Розділ VI. Злочини проти порядку несення бойового чергування та інших спеціальних служб

Якщо порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання спричинили тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, поєднані з вчиненням інших злочинів, то дії винної особи кваліфікуються за сукупністю злочинів (наприклад, при розкраданні майна, що охороняється на об’єкті самим чатовим, патрульним тощо).

Відповідальність зазначених осіб посилюється, якщо діяння вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці (ч. 2 ст. 418 КК). Про воєнний стан та бойову обстановку див. розділ 2 цього посібника.

§ 3. Порушення статутних правил несення прикордонної служби

Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби

1. Порушення правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України, якщо це спричинило тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Суспільна небезпечність порушення статутних правил несення прикордонної служби виражається у тому, що в мирних умовах на державному кордоні можуть бути вчинені різні провокації, у тому числі збройні конфлікти, спроби незаконного переходу державного кордону, переміщення через кордон різних товарів, у тому числі зброї та бойових припасів, вибухових речовин та радіоактивних матеріалів, історичних та культурних цінностей, стратегічно важливих сировинних товарів.

У зв’язку з цим охорона державного кордону є складовою частиною захисту безпеки держави, її територіальної цілісності та недоторканності, обороноздатності, економічної, інформаційної безпеки тощо.

Відповідно до ст. 27 Закону України від 4 листопада 1991 р. «Про державний кордон України» охорона державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймищах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному просторі — на Війська повітряної оборони України.

Головними завданнями цих військ є забезпечення недоторканності державного кордону, охорона виключної (морської) економічної зони, запобігання будь-яким спробам незаконної зміни державного кордону або перетинання його, а також переміщення різних контрабандних вантажів, включаючи зброю, наркотичні речовини, валюту, дорогоцінні метали та камінці тощо.

Для виконання цих завдань прикордонним військам надані широкі повноваження, спеціальна техніка, озброєння. Їх діяльність регламентується законами та підзаконними актами[51]. Вона будується на принципах законності, гласності, захисту законних прав і свобод громадян, взаємодії з органами державної влади і управління, з іншими колективами та населенням. Суворе виконання вимог законодавства, підтримання порядку при несенні прикордонної служби забезпечують безпеку держави, захист її інтересів, підтримання прикордонного режиму. Порушення встановленого порядку несення прикордонної служби, навпаки, заподіює шкоду інтересам держави, сприяє вчиненню інших злочинів та правопорушень.

Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, які забезпечують встановлений порядок виконання прикордонними службами завдань з охорони державного кордону. Специфіка цього порядку випливає з характеру охоронюваного об’єкта і тих прав та обов’язків, якими наділяються особи, що несуть прикордонну службу.

Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною (ч. 3 ст. 2 Конституції України). Відповідно до ст. 27 Закону України «Про державний кордон України» охорона державного кордону на суші, морі, річках, озерах та інших водоймищах покладається на Державну прикордонну службу України, а в повітряному просторі — на Війська повітряної оборони України. Головним завданням цих військ є забезпечення недоторканності державного кордону, припинення будь-яких спроб незаконної зміни проходження лінії державного кордону України; припинення у взаємодії з відповідними правоохоронними органами збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні України; участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану; організація запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням, протидію яким законодавством віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, охорона виключної (морської) економічної зони України тощо[52].

Несення служби у складі наряду з охорони державного кордону є виконанням бойового завдання.

Діяльність Державної прикордонної служби України будується на принципах законності, гласності, додержання прав і свобод громадян, взаємодії з органами державної влади і управління, громадськими об’єднаннями, трудовими колективами і населенням. При виконанні службових обов’язків військовослужбовці Державної прикордонної служби України керуються Конституцією і законами України. Крім того, правовою основою їх діяльності є інші законодавчі акти, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України[53].

Для охорони державного кордону із складу Державної прикордонної служби України виділяються прикордонні наряди, на які покладається виконання протягом певного часу бойового завдання з охорони кордону.

З об’єктивної сторони порушення правил несення служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону, виражається в порушенні статутних правил несення прикордонної служби.

Злочин може бути вчинений шляхом як дії, так і бездіяльності. Порушенням слід вважати сон під час виконання завдання, відхилення від встановленого маршруту, залишення місця несення служби, неправильне застосування зброї, надання дозволу на перетинання кордону без належного оформлення документів, невиконання порядку затримання правопорушників тощо. Диспозиція цієї статті має бланкетний характер. Тому для встановлення факту порушення правил несення прикордонної служби потрібно встановити, який пункт, стаття закону чи іншого нормативного акта порушено і в чому це виразилося.

Порушення статутних правил несення служби є злочином з матеріальним складом і для його закінчення необхідне настання тяжких наслідків. Під тяжкими наслідками в цьому разі розуміються зрив виконання бойового завдання, вторгнення на територію України озброєної банди, перехід кордону агентом іноземної розвідки, провезення контрабандних товарів, напад на погранзаставу, невжиття вчасних заходів щодо усунення небезпеки переміщення людей чи контрабандних товарів через державний кордон, загибель людей, військової техніки тощо.

Для того, аби інкримінувати тяжкі наслідки особі, слід установити необхідний причинний зв’язок між порушенням правил несення прикордонної служби. Якщо настання тяжких наслідків містить ознаки самостійного складу злочину, то відповідальність настає за сукупністю злочинів (наприклад, заподіяння смерті, тяжких тілесних ушкоджень, порушення правил поводження зі зброєю, боєприпасами, вибуховими, радіоактивними та іншими речовинами і предметами та ін.).