Розділ «КНИГА П’ЯТА ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО»

1. За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

2. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

3. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.

4. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов’язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.

5. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

6. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

1. На підставі договору міни виникають принаймні два зобов’язання: 1) зобов’язання однієї сторони передати товар іншій стороні у власність у правовій формі купівлі- продажу, роздрібної купівлі-продажу, поставки, постачання ресурсами через приєднану мережу; 2) зобов’язання іншої сторони здійснити такі ж дії на користь першої сторони в одній із правових форм, визначених вище. Отже, на підставі договору міни одна сторона може здійснювати поставку товарів іншій стороні, а інша може постачати ресурсами першу сторону через приєднану мережу, якщо це не суперечить положенням чинного законодавства, від яких не допускається відступати у відповідних договорах (так, п. 6.3 Правил користування електричною енергією [442] приписує оплату вартості електроенергії постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом здійснювати виключно грошовими коштами в уповноваженому банку на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання).

2. Допускається, щоб договором міни зобов’язання однієї сторони передати товар у правовій формі зобов’язання купівлі-продажу або в правовій формі різновидів цього зобов’язання обумовлювалось зустрічним зобов’язанням виконати роботи або надати послуги. Стаття 715 ЦК не виключає укладення договорів, якими передбачається виконання роботи чи надання послуги в обмін на виконання іншої роботи або в обмін на надання іншої послуги. Термін «міна» може застосовуватись тільки стосовно договору. Стосовно зобов’язання вживання цього терміна є недоречним. Зобов’язання міни існувати не може, оскільки на підставі договору міни виникає два зобов’язання, одне із яких полягає в переданні товарів у власність, а інше може бути таким же за юридичним змістом, а може бути зобов’язанням щодо надання послуг (виконання робіт).

3. Стаття 715 ЦК передбачає, що на підставі договору міни в певній частині може виникати грошове зобов’язання. Грошове зобов’язання може встановлюватись договором міни, якщо на підставі такого договору здійснюється обмін товару різної вартості. У таких випадках договором може передбачатись зобов’язання однієї сторони здійснити доплату на користь іншої сторони.

4. Як виняток із загальних правил ст. 334 ЦК щодо моменту набуття права власності за договором ч. 4 ст. 715 ЦК установлює, що право власності на обмінювані товари виникає одночасно в момент виконання зобов’язання щодо передання товарів стороною, яка передає товар останньою (зазначаючи мовою податкового законодавства, — момент виникнення права власності визначається за другою подією, за моментом здійснення балансуючої операції). Передбачається можливість установлення законом або договором іншого моменту виникнення права власності на товар, що передається на підставі договору міни. Але ж це відсилання до закону не може тлумачитись як відсилання до загальних правил, установлених ст. 334 ЦК. Частина 4 ст. 715 ЦК установлює спеціальне правило, яке застосовується переважно перед нормами ст. 334 ЦК, а відсилання у ч. 4 ст. 715 ЦК є відсиланням до можливого закону, який буде кваліфікуватись як спеціальний стосовно ч. 4 ст. 715 ЦК.

Стаття 716. Правове регулювання міни

1. До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.

1. Оскільки договір міни може мати комплексний характер (на його підставі можуть виникати зустрічні не тільки однорідні зобов’язання, на які поширюються одні й ті ж групи правових норм, а і неоднорідні зобов’язання, одне із яких може бути іншим різновидом купівлі-продажу або навіть іншим зобов’язанням взагалі), до цих двох зустрічних зобов’язань у відповідних випадках можуть застосовуватись положення про різні види зобов’язань.

ГЛАВА 55 ДАРУВАННЯ

Стаття 717. Договір дарування

1. За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

2. Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

1. На відміну від раніше чинного Цивільного кодексу, що визнавав договір дарування виключно реальним, новий Цивільний кодекс надає сторонам можливість на свій розсуд укласти договір дарування як реальний або консенсуальний.

2. Реальний договір дарування вважається укладеним у момент передання речі (дарунка). До цього він не є укладеним. Після передання речі сторони зазвичай ніяких обов’язків, які виникли на підставі договору, не несуть. Тому в теорії договори дарування стали називати речовими, тобто такими, в межах яких передається річ і право власності на неї, але на підставі яких не виникає зобов’язання. Проте розвиток законодавства привів до формулювання таких правових норм, які передбачають виникнення на підставі договору дарування, в тому числі реального, певних обов’язків на стороні дарувальника (ст. 721 ЦК). Ці обов’язки входять до змісту зобов’язання дарування. Статті 725, 726 ЦК свідчать про те, що на підставі договору дарування певне зобов’язання може виникати і на боці обдаровуваного.

3. Консенсуальний договір дарування — це нова правова конструкція для цивільного законодавства України. Такі договори вважаються укладеними з моменту їх підписання, а у передбачених законом випадках, — з моменту їх нотаріального посвідчення.