Розділ «22. Управління»

– Розкажіть, будь ласка, особливості організації управління в соціальній компанії та у Свободі.

– Переважно у нас все так само, як і всюди: є вибори, голосування, розподіл бюджету та планування розвитку. До компанії може приєднатись будь-хто, працювати в ній чи брати участь в голосуваннях щодо розподілу зароблених коштів та розвитку компанії, але право голосу потрібно заслужити.

– Яким способом потрібно заслужити?

– Зробити певний вклад в розвиток суспільства. Просто якщо право голосу будуть мати всі, то рано чи пізно до влади знову прийдуть бандити. Ви ж знаєте наш народ, багато хто продає свій голос, або голосує за найбільш розрекламованого кандидата. А коли людина докладає зусиль для розвитку суспільства, вона починає цінити його і думати, за кого голосувати. Така ж система впроваджена і в Свободі. Мер та інші керівні посади обираються населенням, яке має право голосу. І ця система себе виправдовує.

– На виборах парламенту та президента в майбутньому також будуть голосувати лише люди з правом голосу?

– Це було б ідеально, але ні, за законодавством кожний громадянин України від вісімнадцяти років має право голосу. І цю систему найближчі роки не вийде змінити.

– Чому не варто?

– Люди не достатньо свідомі. Поки ми тестуємо цю систему на Свободі.

– Але ж така система виборів не демократична?

– Ми не настільки багата країна, щоб дозволити собі демократію. Керувати країною повинні люди, які цінують країну, які думають над тим, за кого проголосують і чим це виллється в майбутньому. Згадайте, як було раніше? Коли право голосу мали всі... Люди продавали свій голос за кілограм гречки, що призводило до приходу до влади криміналу і в результаті послаблення економіки, обкрадання населення. А влада в свою чергу знищували освіту, адже керувати дурними людьми легше і купуються вони охочіше. Пам’ятаєте, яка розруха була останні 15 років до приходу нової влади?

– Так.

– Можна продовжити?

Репортер кивнув і Богдан продовжив:

– Всі важливі питання вирішуються шляхом голосування ті, хто має право голосу через сайт. Також на сайті є система відстеження проблем, де кожний, побачивши якийсь недолік в селищі, суспільстві чи якусь поломку –створює нове повідомлення, в якому потім люди обговорюють вирішення проблеми та вирішують її.

– А якщо проблема нереальна?

– Ну звісно ж вона закривається з вказанням причини. Траплялися такі проблеми, наприклад, один мешканець Свободи хотів по всьому селищі розставити фонтани, на що отримав відмову по причині “не потрібно”. Або ще один житель поставив завдання розширити наше суспільство на весь районний центр, але в найближчі декілька років це не можливо через недостатність коштів, та і реформи, які проводить новий уряд і так покращать їх становище та нададуть можливість розвитку. Головне, щоб люди хотіли цього. За систематичний пропуск голосувань людина втрачає право голосу. В нас немає такого, як не явка на вибори. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 90% і більше учасників.

– Кожний може стати мером Свободи?

– Ні, в нас є вікове обмеження до п’ятдесяти років, так як потрібно враховувати можливість маразму. Та і молоді люди краще справляються з інтелектуальною роботою. Ну і звісно ж керівну посаду можуть займати лише православні християни та греко-католики.

– А як щодо національності?