Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

5. У разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором.

6. У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

1. Відповідно до загального правила ч. 1 ст. 879 ЦК матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника. Передбачається можливість покладання договором на замовника обов’язку сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Це не виключає домовленості сторін про покладення на замовника обов’язку здійснювати постачання будівництва певними матеріалами, деталями, конструкціями. У зв’язку з цим ч. 3 ст. 879 ЦК встановлює наслідки неможливості використання матеріалу, деталей, конструкцій, наданих замовником.

2. На цей час не встановлені детальні правила щодо забезпечення якості матеріалів, деталей та конструкцій, що використовуються при будівництві, перевірки їх якості тощо. Це спонукає сторони визначати в договорах будівельного підряду обов’язки підрядників використовувати для виконання робіт матеріально-технічні ресурси, забезпечені відповідними паспортами або сертифікатами, проводити вибіркові перевірки технічних характеристик матеріалів та конструкцій, передавати замовникові документи, що підтверджують якість матеріалів, деталей та конструкцій. У договори можуть включатись також умови про залучення підрядником замовника для перевірки якості та випробувань матеріалів, конструкцій, деталей, що використовуються при виконанні робіт.

3. Частина 3 ст. 879 ЦК викликає інтерес тим, що вона дає один із небагатьох прикладів, коли методом логічного аналізу можливе деяке коригування тексту закону. Якщо буквально тлумачити формулювання «устаткування, наданого замовником», то останні два слова слід віднести тільки до слова «устаткування», що передує цим словам. До слів «матеріалу (деталей, конструкцій)» слова «наданого замовником» віднести не можна. Це позбавляє будь-якого сенсу включення до ч. 3 ст. 879 ЦК слів «матеріалу (деталей, конструкцій)». За таких умов логічним було б зробити висновок про те, що диспозиція норми, що сформульована в ч. 3 ст. 879 ЦК, застосовується завжди, коли неможливе використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданих замовником, без погіршення якості виконуваних робіт. Така неможливість дає підрядникові право розірвати договір шляхом відмови від нього та вимагати сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, «не покритих цією сумою». Взяті в лапки слова виявляють ставлення законодавця до категорії збитків взагалі: кредитор, який отримав право на відшкодування збитків, не повинен у разі відшкодування збитків одержати більше, ніж він одержав би при належному виконанні зобов’язання боржником. У рахунок виконання вимог підрядника, передбачених ч. 3 ст. 879 ЦК, має бути зарахована сума авансу або попередньої оплати робіт, здійсненої замовником.

4. За загальними правилами ч. 4 ст. 879 ЦК і ч. 5 ст. 321 ГК [31], що відповідають ч. 1 ст. 854 ЦК, на замовника покладається обов’язок сплатити підрядникові обумовлену договором ціну роботи після остаточної здачі об’єкта будівництва. Це не перешкоджає погодженню сторонами іншого порядку розрахунків.

5. Ціна роботи, що виконується відповідно до договору будівельного підряду, визначається договором. Державне регулювання таких цін не передбачається. Проте Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики знайшов спосіб впливу на відносини, що стосуються ціни будівельних робіт. Маючи повноваження затвердження державних будівельних норм і правил, Державний комітет будівництва затвердив як державні будівельні норми України Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) [411] із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. Обов’язковий характер цих Правил підтверджується п. 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві [334]. Крім того, слід враховувати, що п. 2 постанови Кабінету Міністрів «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін» [269] передбачено, що «Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства формує кошторисну нормативну базу та визначає порядок її застосування в будівництві». Так позначається назване Міністерство в чинній редакції згаданої постанови. На цей час воно має назву Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

6. Зазвичай консервація будівництва здійснюється з обставин, які залежать від замовника. Відсутність фінансових ресурсів, що унеможливлює оплату замовником робіт, зміна кон’юнктури ринку, що позбавляє завершення будівництва об’єкта економічної доцільності — це обставини, що залежать від замовника. Виявлені обставини геологічного характеру, що виключають завершення будівництва та введення об’єкта в експлуатацію, рішення компетентних органів про заборону подальшого будівництва мають кваліфікуватись як такі, що не залежать від сторін, якщо ці обставини не були спричинені допущеними однією із сторін порушеннями. Якщо необхідність консервації викликана обставинами, які не залежать від сторін, на замовника покладається обов’язок оплатити виконані підрядником до консервації роботи, а також відшкодувати підрядникові «витрати, пов’язані з консервацією». Тим більше на замовника покладається такий обов’язок у випадках, коли обставини, які обумовили необхідність консервації, залежать від нього.

Взяті в лапки слова означають інше, ніж оплатити роботи щодо консервації, оскільки оплата робіт передбачає отримання підрядником прибутку, а відшкодування витрат, пов’язаних з консервацією, отримання підрядником прибутку не передбачає.

Виникнення обставин, що породжують необхідність консервації будівництва з незалежних від сторін обставин, не потребує розірвання договору. У цьому випадку зобов’язання підрядника припиняється настанням таких обставин на підставі ст. 607 ЦК (неможливість виконання). Обов’язок підрядника здійснити консервацію, що випливає із ч. 6 ст. 879 ЦК, виходить за межі зазначеного зобов’язання.

7. Про розрахунки між сторонами у разі руйнування або пошкодження об’єкта будівництва див. коментар до ст. 880 ЦК.

Стаття 880. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта

1. Віднесення ризику випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва на замовника або підрядника до його прийняття замовником встановлюється відповідно до вимог закону, крім випадків, коли це сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника.

(Із змін, від 15.12.2005)

1. У ст. 880 ЦК не формулюється норма прямої дії. Тут приписується ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта будівництва розподіляти між замовником та підрядником відповідно до вимог закону. Ця стаття стосується розподілу ризику до прийняття об’єкта замовником, але ж і після цього розподіл ризику здійснюється відповідно до закону.

2. Виняток із правила, що формулюється в ст. 880 ЦК, також позбавлений реального регулятивного значення: якщо знищення або пошкодження об’єкта будівництва сталося внаслідок обставин, що залежали від замовника, немає підстав говорити про випадкове знищення або випадкове пошкодження.

3. Що стосується розподілу ризику, про який йдеться, то він розподіляється відповідно до: 1) ст. 842 ЦК, яка покладає ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалів, що використовуються для виконання роботи за договором підряду, на сторону, яка такі матеріали надала; 2) ч. 5 ст. 879 ЦК, яка ризик руйнування або пошкодження об’єкта будівництва (у частині вартості робіт) внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором строку здачі об’єкта, а також у разі неможливості завершення будівництва з інших причин, що не залежать від замовника, покладає на підрядника; 3) ст. 842 ЦК, яка ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу після настання строку здачі роботи покладає на сторону, яка прострочила; 4) ч. 3 ст. 882 ЦК, яка покладає на замовника, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, в тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Звідси висновком ступеню виявляється правовий припис, відповідно до якого після здачі об’єкта підрядником замовникові всі ризики несе замовник (якщо здача етапів робіт тягне за собою перехід ризику до замовника, то тим більше такий наслідок тягне здача роботи в цілому).

Стаття 881. Страхування об’єкта будівництва

1. Страхування об’єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства.

Сторона, на яку покладається обов’язок щодо страхування, має надати другій стороні в порядку, встановленому договором, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страхувальника, розмір страхової суми та застраховані ризики.