Розділ «Глава 6. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ АДВОКАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ»

Розділ III Правил присвячений врегулюванню відносин адвоката з клієнтами. У ньому визначаються: підстави для надання адвокатом правової допомоги; перелік осіб, від яких адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги; обов'язковість інформування клієнта щодо правової позиції у справі та про хід виконання доручення; етичні засади прийняття доручення на здійснення посередництва між клієнтами; засади прийняття доручення клієнта декількома адвокатами, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням; етичні засади взаємовідносин із недієздатним клієнтом, клієнтом — юридичною особою та при виконанні доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії в порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також окремі питання договірних відносин адвоката з клієнтом.

Окрема увага приділена питанням гонорарної практики адвокатів. У ст. 28 Правил визначається, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати час, витрачений адвокатом на виконання доручення.

У даному розділі Правил також визначаються підстави одностороннього розірвання клієнтом або адвокатом договору про надання правової допомоги. Адвокат може достроково (до завершення виконання доручення) розірвати договір з клієнтом з таких підстав:

— клієнт вчиняє дії, що стосуються суті доручення, у порушення чинного законодавства і відмовляється припинити їх вчинення, незважаючи на роз'яснення адвоката;

— клієнт використовує правову допомогу, що йому надається адвокатом, для полегшення вчинення злочину;

— клієнт, незважаючи на роз'яснення адвоката, наполягає на досягненні результату, який через нові або нововиявлені обставини є об'єктивно недосяжним;

— клієнт грубо порушує обов'язки, взяті ним на себе згідно з договором про надання правової допомоги;

— належне виконання доручення стає неможливим через дії клієнта, що вчиняються ним усупереч порадам адвоката;

— клієнт вчиняє дії, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката;

— клієнт не погоджується погашати фактичні видатки, якщо вони є необхідними для подальшого виконання доручення;

— фізичний або психологічний стан адвоката позбавляє його можливості належним чином продовжувати виконання доручення; у такому випадку адвокат зобов'язаний вжити всіх доступних йому заходів для запобігання порушенню законних інтересів клієнта і забезпечення подальшого представництва клієнта іншим адвокатом.

— в інших випадках, передбачених цими Правилами, законодавством України або договором про надання правової допомоги.

Розділ IV Правил врегульовує відносини адвоката з судом та іншими учасниками судового провадження, розглядаючи окремі аспекти дотримання адвокатом основних етичних принципів у цих відносинах. Так, у ході судового розгляду справи адвокат не повинен:

намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами;

робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи;

подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні;

посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору, або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень цих Правил, а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в судових дебатах — крім того на обставини, які не були предметом дослідження під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;

порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань із судом і висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

Адвокат не повинен залишати без уваги порушення закону, нетактовне і зневажливе ставлення суду та інших учасників процесу до його клієнта, його самого або адвокатури в цілому і має реагувати на відповідні дії у формах, передбачених чинним законодавством та/або актами НААУ. Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і може здійснювати зазначене лише у формах і з метою, що не суперечать чинному законодавству і цим Правилам, і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення. У відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен: бути стриманим і коректним; реагувати на неправильні дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

У п'ятому розділі Правил розглядаються окремі аспекти стосовно адвоката при здійсненні професійної діяльності з іншими органами та особами. У відносинах з органами досудового розслідування, адміністративної юрисдикції, іншими державними органами адвокат має дотримуватися принципів і підходів, закріплених розділом IV цих Правил, з урахуванням специфіки статусу цих органів і процесуальних форм взаємодії адвоката з ними, передбачених чинним законодавством.