Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом. Типова форма № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт», що була затверджена Держкомстатом, скасована. Але на практиці вона використовувалась і у випадках, коли це не було обов’язковим. Тому слід думати, що вона і надалі буде застосовуватись, оскільки до неї звикли, і вона виявилась досить зручною. У будь- якому випадку відносини щодо здачі робіт підрядником і прийняття їх замовником були і залишаються суто приватними. Інша справа, що над цими відносинами надбудовуються публічні відносини, що пов’язані з наявністю публічного інтересу і обумовлюють необхідність прийняття об’єктів в експлуатацію.

5. У всіх випадках, коли у Цивільному кодексі йдеться про «здачу об’єкта» (ч. 5 ст. 879 ЦК), про «прийняття замовником» об’єкта будівництва (ч. 1 ст. 880 ЦК), мається на увазі передання та прийняття робіт підрядником замовникові, передбачені ст. 882 ЦК.

6. Замовник може відмовитись від підписання акта про передання та прийняття робіт. У принципі таке право має і підрядник, але відмова підрядника від підписання такого акту є маловірогідною. У таких випадках акт може підписати лише одна сторона. Його слід надіслати (передати) іншій стороні, яка має право звернутись до суду з позовом про визнання такого акту недійсним. Підставою визнання акта недійсним у ч. 4 ст. 882 ЦК називається обґрунтованість відмови від підписання акта. За яких умов відмова підписати акт (тобто відмова від прийняття роботи) є обґрунтованою, — це визначається ч. 6 ст. 882 ЦК. Такими умовами є: 1) неможливість використання об’єкта для вказаної в договорі мети; 2) неможливість усунення виявлених недоліків підрядником, замовником або третьою особою. Звідси непрямо випливає і висновком від протилежного виявляється правовий припис, відповідно до якого у решті випадків замовник не може відмовитись від прийняття робіт і підписання акта про передання та прийняття робіт. Це вкрай невдале законодавче положення. Але цей недолік значною мірою усувається ст. 883 ЦК, яка підставою відповідальності підрядника визнає будь- яке неналежне виконання підрядником своїх обов’язків за договором. Не виключається застосування до підрядника, який неналежно виконав роботу за договором будівельного підряду, ст. 858 ЦК, а також правил Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що передбачають усунення виявлених недоліків.

7. Крім акта приймання виконаних робіт, ст. 301 Закону «Про планування і забудову територій» [117] передбачає оформлення акта готовності об’єкта до експлуатації, що підписується генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядниками, замовником і страховою компанією (у разі, якщо об’єкт будівництва був застрахований) і підлягає погодженню з виконавчим органом відповідної місцевої ради або з місцевою державною адміністрацією та органами, до повноважень яких належить участь у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів в експлуатацію. Після такого погодження замовник подає до інспекції державного архітектурно- будівельного нагляду заяву про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об’єкта проектній документації, вимогам державних стандартів і будівельних норм. Після цього інспекція державного архітектурно-будівельного нагляду оформлює зазначене свідоцтво (його зразок є додатком до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів [344]), реєструє його та видає замовникові. День видачі зареєстрованого свідоцтва є днем прийняття об’єкта в експлуатацію. З цього дня відповідний об’єкт втрачає статус об’єкта незавершеного будівництва. Отже, видача свідоцтва є завершальною стадією прийняття об’єкта в експлуатацію (а не його підставою).

Стаття 883. Відповідальність підрядника

1. Підрядник відповідає за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення пере- дання його замовникові та за інші порушення договору (за не досягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

2. За невиконання або неналежне виконання обов’язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

3. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

1. Незважаючи на те, що підрядник за договором будівельного підряду виконує роботу на свій ризик (ч. 1 ст. 837 ЦК), відповідальність за недоліки збудованого об’єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору підрядник несе відповідно до загального принципу вини (ст. 614 ЦК), що конкретизується у ч. 1 ст. 883 ЦК стосовно цього виду договорів. Тут же конкретизується і презумпція вини стосовно відповідальності підрядника.

2. Відповідно до загального правила ч. 2 ст. 883 ЦК підрядник зобов’язується відшкодувати замовникові збитки (ст. 22 ЦК), а також сплатити неустойку, встановлену законом або договором (незалежно від відшкодування збитків). Але переважному застосуванню перед цим правилом ч. 2 ст. 883 ЦК до договорів підряду на капітальне будівництво відповідно до ч. З ст. 875 ЦК підлягає положення ч. 1 ст. 322 ГК [31], згідно з яким винна сторона зобов’язана сплатити штрафні санкції, а також відшкодувати збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями. При цьому в ч. 1 ст. 322 ЦК зроблено застереження «якщо інше не встановлено законом». Виникає необхідність встановити, до якого саме закону посилає це застереження. Вище було зазначено на те, що в силу ч. З ст. 875 ЦК положення Господарського кодексу про підряд на капітальне будівництво слід визнати спеціальними, а отже, такими, що підлягають переважному застосуванню до цих відносин. Застереження «якщо інше не встановлено законом» ніколи не слід тлумачити як таке, що відсилає до загального закону. Це означає, що таке застереження, що міститься у ч. 2 ст. 322 ГК, відсилає до спеціального закону, який на цей час відсутній, а не до загального правила ч. 2 ст. 883 ЦК. Стосовно неустойки (пені), сплаченої підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, встановлюється оригінальна правова конструкція, відповідно до якої раніше сплачена підрядником неустойка має бути повернута замовником, якщо всі роботи підрядник закінчив до встановленого договором граничного строку.

3. Правило п. 112 Загальних умов укладення та виконання договорів в капітальному будівництві [334] про відшкодування моральної шкоди за порушення зобов’язань, на які поширюється дія цього нормативно-правового акту, не підлягає застосуванню, оскільки відповідно до ст. 611 ЦК і ч. 1 ст. 225 ГК відшкодування моральної шкоди може передбачатись законом і договором. Встановлення такого обов’язку підзаконними нормативно-правовими актами не передбачається. І все ж стягнення моральної шкоди, завданої порушенням договору будівельного підряду, є можливим на підставі загальних правил ст. 883 ЦК.

Стаття 884. Гарантії якості у договорі будівельного підряду

1. Підрядник гарантує досягнення об’єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

2. Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об’єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об’єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

3. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого об’єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

4. У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

5. Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.

1. Формулювання ч. 1 ст. 884 ЦК дає підстави для висновку про те, що гарантії підрядника: стосуються тільки двох ознак роботи, виконаної підрядником: 1) досягнення об’єктом будівництва передбачених у проектно-кошторисній документації показників; 2) можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору впродовж гарантійного строку. У решті гарантія може бути передбачена договором, але законом не встановлюється. Отже, у разі, коли об’єкт досяг показників, визначених у проектно-кошторисній документації, і є можливість експлуатації об’єкта відповідно до договору, замовник не вправі пред’являти вимоги до підрядника. Але він може пред’явити такі вимоги, якщо виявлені недоліки створюють загрозу можливості експлуатації об’єкта відповідно до договору або перешкоджають досягненню відповідних показників.

2. Гарантійний строк встановлений, тривалістю десять років від дня прийняття об’єкта замовником, якщо більш тривалий строк не встановлений договором будівельного підряду. Не може кваліфікуватись як гарантійні строки позовна давність, встановлена ч. 3 ст. 322 ГК.

Стаття 885. Усунення недоліків за рахунок замовника