Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

4) ця діяльність оплачується за рахунок державного бюджету.

Державна служба за своїм змістом є різноманітною й багатогранною, що дає змогу класифікувати її на види:

1) залежно від розподілу державної влади на гілки:

а) державна служба в органах законодавчої влади;

б) державна служба в органах виконавчої влади;

в) державна служба в органах судової влади;

2) залежно від специфіки проходження державної служби:

а) цивільна державна служба (регламентується Законом «Про державну службу»), яка здійснюється в центральних (міністерствах, агентствах, інспекціях, службах) і місцевих (місцевих державних адміністраціях) органах виконавчої влади;

б) спеціалізована державна служба (регламентується спеціальними законами: від 20 грудня 1990 р. «Про міліцію», від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру», від 20 вересня 2001 р. «Про дипломатичну службу» тощо), яку становлять: служба в органах прокуратури, органах внутрішніх справ, податкових органах, митних органах, дипломатична служба;

в) мілітаризована державна служба (регламентується спеціальними законами: від 23 травня 1992 р. «Про військовий обов’язок і військову службу», від 25 березня 1992 р. «Про Службу безпеки України», від 3 квітня 2003 р. «Про Державну прикордонну службу України»), яку становлять: служба у Прикордонних військах України; служба у Внутрішніх військах МВС України; служба в СБУ; служба в Державній службі охорони України; служба атестованих працівників військ центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій; служба у військах Цивільної оборони України тощо.

Державна служба характеризується своїми принципами, тобто ідеями, настановами, які виражають об’єктивні закономірності та визначають науково обґрунтовані напрями реалізації компетенції, завдань і функцій державної служби, повноваження державних службовців. Основоположні принципи державної служби закріплені в Конституції України (статті 3, 17, 19 – відповідальність органів виконавчої влади (посадових осіб) за доручену справу перед людьми й державою, ст. 6 – поділ влади на законодавчу, виконавчу й судову, ст. 8 – верховенство права, ст. 17 – соціальний захист службовців, ст. 24 – рівність прав громадян перед законом, ст. 37 – політична нейтральність). Відповідно до ст. 3 Закону «Про державну службу», державна служба ґрунтується на таких основних принципах:

а) служіння народу України;

б) демократизму і законності;

в) гуманізму і соціальної справедливості;

г) пріоритету прав людини і громадянина;

д) професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

е) персональної відповідальності за виконання службових обов’язків і дисципліни;

є) дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

ж) дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян.

У теорії адміністративного права принципи державної служби поділяють на два види: конституційні та організаційно-функціональні. До конституційних (загальних) принципів належать: служіння народу України; демократизм і законність; рівність доступу до державної служби; пріоритет прав людини і громадянина, політична і релігійна нейтральність, гласність і прозорість тощо. Організаційно-функціональні принципи державної служби відображають, насамперед, її особливості як комплексного публічно-правового утворення, єдиної соціально-правової системи, які випливають із завдань і функцій державної служби. До цього виду принципів можна віднести: професіоналізм і компетентність; ініціативність; чесність і відданість справі; персональну відповідальність за виконання службових обов’язків і дисципліни; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян тощо.