Розділ «Глава 4. ПРАВОВИЙ СТАТУС АДВОКАТА В УКРАЇНІ»

2) відмова в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту. Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів

від загальної кількості членів кваліфікаційної палати КДКА. Рішення про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, в установлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку, не пізніше дня, що передує даті складання кваліфікаційного іспиту, зобов'язана внести на банківський рахунок комісії плату за складення кваліфікаційного іспиту, в розмірі, встановленому РАУ.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюються кваліфікаційною палатою КДКА. У засіданні палати з правом голосу може брати участь голова КДКА. Кваліфікаційний іспит проводиться не рідше як один раз на три місяці. КДКА (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові таких осіб і дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (в інший загальнодоступний спосіб) не пізніш як за сім днів до проведення іспиту. Особа, допущена до складення кваліфікаційного іспиту, має право заявити відвід члену палати або голові КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, до початку проведення кваліфікаційного іспиту, коли вважає, що член палати або голова КДКА зацікавлений у результатах іспиту, чи має сумнів у Його об'єктивності з інших причин. Рішення палати щодо відводу члена палати або голови КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості осіб, які беруть участь у засіданні палати. Член палати або голова КДКА, якому заявлено відвід, участь у голосуванні з цього питання не бере.

Кваліфікаційний іспит складається державною мовою, з урахуванням положень Закону України "Про засади державної мовної політики". Кваліфікаційний іспит поділяється на дві частини: письмовий іспит і усний іспит, які складаються окремо. На підставі Програми КДКА своїм рішенням формує екзаменаційні білети для складення письмового іспиту й екзаменаційні білети для складення усного іспиту. В разі прийняття КДКА рішення про проведення кваліфікаційного іспиту на підставі тестових завдань останні розробляються науково-методичною радою НААУ та затверджуються РАУ.

Для виконання особами, які складають кваліфікаційний іспит, письмового висновку щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги науково-методична рада НААУ розробляє Фабули справ, що підлягають оновленню не менш як на 20% від їх загальної кількості, не рідше ніж один раз на рік. Дані Фабули передаються науково-методичною радою НААУ для їх використання КДКА.

На виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити не менше двох годин і не перевищувати шести годин для кожної частини іспиту. '

Письмовий іспит складається першим. Для складення письмового іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному екзаменаційному білеті три завдання з різних галузей права і письмовий висновок щодо правової позиції й тактики захисту або надання іншої правової допомоги по Фабулі наданої справи. Завдання з галузей права мають бути виконані у формі процесуальних документів. Письмовий висновок щодо правової позиції й тактики захисту або надання іншої правової допомоги за Фабулою наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин і пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб'єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які треба подавати, а також очікуваного позитивного результату. Особа, яка складає письмовий іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит. Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на питання, зазначені в обраному екзаменаційному білеті. При складенні усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики. Використання будь-яких джерел інформації при складанні усного іспиту не дозволяється.

За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата невідкладно, але не пізніше наступного дня після проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати, а в разі їх відсутності на засіданні палати — головуючим членом палати і членом палати, що вів протокол. Члени кваліфікаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Такий протокол передається голові КДКА не пізніше наступного дня після його складення. Не пізніше десяти днів з дати складення особою кваліфікаційних іспитів КДКА встановлює своїм рішенням результати кваліфікаційних іспитів, приймає рішення про видачу і видає особі, яка успішно їх склала, свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, за зразком, затвердженим РАУ, або приймає рішення про відмову у видачі свідоцтва. Рішення КДКА щодо відмови у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено особою, якої воно стосується, до ВКДКА або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше, ніж через один рік.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. При видачі свідоцтва особі роз'яснюється її право щодо звернення до Ради адвокатів регіону про призначення стажування або звільнення від стажування з підстав, передбачених законом, для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Від проходження стажування звільняються особи, які на день звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту мають стаж роботи помічника адвоката не менше одного року за останні два роки. Питання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування особі як такій, що працювала не менше року протягом останніх двох помічником адвоката, вирішується на засіданнях ради адвокатів регіону. Рада адвокатів регіону на засіданні розглядає заяву й додані до неї документи і проводить співбесіду з особою, яка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та звільнення від стажування, з метою з'ясування готовності особи здійснювати адвокатську діяльність самостійно. На засідання ради адвокатів регіону, в разі необхідності, можуть бути запрошені адвокат, у якого особа працювала в якості помічника, або керівник адвокатського об'єднання, якщо особа працювала помічником в адвокатському об'єднанні. Встановивши, що особа, яка звернулася із заявою про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідає вимогам, встановленим статтями 6, 7, 10 Закону, рада адвокатів регіону приймає рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування. Водночас, особа, яка працювала на посаді помічника адвоката/адвокатського об'єднання після отримання нею свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту, має право звернутися до ради адвокатів регіону про призначення стажування в загальному порядку.

Стажування полягає у перевірці готовності особи, яка отримала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, самостійно здійснювати адвокатську діяльність. Рішенням РАУ № 81 від 16 лютого 2013 р., з наступними змінами, затверджено Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. РАУ як виший орган адвокатського самоврядування розробляє методологічні основи стажування та здійснює загальне керівництво процесом стажування осіб, які виявили намір отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні. До компетенції РАУ з організації стажування також належать: затвердження Програми стажування та Методики стажування; контроль за веденням радами адвокатів регіонів реєстрів керівників стажування; контроль за організацією процесу стажування радами адвокатів регіонів; надання роз'яснень щодо процесу організації стажування в Україні; проведення загальнодержавних заходів (тренінгів) для стажистів, адвокатів — керівників стажування; розгляд заяв і скарг на рішення рад адвокатів регіону осіб, які виявили намір пройти стажування з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а також адвокатів — керівників стажування; інші повноваження, необхідні для забезпечення процесу стажування.

Стажуванням є діяльність із формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих у результаті теоретичної підготовки особи, яка одержала свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту, для її готовності самостійно здійснювати адвокатську діяльність з метою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Стажистом адвоката може бути особа, яка має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту. На стажистів адвоката поширюється дія положень Закону, Правил адвокатської етики, даного Положення, а також статутів відповідних адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, рішень адвоката, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Стажування в Україні базується на принципах системності, професійності, єдності програмного та методологічного підходів до підготовки стажиста до самостійної адвокатської діяльності.

Основними завданнями стажування є:

— вивчення деонтологічних основ адвокатської діяльності, методів організації роботи адвокатських об'єднань, адвокатських бюро, особливостей діяльності адвоката, який здійснює її індивідуально;

— підвищення рівня теоретичних знань і набуття практичних навичок, необхідних для адвокатської діяльності;

— поглиблення професійної спеціалізації, накопичення практичного досвіду для якісного надання правової допомоги.