Розділ «3. Іміджева політика України у внутрішньополітичному вимірі»

У 2009 р. першою в Україні Дніпропетровщина приступила до впровадження спільного проекту Європейського Союзу та Програми розвитку ООН "Місцевий розвиток, орієнтований на громаду". Нині регіон відібраний як учасник чергового етапу проекту.

Особливу увагу в Дніпропетровській області приділяють розвитку міжрегіонального співробітництва. Областю підписано понад 50 угод про співпрацю з регіонами інших країн. Зокрема, угоди з усіма 7 регіонами Білорусі, 37 регіонами Росії, 4 регіонами Казахстану. Крім цього, укладені згоди з деякими регіонами країн Європи та Америки. Наприклад, з Північною Рейн-Вестфалією, Бранденбургом, Саарландом і Гамбургом у Німеччині; Нижньосілезьким воєводством у Польщі; департаментом Рона у Франції; Валлонським регіоном у Бельгії; Братиславським автономним краєм у Словаччині; штатом Іллінойс у США, провінцією Альберта в Канаді [471]. При цьому загальна кількість укладених міжрегіональних угод з кожним роком зростає, а міжнародні зв'язки Дніпропетровщини міцніють. Так, в останні роки Дніпропетровська область щільно співпрацює з регіонами Уральського федерального округу Російської Федерації. У 2010 р. закладено угоду про співробітництво між Дніпропетровською і Курганською областями, в 2011 р. – між Дніпропетровською і Челябінською областями. У 2011 р. Дніпропетровською областю закладено угоди з Донецькою, Запорізькою та Луганською областями, а також із містом Севастополем.

У 2012 р. Дніпропетровщина презентувала свій інвестиційний та економічний потенціал у найбільших містах Європи. Домовленості про те, що у проведенні цих заходів регіону надасть сприяння Асоціація (Асамблея) Європейських Регіонів (АЄР) було досягнуто ще в 2011 р. на зустрічі Олександра Вілкула з президентом АЄР Мішель Саббан. У 2012 р. Дніпропетровська область взяла участь і у 81 Міжнародному Емірському ярмарку в Туреччині, Інвестиційному форумі "Інвестиційний потенціал України" в Японії і міжнародній виставці в Брно. Як зазначає В. Хорошун, амбітні плани і вміння їх реалізовзгаати – особливість Дніпропетровського регіону. Ці характеристики і є одними з основних в іміджі цього регіону [471].

Аналізуючи іміджевий потенціал Донецького регіону, дослідники вирішують такі привабливі моменти:

1) географічні – важливим чинником розвитку економіки регіону є те, що він межує з промислово розвинутими областями (Харківською, Дніпропетровською, Запорізькою, Луганською);

2) кліматичні – сприятливі природно-кліматичні умови стимулюють розвиток не лише промисловості, а й агропромислового комплексу;

3) національні – на національний склад Донецького регіону вплинули історичний фактор, процес урбанізації, розташування поблизу Російської Федерації;

4) економічні – високий рівень економічного і промислового розвитку Донецького регіону визначає його донорську роль у національній економіці України [34].

Однак імідж регіону залежить не лише від того, якими умовами і ресурсами він володіє, а й від того, як він усім цим розпорядиться. Щодо цього регіону сформовані іміджеві стереотипи: "Донецький регіон – регіон шахтарів і робітників"; "Донецьк – місто олігархів"; "Донецьк – столиця розваг"; "Донецьк – місто студентів"; "Донецьк – бандитський регіон" (рис. 3).

Рис. 3. Логотип м. Донецька

Рис. 4. Логотип міста Нью-Йорка

Стосовно логотипа Донецька, то він дещо програє логотипу Нью-Йорка, хоча в обох випадках йдеться про любов (рис. 4). Логотип "І Love ΝΥ", створений в 1977 р. дизайнером Мілтоном Глейзером, вважають одним із найбільш вдалих.

При формуванні іміджу регіону слід враховувати, що ідеї цінності, вкладені в його зміст, має підтримувати більшість його населення. Наприклад, невдалим є логотип Донецька – буква D, стилізована під червоний діамант. Чому діамант і чому червоний, зрозуміти важко. Логічнішим у столиці шахтарського регіону було б вугілля, а не діамант.

За підсумками 2010 р. Сумська область стала лідером в Україні за темпами залучення іноземних інвестицій. Закордонні компанії вклали в економіку області приблизно 124 млн доларів. З метою залучення інвесторів представники області зустрілися в

Американській торговельній палаті з представниками великих інвестиційних компаній і фондів, потенційних інвесторів. Як зазначив губернатор Сумщини, успіхи із залучення інвесторів пов'язані із створенням для цього всіх необхідних умов. "Ми буквально носимо інвестора на руках. Наш мотив – створення нових робочих місць, наповнення бюджету. Наша мета – підвищення конкурентоспроможності Сумщини. Ми запевняємо, що в Сумську область можна інвестувати, потрібно інвестувати, ми гарантуємо створення умов для отримання прибутку", – зазначив Юрій Чмир.

З грудня 2010 року в області працює принцип "Єдиного інвестиційного вікна", який дає змогу оформити всі дозвільні документи за максимально короткий термін. Крім того, при голові Сумської облдержадміністрації створено Раду із залучення інвестицій, яка затверджує оперативний план реалізації інвестиційних проектів, призначає відповідальних і терміни виконання. У такий спосіб обласна влада забезпечує захист інвестицій і повний цикл адміністративного супроводу капіталовкладень.

Експерти вважають, що сприятливий інвестиційний клімат у регіонах сприяє підвищенню іміджу України. "Нам необхідно зробити все, щоб в Україну інвестували якомога більше. І в цьому відношенні дуже радують результати Сумщини. Головне, що керівництво області використовує стратегічне і проектне управління в цій сфері", – зазначив заступник директора Департаменту національних проектів Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Василь Федюк, виступаючи на презентації в Американській торговельній палаті. На думку В. Федюка, якщо ініціативу Сумщини підтримає кожен регіон, Україна зможе увійти до двадцятки процвітаючих економік світу. "Сумська область впливає на імідж України, Україна – на імідж Сумської області. Якщо усі регіони будуть такими ініціативними, якщо вони активно залучатимуть інвестиції в особі відомих світових брендів, Україна буде розвиватися краще. В окремо взятому регіоні можна створити гарантії для конкретних інвесторів. І Сумщина – приклад у цьому", – вважає президент Bohush Communication, член Ради IPRA, віце-президент Української PR-Ліги Денис Богуш [416].

Аналіз іміджмейкінгу в Львівській області свідчить про туристичну привабливість регіону. У центрі Львова розташовані такі архітектурні споруди, як Львівський оперний театр, церкви, музеї та фортеці. Історико-культурні цінності Львова та області стали гордістю не лише України, а й усієї Європи. Серед них – Одеський, Золочівський замки і замок Тустань. Крім архітектурних споруд, оновлюються старі і будуються нові об'єкти ресторанно-готельного комплексу. У логотипі Львова відображено те, що приваблює

туристів – старий центр. Логотип зрозумілий для всіх – п'ять веж, які символізують культури, національності та конфесії населення столиці Галичини (рис. 5).

Рис. 5. Логотип м. Львова