1) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги);
2) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.
1. У заголовку ст. 1211 ЦК зазначається те, що вона передбачає строк відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Але із змісту цій статті випливає, що строки, впродовж яких здійснюється відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, не встановлюються. Тому відшкодування шкоди на підставі ст. 1209 — 1211 ЦК здійснюється одноразово або шляхом виплати періодичних платежів протягом строків, коли зберігається підстава відшкодування шкоди, передбачена законом.
Стаття 1211 ЦК визначає тривалість періоду від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги) до дня заподіяння шкоди. Упродовж цього періоду завдання шкоди породжує зобов’язання щодо її відшкодування. Цей період дорівнює строку придатності товару, а якщо такий строк не встановлено — десяти рокам.
2. Строки придатності в ст. 1211 ЦК розуміються широко. Зокрема, цим поняттям охоплюється і строк служби. Див. коментар до ст. 677 ЦК.
Оскільки строк служби товарів (результатів робіт, послуг) зазвичай не передбачається, ч. 1 ст. 1211 ЦК встановлює десятирічний строк від дня виготовлення товару, виконання роботи, надання послуги, завдання шкоди впродовж якого (строку) породжує зобов’язання щодо відшкодування шкоди. Це відповідає ч. 2 ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів» [186].
3. Якщо відповідно до закону виготовлювач (виконавець) зобов’язаний був встановити строк придатності товару (результату робіт, послуг), але не виконав цього обов’язку, потерпілий має право на відшкодування шкоди, завданої недоліками товарів (результатів робіт, послуг) незалежно від тривалості строку, який сплинув після виготовлення товару (виконання роботи, надання послуги).
Такі самі наслідки настають, якщо потерпілого не було свого часу попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки у разі невиконання цих дій.
Уже після введення в дію нового Цивільного кодексу суд розглянув таку справу. Громадянин придбав у роздрібній торговельній мережі холодильник, яким він користувався впродовж майже 30 років. На тридцятому році експлуатації у трубопроводі виникла щілина, через яку став витікати фреон. Це призвело до короткого замикання і виникнення пожежі. Потерпілий звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої його майну. У задоволенні цього позову було відмовлено, оскільки виготовлювач не ніс обов’язку встановити строк служби холодильника. Тому він не ніс і обов’язку попередити споживача про можливі негативні наслідки експлуатації холодильника після спливу десятирічного строку, встановленого ст. 17 Закону «Про захист прав споживачів».
ГЛАВА 83 НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ
Стаття 1212. Загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави
1. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
2. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
3. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
1. Стаття 1212 ЦК вкрай широко визначає підстави виникнення зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без додаткової правової підстави. Такими можуть бути дії-набувача майна, потерпілого, інших осіб. Підставою таких зобов’язань можуть бути події. Але це не означає, що в усіх випадках безпідставного отримання чи збереження майна внаслідок зазначених дії (подій) виникають зобов’язання, передбачені ст. 1212 ЦК. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв’язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
2. Відносини щодо повернення власникові або передання іншій особі знахідки, бездоглядної домашньої тварини, відшкодування витрат, пов’язаних з такими обставинами, регулюються спеціальними правилами ст. 337 — 342 ЦК, що виключає застосування до цих відносин ст. 1212 — 1215 ЦК.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України» автора Авторов коллектив на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО“ на сторінці 339. Приємного читання.