Розділ «Глава 18. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ ЗА ВЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Стаття 116. Порушення бюджетного законодавства»

Підтвердні документи (договори, звіт про результати проведення процедури закупівлі, документів, що підтверджують отримання товарів, робіт/послуг за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування, тощо) (п. 12.3 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. №89). Слід враховувати, що здійснення окремих видатків, наприклад, якщо вони містять відомості, що становлять державну таємницю та/або носять гриф "Таємно", проводиться без подання підтвердних документів.

Перелік можливих відмов у прийнятті до виконання платіжних доручень з посиланням на положення законодавчих та нормативно-правових актів, на підставі яких надається відмова, містить додаток 2 до листа Державного казначейства України від 07.10.2009 р. №15-06/2513-16907. За їх відсутності відмова у проведенні платежу органами Державного казначейства України вважається безпідставною.

Суб’єктами цього бюджетного правопорушення є органи Державного казначейства України та розпорядники бюджетних коштів, які надали платіжні документи з недостовірною інформацією.

За допущене порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Стосовно органів Державного казначейства України, беручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися лише попередження.

Відповідальність службових осіб, винних у здійсненні платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації бюджетних зобов'язань, за відсутності підтвердних документів чи при включенні до платіжних документів недостовірної інформації, а також винних у безпідставній відмові у проведенні платежу органами Державного казначейства України, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу).

24. Нецільове використання бюджетних коштів.

Про ознаки нецільового використання бюджетних коштів див. ст. 119 Кодексу та коментар до неї.

До розпорядників бюджетних коштів, які здійснили нецільове використання бюджетних коштів, можуть застосовуватися такі заходи впливу: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами; призупинення бюджетних асигнувань; зменшення бюджетних асигнувань; повернення бюджетних коштів до відповідного бюджету (щодо субвенцій та коштів, наданих одержувачам бюджетних коштів).

Відповідальність службових осіб, винних у нецільовому використанні бюджетних коштів, настає за ч. 5 і ч. 6 ст. 164-12 КПАП (див. п.6 коментаря до ст. 121 Кодексу), або за ст. 210 Кримінального кодексу України (далі – КК) (див. п. 7 коментаря до ст. 121 Кодексу).

25. Порушення вимог БК при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет).

Особливості формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України визначені ст. 41 Кодексу. Наприклад, щомісячні бюджетні асигнування загального фонду Державного бюджету України сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень, визначених законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період (крім окремо вказаних випадків).

Особливості формування надходжень та здійснення витрат місцевого бюджету в разі несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет визначені ст. 79 Кодексу.

Недотримання вказаних норм, а також відповідних підзаконних актів, що конкретизують порядок здійснення витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет), утворює склад цього бюджетного правопорушення.

Суб’єктами правопорушення є розпорядники коштів державного бюджету та органи Державного казначейства, які зареєстрували незаконні зобов’язання та здійснили оплату.

За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Стосовно органів Державного казначейства України, беручи до уваги їх функції, на практиці може застосовуватися лише попередження.

Відповідальність службових осіб, винних у порушенні вимог Кодексу при здійсненні витрат державного бюджету (місцевого бюджету) у разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України (несвоєчасного прийняття рішення про місцевий бюджет) на відповідний рік, настає за ч. 1 і ч. 2 ст. 164-12 КПАП (див. п. 6 коментаря до ст. 121 Кодексу).

26. Надання кредитів з бюджету чи повернення кредитів до бюджету з порушенням вимог цього Кодексу та/або встановлених умов кредитування бюджету.

Для виявлення ознак цього правопорушення слід звертатися, зокрема, до ст. 50, 70 Кодексу, а також нормативних актів, які встановлюють умови надання коштів з бюджету та їх повернення до бюджету, в тому числі умови здійснення бюджетних позичок та надання фінансової допомоги з бюджету на поворотній основі.

Суб’єктами правопорушення виступають учасники бюджетного процесу, які допустили порушення вимог Кодексу щодо надання чи повернення кредитів та/або встановлених умов кредитування бюджету.

За порушення можуть застосовуватися такі заходи впливу, як попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства, зупинення операцій з бюджетними коштами, призупинення бюджетних асигнувань (див. коментар до ст. 117 Кодексу).