Розділ «КНИГА ПЕРША ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ»

Стаття 242. Представництво за законом

1. Батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

2. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною.

3. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

1. Правило, що формулюється у ч. 1 ст. 242 ЦК, має визнаватись процедурним стосовно положень про дієздатність малолітніх і неповнолітніх дітей. Ці положення мають бути визнані згідно з ч. 1 ст. 242 ЦК як матеріальні (субстантивні). Сама правова субстанція вирішена у ст. 31, 32 ЦК, а ч. 1 ст. 242 ЦК вирішує питання поповнення дієздатності малолітніх, якщо її бракує. Оскільки субстантивні норми ст. 32 ЦК надають неповнолітнім особам право вчиняти будь-які правочини (у відповідних випадках — за умови отримання передбачених законом дозволів), не може застосовуватись процедурна норма ч. 2 ст. 242 ЦК, що надає батькам., (усиновлювачам) право бути представниками своїх неповнолітніх дітей.

2. Стаття, що коментується, досить широко визначає представництво за законом. Таким є не тільки представництво, що здійснюється виключно на підставі закону (його здійснюють батьки малолітніх дітей на підставі ст. 177 Сімейного кодексу [39]), а й представництво, що потребує додаткового юридичного акта. Так, опікун відповідно до ст. 242 ЦК визнається законним представником, хоч він отримує повноваження не безпосередньо із закону, а в силу рішення про встановлення опіки (ст. 60, 61 ЦК) та рішення про призначення опікуна (ст. 63 ЦК). З огляду на це, як законне представництво слід визнати також повноваження командира цивільного повітряного судна бути довіреною особою експлуатанта повітряного судна, вчиняти від його імені правочини в інтересах виконання завдання на політ, забезпечення безпеки польоту, збереження повітряного судна, здоров'я і життя пасажирів, що ґрунтуються на п. 6 ст. 38 Повітряного кодексу України [32], хоч статусу командира особа набуває за умови видання акта про прийняття на роботу на цю посаду, а не безпосередньо в силу закону.

3. Повноваження капітана морського торговельного судна бути представником судновласника і вантажовласника у частині дій, викликаних потребами судна, вантажу або плавання, а також позовів, що стосуються довіреного йому майна, якщо на місці немає інших представників судновласника або вантажовласника, ґрунтуються на ст. 58 Кодексу торговельного мореплавства [34], але також виникають за умови наявності акта про прийняття на роботу на посаду капітана.

4. Біржові брокери виконують доручення членів біржі щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і подання здійснюваних ними операцій до реєстрації на біржі без довіреності на підставі ст. 16 Закону «Про товарну біржу» [56]. Ця стаття поширюється на відповідних осіб за умови їх реєстрації на товарній біржі (частина перша ст. 16 названого Закону).

5. Торговці цінними паперами можуть здійснювати за дорученнями емітентів обов'язки з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом на підставі ст. 17 Закону «Про цінні папери і фондовий ринок» [221]. Тут Закон установлює лише загальний дозвіл, а право на здійснення правочинів торговцем цінним паперами виникає на підставі договору, який він укладає з власником цінних паперів.

6. Належно зареєстровані об'єднання громадян користуються правом представляти і захищати інтереси своїх членів у державних і громадських органах на підставі ст. 20 Закону «Про об'єднання громадян» [62]. У підсумку таке представництво здійснюють фізичні особи на підставі рішення загальних зборів, іншого акта, довіреності.

7. Право довірчих товариств бути представниками довірителів (фізичних і юридичних осіб) ґрунтується на ст. 1 Декрету «Про довірчі товариства» [232] та відповідному договорі.

8. Частина третя ст. 19 Закону «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» [139] визнає право профспілок здійснювати представництво і захист індивідуальних прав та інтересів своїх членів. Проте тут не сформульована норма прямої дії, оскільки міститься посилання на законодавство і статути профспілок. Частина четверта тієї ж статті визнає за профспілками та їх об'єднаннями право представляти інтереси своїх членів при реалізації ними конституційного права на звернення за захистом своїх прав до судових органів, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до міжнародних судових установ.

Виборні органи профспілкової організації на підприємствах, в установах і організаціях одержали право представляти інтереси працівників при вирішенні індивідуальних трудових спорів тільки «за їх дорученням» (п. 8 частини першої ст. 38 названого Закону [132]), що означає необхідність підтвердження доручення довіреністю.

9. Відповідно до ст. 44 Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» [168] право представництва від імені інститутів спільного інвестування надається компанії з управління активами,, яка здійснює продаж цінних паперів ІСІ, управляє активами ІСІ і від їх імені вчиняє відповідні правочини.

10. Територіальні громади не позбавлені права безпосередньо здійснювати свою цивільну правосуб'єктність (ст. 143 Конституції [1]). Однак організаційно територіальні громади не в змозі вчиняти всі дії, пов'язані з учиненням правочинів, тому повноваження діяти від імені та в інтересах територіальних громад ст. 16 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [112] надає сільським, селищним, міським радам.

11. Відповідно до ст. 15 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів [3] та ч. 4 ст. 11 Закону «Про авторське право і суміжні права» [176] видавець твору (ім'я чи назва видавця мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього, якщо твір опубліковано анонімно або під псевдонімом (за винятком випадків, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора).

12. Стаття 9 Закону «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» [118] надає право творчим спілкам бути представниками від імені членів спілки з метою захисту їх інтересів.

13. Відповідно до ст. 15 Закону «Про страхування» [180] страхові (перестрахові) брокери, страхові агенти діють від імені страховика, укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані з виплатами страхових сум. Вони діють за наявності договору зі страховиком на підставі закону без довіреності.

Стаття 243. Комерційне представництво

1. Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.