Розділ 2. Зміст та обсяг поняття повторності злочинів

2. Виділені ознаки повторності злочинів дають можливість стверджувати, що повторність злочинів охоплює усі випадки вчинення декількох злочинів, незалежно від їх характеристики як тотожних, однорідних чи різнорідних, а також злочинів, які пов’язані з попереднім засудженням, і тих, які не пов’язані з попереднім засудженням. З урахуванням цього обґрунтовано недоцільність виділення окремо поняття «множинність злочинів» для позначення випадків вчинення двох і більше злочинів.

3. Встановлено такі юридично значущі критерії поділу повторності злочинів на види: 1) за характером вчинених діянь: повторність тотожних злочинів; повторність однорідних злочинів; повторність різнорідних злочинів; 2) за наявністю судимості: повторність, яка пов’язана із засудженням; повторність, яка не пов’язана із засудженням; 3) за кримінально-правовим значенням: повторність як кваліфікуюча ознака; повторність як обставина, що обтяжує покарання.

4. Проведене дослідження дало змогу сформулювати авторський підхід до співвідношення повторності злочинів із суміжними поняттями. Зокрема, при відмежуванні повторності злочинів від продовжуваного злочину необхідно встановити, чи був у винного єдиний умисел на спричинення шкоди певного розміру, в іншому випадку діяння утворюють повторність злочинів.

5. Досліджено, що реальна сукупність злочинів за своїми ознаками збігається з повторністю злочинів і, відповідно, становить собою повторність різнорідних злочинів. Щодо ідеальної сукупності злочинів, то вона відрізняється від повторності злочинів часом вчинення злочину та за кількістю діянь. Саме ці дві ознаки видаються достатніми для того, щоб розмежувати вказані поняття між собою і віднести ідеальну сукупність до одиничного злочину.

6. Додатково обґрунтовано, що рецидив злочину — це вид повторності злочинів, який характеризується тим, що новий умисний злочин вчинено особою, незважаючи на заходи кримінально-правового впливу, що вже застосовувалися до неї раніше і ніякого самостійного кримінально-правового значення він немає.

7. На основі аналізу, проведеного в цьому розділі монографії, вважаємо за доцільне, для вдосконалення нормативної регламентації поняття повторності злочинів внести в КК України, такі зміни:

— назву розділу VII КК України «Повторність, сукупність та рецидив» замінити на «Повторність злочинів».

— Статтю 32 «Повторність злочинів» викласти в такій редакції:

«1. Повторність злочинів визнається вчинення особою неодночасно двох чи більше злочинів, принаймні два з яких зберігають кримінально-правове значення.

2. При вчиненні декількох тотожних діянь, об'єднаних єдиним умислом, має місце продовжуваний злочин.

3. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом, звільнено від покарання та його відбування, погашено або знято судимість.»

Статтю 33 «Сукупність злочинів» виключити.

Статтю 35 назвати «Правові наслідки повторності злочинів».

П. 1 ч. 1 ст. 67 КК України викласти в такій редакції: «вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин».