Розділ «8. Їдальня»

Григорій Сковорода

Їдальня була набита людьми. Навіть при великих розмірах будівлі та двох поверхах, вона була завантажена приблизно на вісімдесят відсотків. Андрій з Олександром піднялися на другий поверх і зайняли собі місце біля вікна, після чого пішли за їжею.

– Смачно чи корисно? – запитав Андрій.

– Не зрозумів, – здивовано глянув на Андрія журналіст.

– Ну що для Вас краще, більш смачна їжа, чи більш корисна?

– Та все одно, смачна, мабуть. А хіба корисна їжа не може бути смачною?

– Відносно. Корисна їжа в нас більш дієтична та містить менше приправ та спецій. Наприклад, можна замовити смачну гречану кашу, а можна корисну. І вони будуть відрізнятись спеціями і підливою.

– Цікаво, вперше таке зустрічаю в їдальні.

– До їжі треба ставитись серйозно, – повчально почав говорити Андрій. – корисна їжа – здорова нація. З приходом нової влади, у першу чергу посилився контроль над харчовою промисловістю.

Набравши раціон, хлопці сіли за столик і взялись за обід. Періодично журналіст задавав питання:

– Багато людей обідає тут, це люди, які працюють неподалік?

– Не тільки. Сюди ходять пенсіонери, школярі та інші бажаючі. Ціни прийнятні, годують добре, не треба дома куховарити та мити посуд... Чому б не користуватись цим?

– Ясно, в Свободі лише одна їдальня така?

– Наразі дві їдальні, але ще одна будується в районі Перше Травня.

– Чим зумовлено це? Це ж зайві витрати, люди можуть перестати дома готувати...

– Зумовлене економією в майбутньому, та і збільшення вільного часу для наших жінок. Наприклад, як в європейських країнах, так і у нас є публічні пральні, в яких кожен може прати свої речі. Це дозволяє не купувати всім пральні машини. Так само і з їжею. Приїжджають до нас молоді сім’ї. В них лише є квартира з базовими меблями. Немає ні пральної машинки, ні плитки для готування їжі. Вони ходять в їдальню і відпадає потреба швидко купувати плитку.

– Цікавий підхід. Ферма у вас максимально автоматизована, харчування та прання також, тролейбуси навіть запустили... І це все для звичайного села з невеликим населенням.

– Не таке це вже воно і звичайне. Щодо населення, то тут головне не кількість, а якість. Може бути багато людей в місті, але більшість з них сіра маса, яка продається за гречку і агітує будь-кого на виборах за гроші, а може бути невелике, але згуртоване суспільство. Наших людей не підкупити, а ті, хто можуть продатись не мають права голосу.

– Це звісно так, але причому тут автоматизація?

– Якщо людей дурити, обкрадати і мішати з лайном, згадайте лише спробу старої влади запровадити російську мову як державну. Їм було все одно на ту російську мову, як і на українців. Вони просто хотіли відвернути увагу населення перед виборами від усього поганого, що вони накоїли. І цей хід їм вдався, бо більшість населення байдуже ставилось до того, що робиться у країні. А якщо людям байдуже хто при владі, вони і винні в тому, що їх обкрадають і дурять. Старій владі був вигідний безлад. Тепер щодо автоматизації, якщо людей не відволікати на рутинні проблеми, а ще й забезпечити необхідним мінімумом для існування, у них з’являється час на аналіз подій та інформації і замість власних проблем вони починають допомагати вирішувати суспільні проблеми, тому все потрібно робити для людей і заради людей.