На думку Ю. В. Францифорова, фактичними підставами для проведення будь-якої слідчої дії є: 1) докази, отримані в межах кримінальної справи, яку розслідують; 2) фактичні дані, отримані з оперативних джерел; 3) дані (документи), що надані учасниками кримінального судочинства . У свою чергу Є. Д. Лук'янчиков та Б. Є. Лук'янчиков визначають, що фактичною підставою для проведення саме освідування можуть бути відомості в справі, що на тілі певної особи є особливі прикмети чи сліди злочину, виявлення та засвідчення яких має значення для правильного її вирішення, передусім для встановлення особи, що вчинила злочин. Відомості, що містяться в матеріалах справи, мають бути достатніми, щоб у слідчого сформувався ймовірний висновок про наявність на тілі зазначених осіб особливих прикмет або слідів злочину, установлення яких має важливе значення[10]. Наведену позицію поділяє низка інших науковців, додаючи, що ці фактичні дані можуть бути отримані від учасників процесу (свідків, потерпілих та інших осіб), міститися в протоколах слідчих дій, матеріалах оперативно-розшукової діяльності, повідомленні медичних установ тощо[11].
Отже, закон надає слідчому право самостійно вирішувати питання про необхідність проведення освідування в кримінальному провадженні з урахуванням відомостей, отриманих під час здійснення слідчих (розшукових) дій й оперативно-розшукових заходів, які передували освідуванню. Якщо в слідчого на основі вивчення цих даних складається переконання про можливу наявність на тілі чи одязі підозрюваного, свідка або потерпілого слідів кримінального правопорушення чи особливих прикмет, то ці відомості можуть бути фактичними підставами для прийняття процесуального рішення про проведення освідування.
Звісно, украй складно дати вичерпний перелік фактичних підстав проведення освідування, оскільки в кожному конкретному випадку вони обумовлюються обставинами розслідуваного злочину й характером наявних відомостей. Водночас слід наголосити, що такими підставами можуть бути фактичні дані, які, по-перше, відображають особливості, що характеризують зовнішній вигляд особи; по-друге, розкривають характер її поведінки на місці події, діянь, учинених нею, й можливість виникнення на її тілі або одязі слідів злочину; по-третє, підтверджують факт перебування особи на місці події або в іншому конкретному місці, пов'язаному з учиненням кримінального правопорушення.
Фактичні підстави проведення освідування може бути отримано під час проведення передбаченої КПК України низки слідчих (розшукових) дій, зокрема огляду місця події й трупа; допиту потерпілого і свідка; одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб; обшуку й особистого обшуку та інших слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) дій, а також заходів оперативно-розшукового характеру.
Під час огляду місця події й трупа фактичні підстави слідчий отримує, насамперед, на основі вивчення слідів, у яких знайшли відображення особливості, що характеризують злочинця або жертву злочину (сліди рук, ніг, зубів, нігтів). Зокрема, у слідах можуть відобразитися певні анатомічні відхилення (надто велика або мала кисть руки, брак деяких пальців) та інші особливості (шрами, рубці).
Значний інтерес становлять видимі сліди рук, утворені за допомогою сторонніх речовин (крові, чорнил, фарби). Виявлення слідів, утворених кров'ю, може привести слідчого до двох припущень: або злочинець (чи потерпілий) отримав тілесні ушкодження під час вчинення кримінального правопорушення, тоді метою освідування буде їх установлення на тілі цих осіб; або злочинець стикався з потерпілим, який отримав тілесні ушкодження, що супроводжуються кровотечею, тоді мета освідування буде полягати у виявленні на тілі й одязі однієї особи слідів крові іншої.
У разі виявлення на місці події слідів рук, утворених іншими речовинами (фарбою, пилом), можна припустити, що частки цих речовин може бути виявлено на тілі або одязі потерпілого, підозрюваного чи свідка під час їх освідування[12].
Слушним є твердження Ю. Г. Торбіна щодо того, що вивчення слідів ніг, виявлених на місці події, надає можливість формувати припущення про певні загальнофізичні властивості людини (зріст, вага, статура), а також наявність певних фізичних вад (наприклад, факт укороченості, викривлення, браку однієї з кінцівок тощо). Важливе значення для прийняття рішення про провадження освідування мають сліди босої ноги чи одягнутої в панчоху, шкарпетку. У разі виявлення цих слідів можна визначити довжину пальців, наявність різних дефектів за умови їх відображення. Наприклад, можна робити припущення про відсутність певних пальців, характер ступні (високе, низьке зведення чи плоскостопість), а також про наявність інших особливостей (мозолі, шрами, рубці). У процесі освідування ці особливості може бути виявлено та зафіксовано у протоколі .
Продовжуючи досліджувати це питання, указаний автор зазначає, що під час огляду трупа чи освідування одного з учасників розслідуваного злочину (потерпілого або свідка, а також підозрюваного) на їх тілі може бути виявлено сліди зубів, які виникають, зазвичай, у процесі боротьби між злочинцем і жертвою під час вчинення статевих злочинів або злочинів проти особи. Сліди зубів на тілі людини можуть відображатися у вигляді синців, подряпин. Нерідко сліди зубів злочинців може бути виявлено на продуктах харчування, які знаходять на місці події (сир, яблука, цукерки, мармелад). Сам факт виявлення слідів зубів ще не є фактичною підставою для проведення освідування. Проте якщо в слідах відобразилися певні властивості зубного апарату (великі розміри зубів, значна відстань між ними, незвичне розміщення), то ці відомості можуть бути фактичною підставою для проведення освідування[13].
На місці події може бути виявлено залишки зубів або вибиті зуби, приналежність яких потерпілому чи підозрюваному теж може бути підтверджено в процесі їх освідування. Тому акцентують увагу, передусім, на дефектах будови зубного апарату освідуваної особи, наявності в неї всіх зубів, ознаках загоювання того місця ясен, у якому бракує зубів, з подальшою фіксацією отриманих даних у протоколі[14].
Важливого значення для вирішення питання про проведення освідування мають відомості, отримані на основі вивчення слідів крові. Якщо оглядають місце події у провадженні про крадіжку, учинену шляхом зламу, то виявлення плям крові в місці проникнення в приміщення, а також у самому приміщенні може свідчити про те, що особа, яка вчинила злочин, зазнала тілесних ушкоджень. Під час розслідування вбивств, зґвалтувань, убивств, поєднаних зі зґвалтуванням, грабежів важливо вивчити локалізацію плям крові, їх форму й напрямок. Зокрема, якщо плями крові будуть мати напрямок від трупа (який не підлягав яким-небудь переміщенням), то виявлення цих слідів може свідчити про завдання злочинцю тілесних ушкоджень, які супроводжуються кровотечею. У цих випадках під час освідування особи може бути встановлено тілесні ушкодження[15], що були причиною кровотечі.
Поряд з переліченими слідами в процесі слідчих (розшукових) дій, які передують освідуванню, може бути виявлено різноманітні мікросліди у вигляді часток речовин, плями, окремі предмети. У цих випадках доцільність прийняття рішення про освідування виникає тоді, коли в процесі проведення огляду місця події або трупа в слідчого виникло припущення про можливу наявність на тілі, а також одязі підозрюваного, потерпілого або свідка мікрослідів, часток речовин, пилу, бруду. В одних випадках це може бути викликано подоланням різних перешкод (просвердлення або випилювання металевих шаф і сейфів, зламування дерев'яних, цегляних, бетонних та інших перешкод); в інших - контактом їх тіла й одягу з певними предметами у разі перебування в брудному чи запиленому приміщенні; по-третє, достатньо лише перебування на місці події, якщо мікроструктури навколишнього середовища за своїми властивостями будуть наділені індивідуальними ознаками. У цих випадках слід вилучати мікросліди, частки речовин, бруду, щоб мати можливість надалі проводити дослідження, спрямовані на встановлення однорідності вилучених часток з тими частками, які буде виявлено під час освідування[16].
Під час особистого обшуку підозрюваного, крім предметів і документів, виявлення яких є метою проведення цієї слідчої (розшукової) дії, на його тілі може бути виявлено також різноманітні сліди або особливі прикмети. їх фіксацію будуть здійснювати у процесі освідування підозрюваного, після особистого обшуку, а відомості про їх виявлення будуть слугувати фактичною підставою для освідування потерпілого з метою встановлення на ньому аналогічних слідів, передусім якщо це пов'язано з необхідністю виявлення слідів злочину.
Поширеними є випадки, коли фактичні підстави для проведення освідування слідчий отримує з показань підозрюваного, потерпілого або свідків. Показання потерпілого або свідків про наявність на тілі підозрюваного будь-яких особливих прикмет, зокрема й татуювань, є фактичною підставою для його освідування. Зазначена слідча (розшукова) дія необхідна в цьому разі, насамперед, для перевірки фактичних даних, отриманих під час допиту.
Невирішеним лишається питання попереднього допиту самої особи, яка буде підлягати освідуванню, як фактичної підстави для проведення цієї процесуальної дії. Одностайної думки щодо порушеної проблеми серед опитаних нами слідчих органів внутрішніх справ України немає. Уважають за необхідне передбачити обов'язковий попередній допит особи, що підлягає освідуванню, 167 слідчих (37,9 %). Пропонують допитувати таку особу залежно від ситуації, що складається, 184 слідчі (41,7 %), а решта опитаних (90 слідчих - 20,4 %) не вбачають за потрібне проводити попередній допит цієї особи.
Якщо обрати як аналогію процесуальний порядок проведення пред'явлення для впізнання, то зауважимо, що попередній допит особи є єдиною фактичною підставою для подальшого проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії. Натомість фактичною підставою для проведення освідування може бути будь-яка слідча (розшукова) дія, під час провадження якої отримано відомості, що на тілі певної особи є сліди злочину чи особливі прикмети, виявлення та засвідчення яких має значення для прийняття подальшого правильного процесуального рішення. У цьому разі первинним, на наш погляд, має бути фіксація у протоколі таких слідів злочину чи особливих прикмет, після чого особу може бути допитано, зокрема з питань, коли і за яких обставин на її тілі утворилися ці сліди або прикмети. Не виключена й інша ситуація, коли особу спочатку допитують про обставини, що характеризують особливості її тіла, після чого проводять освідування задля перевірки отриманих під час допиту фактичних даних. Потім їх оцінюють у сукупності з іншими зібраними під час кримінального провадження доказами. З огляду на зазначене, ми поділяємо думку опитаних нами практичних працівників щодо попереднього допиту особи, яка підлягає освідуванню, залежно від ситуації.
Таким чином, конкретизація в КПК України фактичних підстав для проведення освідування не є доцільною, оскільки всі можливі випадки необхідності проведення цієї слідчої (розшукової) дії передбачити неможливо. Саме із цієї причини в частині 1 статті 241 КПК України пропонуємо змінити слово "для" словосполученням "за необхідності" і далі за текстом.
Результати проведення освідування можуть стати фактичною підставою як для проведення інших слідчих (розшукових) дій, так і для призначення різних видів судової експертизи.
До слідчих (розшукових) дій, які може бути проведено за результатами освідування, належать огляд, зокрема місця події, обшук, освідування іншого учасника події злочину, допит, слідчий експеримент, а також інші слідчі (розшукові) або навіть негласні слідчі (розшукові) дії (обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, спостереження за особою, річчю або місцем тощо).
Освідування може бути фактичною підставою для проведення обшуку особи, оскільки при цьому можна виявити ті предмети одягу, у яких були підозрюваний, потерпілий або свідок під час вчинення кримінального правопорушення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дотримання прав учасників кримінального провадження під час проведення освідування» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце і значення освідування в системі засобів збирання доказів у кримінальному провадженні“ на сторінці 3. Приємного читання.
