Розділ VI. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб

Якщо особа, яка порушила правила несення прикордонної служби, сприяє вчиненню контрабанди, вона також повинна притягуватися до кримінальної відповідальності як співучасник цього злочину.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується як умисною, так і необережною формою вини.

При умисному вчиненні злочину особа усвідомлює, що порушує статутні правила несення прикордонної служби, розуміє суспільну небезпечність і протиправність вчинюваного діяння і бажає порушити ці правила. При необережному вчиненні злочину особа не усвідомлює факту порушення статутних правил несення прикордонної служби (через неуважність, необачність, сон під час виконання завдання тощо), але за обставинами справи повинна була і могла усвідомлювати факт порушення правил. На кваліфікацію форма вини вчиненого діяння не впливає, але враховується при призначенні покарання. Умисне порушення правил є більш небезпечним, ніж необережне.

Суб’єктом злочину є особа, яка входить до складу наряду з охорони кордону. Одержання наказу на охорону державного кордону і доповідь про повернення з цього завдання визначають початковий і кінцевий моменти перебування особи у складі такого наряду. Військовослужбовець прикордонної застави, який припустився порушення у вільний від служби в нарядах час, не може нести відповідальність за ст. 419 КК. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України, залучені до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, у разі порушення правил несення вартової служби чи статутних правил патрулювання несуть відповідальність за ст. 418 КК.

§ 4. Порушення правил несення бойового чергування

Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування

1. Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну або для захисту та безпеки України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Об’єктом цього злочину є порядок несення бойового чергування (бойової служби), встановлений для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Україну, захисту та забезпечення національної безпеки України.

Бойове чергування — це перебування спеціально виділених сил та засобів у повній бойовій готовності до виконання раптово виникаючих завдань та бойових дій[54]. У ч. 3 розділу 9 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. передбачено правила несення бойового чергування (бойової служби) та визначено, що склад чергових сил і засобів, ступені їх готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготування особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і його зміни встановлюються наказом командира військової частини, наказами і директивами міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України.

Забезпечення захисту і безпеки України, своєчасне виявлення і відбиття раптового нападу на Україну покладено перш за все на підрозділи і частини, що несуть бойове чергування. Несення бойового чергування є виконанням бойового завдання і одним із важливих військових обов’язків.

Відхилення від установленого порядку несення служби черговими підрозділами можуть призвести до тяжких наслідків і заподіяти велику шкоду обороноздатності держави.

Порядок несення бойового чергування у різних видах Збройних Сил і родах військ є неоднаковим і регламентується різними нормативними актами. Він залежить від цільового призначення чергового підрозділу, характеру бойової техніки, яка повинна застосовуватись, і специфіки завдання, що виконується. Один із видів бойового чергування — бойова служба, що також має на меті запобігання раптовому нападу на нашу державу.

Характер і завдання бойового чергування (бойової служби), правила їх несення, конкретні функціональні обов’язки кожної особи, що входить у склад чергового підрозділу, визначаються Статутом, положеннями, настановами, інструкціями, наказами, які видаються з урахуванням особливостей несення цієї спеціальної служби у тих чи інших військах. Тому, враховуючи це, при розслідуванні кожної кримінальної справи, пов’язаної з обвинуваченням у порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), необхідно з’ясовувати особливості служби даного підрозділу і встановлювати, у чому конкретно виражається порушення і в яких актах передбачено правила несення служби.

Об’єктивна сторона злочину виражається в порушенні статутних правил шляхом невиконання або недбалого виконання військовослужбовцем як загальних вимог до бойового чергування, встановлених для чергового підрозділу, так і своїх спеціальних, функціональних обов’язків. Порушення може виявлятися як у дії, так і в бездіяльності. За Статутом внутрішньої служби особовому складу чергової зміни під час несення бойового чергування заборонено: передавати будь-кому, навіть тимчасово, виконання обов’язків з несення бойового чергування без дозволу командира чергових сил та засобів (оперативного чергового, начальника зміни, чергового командного пункту); займатися справами, не пов’язаними з виконанням обов’язків з несення бойового чергування; самовільно залишати бойовий пост або інше місце несення бойового чергування; проводити роботи на озброєнні чи військовій техніці, які знижують боєздатність.

Частіше за все порушення вчиняються внаслідок особистої недисциплінованості і відсутності належної відповідальності за виконання бойового завдання та у зв’язку з недоліками в організації несення служби, контролю за особовим складом. Порушення встановлених правил можуть бути пов’язані з професійною непридатністю, недостатньою спеціальною підготовкою, відсутністю досвіду, навичків, прийомів при роботі на складній апаратурі, неуважності і недбалості при виконанні функціональних обов’язків тощо, наприклад самовільне залишення позиційного р айону, вживання під час чергування спиртних напоїв, пошкодження бойової техніки і технічних засобів зв’язку, допущення на пост сторонніх осіб, порушення правил використання спеціальної апаратури, її самовільне виключення, неуважність, невиконання команд, несвоєчасне оповіщення про наближення цілі, несвоєчасне вжиття заходів до її знищення та ін.

З’ясування усіх обставин, які сприяли вчиненню злочину, має велике значення для встановлення рівня відповідальності винного і вжиття заходів щодо попередження порушень правил несення бойового чергування.

Це злочин з матеріальним складом. Відповідальність за порушення статутних правил несення бойового чергування передбачена, якщо це заподіяло тяжкі наслідки. Поняття тяжких наслідків є оцінним і з’ясовується в кожному конкретному випадку залежно від характеру і розміру заподіяної шкоди. Судова практика такими наслідками вважає проникнення на територію держави літаків, кораблів іноземних держав, загибель людей, виведення із ладу бойової техніки, що призвело до зриву або значних труднощів у виконанні бойового завдання.