є фактичною підставою для цілеспрямованого проведення огляду місця події. Так, до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві звернулася громадянка Н. із заявою про вчинення щодо неї нападу з метою заволодіння майном, поєднаного із насильством. За підозрою у вчиненні цього злочину по "гарячих слідах" затримано громадянина С, на тілі якого були свіжі подряпини, а на одязі виявлено відсутність декількох ґудзиків. Слідчий зафіксував зазначений факт у протоколі освідування. Під час подальшого огляду місця події було знайдено ґудзики та доведено, що саме їх бракувало на одязі підозрюваного .

Іноді під час освідування, яке проводили після огляду місця події, може бути отримано дані, що зумовлюють необхідність повторного огляду місця події, передусім якщо його проводили недостатньо кваліфіковано. Зокрема, під час розслідування порушеної слідчим відділом Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві іншої кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, виникла необхідність освідувати громадянина Д. Під час проведення цієї слідчої дії слідчий помітив брак запонки на одному з манжетів сорочки. Під час повторного огляду місця події було знайдено зазначену річ, що стало обґрунтованою підставою вважати, що громадянин Д. справді перебував на цьому місці .

Результати освідування однієї особи (потерпілого, підозрюваного або свідка) можуть стати фактичною підставою для призначення та проведення освідування щодо іншої особи. Установлення на тілі підозрюваного слідів крові без наявності тілесних ушкоджень зумовлює необхідність проведення освідування потерпілого для виявлення на його тілі ушкоджень. Навпаки, якщо, наприклад, потерпілий, учинивши опір, подряпав нападнику обличчя, шию тощо, є нагальна потреба освідування цієї особи для виявлення та фіксації на цих частинах тіла тілесних ушкоджень. Цим шляхом перевіряють показання потерпілого, установлюють причинний зв'язок із подією злочину, а зібрані докази оцінює слідчий у їх сукупності для прийняття проміжних чи підсумкових процесуальних рішень.

Слід погодитися з І. П. Криловим, що допит за результатами освідування має на меті, зазвичай, установити обставини, за яких виникли певні сліди або виявлено предмети, установлені під час проведення освідування. У цьому разі допиту може бути піддано як освідувану особу, так і будь-яку іншу особу, яка може дати свідчення по суті фактів, що цікавлять слідчого. Важливого значення при цьому набуває зв'язок часу, умов, характеру, причин виникнення встановлених під час освідування особливих прикмет, тілесних ушкоджень, інших слідів. Якщо освідуваний не заперечує факт утворення слідів під час вчинення злочину, то необхідно з'ясувати, яким знаряддям їх завдано, яким було при цьому розміщення потерпілого та злочинця.

Слідчий експеримент за результатами освідування проводять для вирішення питання про можливість завдання різноманітних ушкоджень чи утворення інших слідів, виявлених на тілі освідуваної особи, ним самим за наявності певних умов. Якщо встановити ці фактичні дані під час проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії неможливо, призначають відповідну експертизу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце і значення освідування в системі засобів збирання доказів у кримінальному провадженні“ на сторінці 4. Приємного читання.