Розділ ІІІ ОКРЕМІ ГАЛУЗІ ПРАВА

Не можуть розглядатися в КТС та підлягають безпосередньому розгляду в судах спори з питань, зазначених в ст. 232 КЗпП.

Вирішення колективних трудових спорів в Україні нині провадиться на основі Закону України від 3 березня 1998 р. «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».

Відповідно до ст. 2 Закону від 3 березня 1998 р., колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

а) встановлення нових або зміні існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

Вимоги найманих працівників (їх представників) формуються і затверджуються на загальних зборах (конференції) трудового колективу (з’їзді профспілки, пленумі керівного органу профспілки), оформляються відповідним протоколом і надсилаються власникові підприємства, установи, організації (представникові).

Розгляд колективних трудових спорів з питань, передбачених пунктами «а» і « б» ст. 2 Закону, здійснюється примирною комісією, а з питань, передбачених пунктами «в» і «г» ст. 2 – трудовим арбітражем. Сторони спору не мають права ухилятися від участі в примирній процедурі. Примирна комісія створюється у триденний строк на виробничому рівні (на галузевому чи територіальному – п’ятиденний, на національному – десятиденний строк) з ініціативи однієї зі сторін із рівного числа представників і розглядає вимоги трудового колективу або профспілки в п’ятиденний строк.

При недосягненні згоди в примирній комісії спір (конфлікт) розглядається трудовим арбітражем, що утворюється з ініціативи однієї зі сторін у триденний строк сторонами трудового спору (конфлікту). До складу трудового арбітражу входять залучені сторонами фахівці, експерти, представники органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Трудовий арбітраж повинен у десятиденний строк з дня його створення прийняти рішення, що є обов’язковим для виконання, якщо сторони попередньо домовилися про це.

Якщо примирна комісія і трудовий арбітраж не змогли врегулювати розбіжностей, вони в письмовій формі доводять це до відома трудового колективу і профспілки. У такій ситуації трудовий колектив або профспілка вправі використовувати всі інші заходи для задоволення висунутих вимог, у тому числі страйк.

Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (ст. 17 Закону від 3 березня 1998 р.).

Рішення про страйк приймається на зборах трудового колективу простою більшістю або не менше двох третин голосів делегатів конференції. Страйк очолює орган (особа), що визначається загальними зборами (конференцією) найманих працівників при прийнятті рішення про оголошення страйку.

Незаконними визнаються страйки, оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно-територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; оголошені без додержання процедури, встановленої Законом від 3 березня 1998 р.

Заява власника або уповноваженого ним органу (представника) про визнання страйку незаконним розглядається в судовому порядку. Рішення суду про визнання страйку незаконним зобов’язує учасників страйку прийняти рішення про припинення або відміну оголошеного страйку, а працівників розпочати роботу не пізніше наступної доби після вручення копії рішення суду органові (особі), що очолює страйк.

Працівники, що не стали до роботи в зазначений строк, розглядаються як порушники трудової дисципліни. Організація визнаного судом незаконного страйку або участь у ньому також вважається порушенням трудової дисципліни. Участь у страйках, що приходять із дотриманням чинного законодавства, розглядається як правомірна поведінка працівників.

Президент України в разі оголошення надзвичайного стану вправі заборонити страйк на строк до одного місяця.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Які суспільні відносини становлять предмет трудового права?

2. Що слід розуміти під джерелами трудового права?