Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності — також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

1. Ця стаття визначає зміст зобов’язання підрядника перед замовником, яке (зобов’язання) ґрунтується на договорі підряду на проведення проектних і пошукових робіт. Зокрема, до цього зобов’язання входять обов’язки не передавати проектно-кошторисну документацію, що є предметом договору, іншим особам та гарантувати відсутність перешкод та обмежень на використання проектно-кошторисної документації.

2. Якщо порівняти ст. 890 ЦК із ст. 889 цього ж Кодексу, помічається, що в абзаці першому ст. 889 ЦК формулюється диспозитивне застереження (зазначення на право сторін договору відступити від положень цієї статті). У ст. 890 ЦК такого застереження немає. Ця різниця в змісті двох статей, що співпоставляються, обумовлена невисоким рівнем законодавчої техніки. Тлумачити відсутність у ст. 890 ЦК диспозитивного застереження так, що сторони взагалі не вправі відступити в договорі від змісту цієї статті, було б неправильно. Але із суті відносин між сторонами випливає, що, наприклад, виключення договором обов’язку підрядника передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт не може допускатись, бо в такому випадку договір позбавляється свого предмету.

Стаття 891. Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт

1. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

2. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

1. Стаття 891 ЦК спочатку формулює загальне положення про те, що підрядник відповідає перед замовником за недоліки проектно-кошторисної документації. Це не виключає відповідальності підрядника за інші порушення зобов’язання, яке він прийняв на себе на підставі договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

2. Надалі в ч. 1 ст. 891 ЦК визначається період, впродовж якого можуть бути виявлені недоліки, які є підставою відповідальності підрядника. Ці недоліки можуть бути виявлені при здачі-прийманні проектно-кошторисної документації та результатів пошукових робіт, а також згодом у ході будівництва та в процесі експлуатації об’єкта, створеного на основі цієї проектно-кошторисної документації та результатів пошукових робіт. Отже, тут взагалі не встановлюється будь-яке обмеження строку, впродовж якого можуть бути виявлені недоліки, за які відповідає підрядник. Але такий строк є. Він встановлений ст. 863 ЦК як позовна давність тривалістю один рік, впродовж якої, рахуючи з дня прийняття роботи замовником, має бути пред’явлений позов до підрядника. Якщо договором встановлено гарантійний строк, позовна давність тривалістю один рік обчислюється з дня заявлення замовником підрядникові про недоліки (якщо ця заява зроблена в межах гарантійного строку) (ст. 864 ЦК).

3. Якщо зобов’язання щодо проведення проектних і пошукових робіт кваліфікується як господарське, застосовується ч. 5 ст. 324 ГК [31], яка стосовно позовів замовників до підрядника про відшкодування збитків, спричинених недоліками проекту, встановлює позовну давність тривалістю десять років. Ця давність обчислюється з дня прийняття не проектно-кошторисної документації, а побудованого відповідно до неї об’єкта. Якщо збитки замовникові завдано протиправними діями (тут поняттям дій охоплюється і бездіяльність), які призвели до руйнування, аварій або обрушень на об’єкті, побудованому відповідно до проекту, розробленому підрядником, застосовується позовна давність тривалістю тридцять років, що обчислюється з дня прийняття побудованого об’єкта.

4. Відповідальність підрядника за недоліки проектно-кошторисної документації та результатів пошукових робіт полягає в покладенні на нього таких обов’язків: 1) безоплатно переробити у відповідній частині проектно-кошторисну документацію або виконати додаткові пошукові роботи; 2) відшкодувати збитки, завдані замовникові недоліками проектно-кошторисної документації або результатів пошукових робіт. Законом і договором можуть встановлюватись інші види відповідальності підрядника. Можливе і обмеження відповідальності підрядника, якщо при цьому не будуть порушуватися вимоги ч. 3 ст. 614 ЦК та ст. 231 ГК.

ГЛАВА 62 ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ АБО ДОСЛІДНО-КОНСТРУКТОРСЬКИХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ РОБІТ

Стаття 892. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт

1. За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов’язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов’язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та, виготовлення зразків або його окремі етапи.

1. Предметом договору, про який йдеться в ст. 892 ЦК, можуть бути науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Предметом договору на виконання науково-дослідних робіт зазвичай є об’єкт авторського права (твір наукової літератури), що не виключає створення в результаті таких робіт об’єктів промислової власності, зокрема сортів рослин, порід тварин. Предметом дослідно-конструкторських та технологічних робіт також може бути тільки об’єкт авторського права. Але такими договорами може передбачатись також створення об’єктів промислової власності — винаходів, корисних моделей, промислових зразків, компонувань (топографій) інтегральних мікросхем, раціоналізаторських пропозицій. Законом не визначається правовий режим об’єктів промислової власності, створених на замовлення відповідно до договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт.

Визначається тільки правовий режим об’єктів інтелектуальної власності, створених під час виконання трудових обов’язків (ст. 429 ЦК; ст. 16 Закону «Про авторське право і суміжні права» [133]; ст. 9 Закону «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [118]; ст. 8 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» [59]; ст. 7 Закону «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» [90]). Тому в договорі на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт слід визначати правовий режим об’єктів інтелектуальної власності, створених в процесі виконання таких договорів.