Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

1. Перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

2. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

1. Перетворення юридичної особи визначається як зміна її організаційно-правової форми. Про поняття організаційно-правових форм юридичних осіб див. ст. 83 ЦК. Перетворення є одним із способів припинення юридичної особи з переданням всього майна, прав та обов'язків новій юридичній особі, що створюється в такий спосіб. На відносини, що виникають у зв'язку з припиненням юридичної особи, поширюється чинність ст. 107 ЦК.

2. Цивільне законодавство не встановлює загальних правил про межі, в яких можливе перетворення юридичних осіб. У зв'язку з цим слід зробити висновок про те, що право учасників (членів) юридичних осіб, уповноважених органів юридичної особи на перетворення останньої, випливає із загального дозволу, сформульованого в ч. 1 ст. 12 ЦК («особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд»). Межі здійснення цього права, як і інших цивільних прав, визначаються ст. 13 ЦК. Якщо перетворення не порушує законодавства, цивільних або будь-яких прав інших суб'єктів, воно є можливим (законним). Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону «Про акціонерні товариства» [228] зміна типу товариства з приватного на публічне не є його перетворенням.

3. У Цивільному кодексі формулюються окремі наступні правила про можливість перетворення юридичної особи однієї організаційно-правової форми в юридичну особу іншої організаційно-правової форми:

1) на особу, яка залишилась єдиним учасником повного товариства, покладається обов'язок перетворити таке товариство в інше господарське товариство (ч. 1 ст. 132 ЦК);

2) у разі вибуття із командитного товариства усіх вкладників повним учасникам такого товариства надається право перетворити його у повне товариство (ч. 1 ст. 139 ЦК);

3) товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство або виробничий кооператив (ч. 2 ст. 150 ЦК).

4. Господарський кодекс передбачає можливість перетворення юридичних осіб в наступних випадках:

1) державне унітарне комерційне підприємство може бути перетворене у корпоратизоване підприємство — державне акціонерне товариство (ч. 7 ст. 74 ГК);

2) виробничий кооператив може бути реорганізований у підприємство іншої форми господарювання (ч. 1 ст. 109 ГК).

5. Зазначені конкретні дозволи на перетворення юридичних осіб не можуть тлумачитись так, що в решті випадків діє заборона на перетворення юридичних осіб. У решті випадків слід вважати, що є загальний дозвіл на перетворення юридичних осіб. У зв'язку з цим наведемо цитату з одного акта законодавства: «Зміна профілю діяльності страховика шляхом його перетворення зі страховика, що здійснює види діяльності, інші, ніж страхування життя, на страховика, що здійснює страхування життя (чи навпаки), допускається за умови відсутності в страховика, що має намір змінити профіль діяльності, зобов'язань за укладеними договорами страхування» (п. 3.6 Положення про особливості забезпечення правонаступництва за укладеними договорами страхування у разі реорганізації страховика).

6. Є практика прямої заборони перетворення юридичних осіб. Так, відповідно до ч. Зет. 10 Закону «Про благодійництво і благодійні організації» [116] заборонено перетворювати благодійну організацію в юридичну особу, метою якої є отримання прибутку. Перетворення є неможливим в багатьох інших випадках. Це стосується, перш за все, неприбуткових організацій (підпункт 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» [113]). Неприпустимість перетворення поширюється на юридичних осіб тих організаційно-правових форм, що створені для зайняття видами підприємницької діяльності, які регулюються спеціальними законами (банк можна перетворити в банк іншої організаційно-правової форми, але не можна перетворити в страхову компанію, і навпаки).

7. Державна реєстрація припинення юридичної особи в зв'язку з її перетворенням здійснюється відповідно до ст. 37 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Стаття 109. Виділ

1. Виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

2. До виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

1. При виділі припинення юридичної особи не відбувається. Виділ — це різновид створення юридичної особи. Разом з тим створення юридичної особи при виділі юридичної особи зі складу юридичної особи, що існувала раніше та продовжує існувати, виділ передбачає правонаступництво. З моменту реєстрації юридичної особи, що створена шляхом виділу, вона стає суб'єктом прав та обов'язків, що перейшли до неї відповідно до розподільчого балансу.

2. Шляхом виділу зі складу однієї юридичної особи можуть бути створені одночасно одна або декілька нових юридичних осіб.

3. Виділ має відрізняти створення юридичною особою нової юридичної особи, якщо це не заборонено або прямо дозволяється законодавством.