Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

5. При необхідності для здійснення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (особа чи орган, що здійснює ліквідацію) продає майно юридичної- особи, що ліквідується.

6. Після завершення розрахунків з кредиторами, в тому числі і з кредиторами четвертої черги, складається ліквідаційний баланс, який затверджується суб'єктом (органом), що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

7. Встановлюючи правила щодо процедури ліквідації юридичної особи, законодавець виявив турботу лише про інтереси кредиторів юридичної особи, що ліквідується. Мається на увазі, що про правовідносини, в яких юридична особа, що ліквідується, є управненою особою (кредитором), має подбати ліквідаційна комісія. Це так, якщо її призначили засновники. Якщо ж ліквідаційна комісія призначена судом, інтереси юридичної особи, що ліквідується, та її засновників (учасників) законом захищаються недостатньо.

Зокрема, слід звернути увагу на важливість передання прав (відступлення вимоги) у тих зобов'язаннях, які не можуть бути в цей час виконані боржником юридичної особи, що ліквідується, або які за своєю суттю не можуть бути виконані на цей час (наприклад, довгострокові інвестиційні та інші зобов'язання покупця об'єкта приватизації). Частина 7 ст. 40 Закону «Про захист прав на сорти рослин» [185] встановлює, що майнове право на сорт рослин, яке належить юридичній особі, що ліквідується, може бути передане (відчужене) іншій юридичної особи у встановленому законом порядку (тобто, в загальному порядку, що встановлений нормами зобов'язального права).

8. Майно, що залишилось після розрахунків з усіма кредиторами та затвердження ліквідаційного балансу, передається учасникам. При цьому повинні бути сплачені податки, що утримуються у джерела виплати: «у зв'язку з цим слід дійти висновку, що позапланова виїзна перевірка юридичних осіб — платників податків у зв'язку з їх ліквідацією (проведення такої перевірки передбачено п. «е» ст. З Указу Президента України «Про деякі заходи щодо дерегулювання підприємницької діяльності» [254]) повинна проводитись якраз при розподілі майна юридичної особи, що ліквідується, оскільки це — завершальна господарська операція юридичної особи, яку теж треба перевірити на предмет сплати податків біля джерела виплати коштів (видачі майна). Але законом або установчими документами юридичної особи може бути передбачений інший порядок подальшого використання майна юридичної особи, що ліквідована (абзаци «б» і «г» підпункту 7.11.11 п. 7.11 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» [113]).

Частина 4 ст. 111 ЦК не виключає дії спеціального правила частини першої ст. 21 Закону «Про господарські товариства» [53], що передбачає розподіл майна, яке залишилося після розрахунків з кредиторами, між учасниками товариства «у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію». Але невизначеність цього законодавчого положення виключає його застосування.

9. Ліквідаційна комісія після затвердження ліквідаційного балансу звертається до органу державної реєстрації з заявою про виключення юридичної особи із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Внесення запису про виключення юридичної особи із цього Реєстру припиняє юридичну особу.

Стаття 112. Задоволення вимог кредиторів

1. У разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

2. Черговість задоволення вимог кредиторів за договорами страхування визначається законом.

3. У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

4. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

5. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

(Із змін, від 17.12.2008)

1. Ця стаття встановлює черговість задоволення вимог кредиторів. При цьому термін «кредитори» поширюється не тільки на осіб, які мають до юридичної особи право