Розділ «Глава 18. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ ЗА ВЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства»

Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства

Порушення бюджетного законодавства є протиправною поведінкою учасника бюджетного процесу, яка має прояв у діях, які заборонені (прямо не дозволені) бюджетними нормами, або у відсутності дій, якщо обов’язок діяти певним чином прямо передбачений відповідними бюджетними нормами.

Об’єктом будь-якого правопорушення є суспільні відносини (цінності, блага), на які посягає правопорушник. Об’єктом порушення бюджетного законодавства є суспільні відносини, що виникають у процесі складання проектів бюджетів, розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет), підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету України податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства є складовою частиною процесу виконання бюджетів за доходами (ст. 50 Кодексу). Однак, вчинені платниками податків правопорушення у цій частині бюджетного процесу утворюють самостійні правопорушення з іншими ознаками (інші суб’єкти, об’єктивна сторона тощо), а саме податкові правопорушення.

Майже всі норми про порушення бюджетного законодавства мають бланкетну чи відсилочну диспозицію (окрім правопорушення, передбаченого п.13 ч. 1 ст. 116 Кодексу). Тобто, ті чи інші дії або бездіяльність є порушенням не тільки і не стільки того чи іншого пункту ч. 1 ст. 116 Кодексу, а є порушенням тих, встановлених Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм, які регулюють порядок складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання. Тому для виявлення ознак правопорушення слід аналізувати не тільки зміст відповідного пункту ч. 1 ст. 116 Кодексу, а й зміст конкретних норм бюджетного законодавства, які порушені дією чи бездіяльністю конкретного суб’єкту бюджетного процесу.

У поняття "законодавство" тут включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади (див. абз.3 п. 3 констатуючої частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення ч. 3 ст. 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), справа №17/81-97 від 9 липня 1998 р.).

Склади розглядуваних порушень бюджетного законодавства сконструйовані як формальні, тобто до їх обов’язкових ознак не входить фінансова шкода чи інші наслідки. Зрозуміло, що кожне бюджетне порушення спричиняє ту чи іншу шкоду державним та суспільним інтересам. Однак формальний склад правопорушення означає відсутність необхідності і зобов’язання контролюючого органу виявляти і доводити наявність конкретної шкоди, вираховувати її розмір тощо для прийняття рішення про застосування заходів впливу.

Визначені в ст. 116 Кодексу види порушення бюджетного законодавства характеризуються наявністю спеціального суб'єкту – учасник бюджетного процесу. Не може бути суб'єктом бюджетного правопорушення Верховна Рада України. У випадку прийняття Верховною Радою України бюджетних законів, норми яких не відповідають Конституції України, ці норми в установленому порядку можуть бути визнані неконституційними Конституційним Судом України. Такі норми втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення Конституційним Судом України (див. Закон України "Про Конституційний Суд України").

Визначення суб’єктів правопорушень як юридичних осіб виключає питання щодо суб’єктивної сторони правопорушень. Тобто до складу вказаних правопорушень не входить вина – не можна говорити про умисел чи необережність юридичної особи.

За допущені порушення бюджетного законодавства до органів та установ, як учасників бюджетного процесу, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 117 Кодексу. Посадові особи, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законом (див. коментар до ст. 121 Кодексу).

Таким чином порушення бюджетного законодавства, що наведені у ст. 116, мають особливі ознаки об’єктивної сторони (недотримання норм бюджетного законодавства), чітко визначене коло суб’єктів (учасники бюджетного процесу), характеризуються повною відсутністю суб’єктивної сторони, мають власні санкції (заходи впливу, закріплені у ст. 117 Кодексу), а також особливий порядок розгляду порушень та застосування санкцій). Все це дозволяє віднести порушення бюджетного законодавства до самостійного виду правопорушень, відмінного від цивільних деліктів, адміністративних правопорушень, злочинів тощо.

1. Включення недостовірних даних до бюджетних запитів.

Про порядок складання бюджетного запиту див. коментар до п. 9 ст. 2 та до ст. 35 Кодексу. Міністерство фінансів України розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів (ст. 34 Кодексу). Зазначені норми спрямовані на забезпечення своєчасності, достовірності та повноти бюджетних запитів. Однак склад цього бюджетного правопорушення утворює лише включення до бюджетних запитів недостовірних даних.

Недостовірними визначаються як завищені, так і занижені обсяги надходжень і видатків, викривлені розрахунки, обґрунтування та інші показники та дані, що не відповідають дійсності і впливають на рішення щодо виділення обсягів бюджетних коштів та напрямів їх використання. Помилки, які не впливають на формування та використання фінансових ресурсів (наприклад, помилки в найменуванні обладнання, що планується для придбання в наступному бюджетному періоді) не можуть бути визнані недостовірними даними в значенні п. 1 ст. 116 Кодексу.

Для наявності порушення не має значення – умисно чи помилково включені до бюджетного запиту недостовірні дані, а також який бюджетний запит (загальний, індивідуальний, додатковий) містить такі дані.

Суб’єктами цього порушення є учасники бюджетного процесу, на яких покладений обов’язок складання бюджетного запиту.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами (див. коментар до ст. 117 Кодексу).

Відповідальність службових осіб, винних у включенні недостовірних даних до бюджетних запитів, що призвело до затвердження необґрунтованих бюджетних призначень або необґрунтованих бюджетних асигнувань, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КПАП) (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу).

2. Порушення встановлених термінів подання бюджетних запитів або їх неподання.