Посилання на обставини політичного, соціально-морального і економічного змісту в судових рішеннях набуло поширення. Особливо часто такими посиланнями мотивуються рішення Конституційного Суду. Так, у рішенні в справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу Конституційний Суд зазначив: «На думку Конституційного Суду, зниження рівня гарантій незалежності суддів опосередковано може призвести до обмеження реалізації права на судовий захист»[437]. Це — аргумент, що міг би бути використаний в обґрунтування законодавчої ініціативи. У судовому рішенні він є доречним тільки у випадках, коли за допомогою такого аргументу пояснюється, що суд враховував соціальний контекст при тлумаченні такого нормативного положення, яке вміщує у собі не тільки нормативний регулятор, а й декларацію. Соціальний контекст допомагає встановити межу між нормативним регулятором і декларацією та врахувати зміну цієї мети.
Підводячи підсумок аналізу проблеми значення підготовчих матеріалів до проекту нормативно-правового акту, пояснювальних записок, матеріалів обговорення цього проекту, інших подібних джерел, зауважимо, що практика визнала за можливе використання всіх цих матеріалів для тлумачення актів законодавства. Але широко використовувати ці матеріали було б недоцільним. Далеко не повністю використаний такий ресурс як поглиблення в логіку актів законодавства. До застосування принципу верховенства права судова практика тільки підходить. Над цими напрямками удосконалення тлумачення актів законодавства слід наполегливо працювати. Використання ж зовнішніх джерел, про які йдеться, — це лише епізоди. Їх доцільно було б взагалі уникнути.
Глава XIV Особливості тлумачення положень Конституції України
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Новітнє вчення про тлумачення правових актів» автора Коллектив авторів на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава XIII II Дискусійні питання правотлумачення“ на сторінці 9. Приємного читання.