Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

5. Із ч. 2 ст. 110 ЦК, а особливо із ч. 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» можна зробити висновок про те, що для постановлення судового рішення про ліквідацію юридичної особи необхідне таке, що набрало законної сили, рішення суду про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути. Але це не є перешкодою для одночасного пред'явлення в суді двох вимог: 1) про визнання запису про проведення державної реєстрації недійсним; 2) про ліквідацію юридичної особи.

6. Відповідно до ч. 2 ст. ПО ЦК орган, що здійснює державну реєстрацію юридичних осіб, вправі пред'явити позов про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом. Частина 2 ст. 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» встановлює такі підстави для постановлення судового рішення про припинення (ліквідацію) юридичної особи:

а) провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

б) невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

в) неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

г) наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

7. Суб’єкти, які наділяються повноваженнями ліквідації юридичної особи, законодавством досить чітко не визначаються. У ст. 111 ЦК мова йде про ліквідаційну комісію. У частині 2 ст. 110 ЦК передбачено право суду покласти обов'язки щодо ліквідації юридичної особи на його засновників або орган, уповноважений приймати рішення про ліквідацію юридичної особи (таким органом найчастіше є збори учасників, на які взагалі неможливо покласти будь-який обов'язок, бо на збори силоміць нікого не водять). Стаття 38 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» передбачає визначення державним реєстратором голови ліквідаційної комісії, якщо суд прийняв рішення про припинення юридичної особи, але не поклав обов'язки щодо ліквідації юридичної особи на відповідного суб'єкта. Таким визначається керівник органу управління юридичної особи або її учасник.

8. Особливості ліквідації банків встановлюються ст. 87 — 98 Закону «Про банки і банківську діяльність» [163]. Законами встановлюються особливості ліквідації деяких інших юридичних осіб (ст. 20 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [168]; ст. 13 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» [177] тощо).

Стаття 111. Порядок ліквідації юридичної особи

1. Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

2. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої статтею 112 цього Кодексу, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу.

В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

3. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується учасниками юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

4. Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

5. Юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

1. Оголошення про ліквідацію юридичної особи публікується, а виявлення кредиторів та боржників юридичної особи, що ліквідується, здійснюється відповідно до загальних правил ст. 105 ЦК щодо припинення юридичних осіб.

2. На ліквідаційну комісію покладається обов'язок після закінчення встановленого строку на пред'явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що ліквідується, скласти проміжний ліквідаційний баланс. Якщо обов’язок зі здійснення ліквідації юридичної особи покладено на орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, на учасників юридичної особи, на керівника органу управління юридичної особи, зазначений обов'язок виконують ці особи. У проміжному ліквідаційному балансі, зокрема, повинні міститись відомості про склад майна юридичної особи (зазначення його вартості є обов'язковим), перелік пред'явлених кредиторами вимог та зазначення на результати їх розгляду.

3. Проміжний ліквідаційний баланс підлягає затвердженню учасниками юридичної особи, якщо вони прийняли рішення про ліквідацію юридичної особи, або органом юридичної особи, що прийняв таке рішення відповідно до своєї компетенції, або судом, якщо рішення про ліквідацію юридичної особи прийнято ним.

4. Частина 2 ст. 111 ЦК вперше у вітчизняному законодавстві встановлює механізм розрахунків з кредиторами. Виплата грошових сум кредиторам здійснюється від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу в черговості, що встановлена ст. 112 ЦК. Лише кредиторам, що відповідно до ст. 112 ЦК належать до четвертої черги, виплати проводяться після спливу одного місяця після затвердження проміжного ліквідаційного балансу.