TextBook 8.5. Міжнародна міграція робочої сили
Сучасні міжнародні економічні відносини нерозривно пов'язані з такими поняттями, як міграція, імміграція, еміграція, рееміграція населення [1].
Міжнародна (зовнішня) міграція існує у різних формах: трудовій, сімейній, туристичній тощо. Провідна роль в умовах глобалізації належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили - це процес стихійного або організованого переміщення робочої сили в межах міжнародного ринку праці. Міграція робочої сили, коли населення переміщується між окремими регіонами в межах своєї країни, складає внутрішню міграцію. Зовнішню міграцію утворює переїзд робочої сили з однієї країни в іншу на тривалий строк, як правило, не менше року. Зовнішня міграція здійснюється як еміграція та як імміграція. В сучасних умовах у цей процес втягнута абсолютна більшість населення країн світу.
На початок XXI ст. сформувалися наступні центри, що визначають сучасні напрямки міжнародної міграції робочої сили: 1) СІНА, Канада, Австралія - приймають переважно кваліфікованих спеціалістів; 2) країни Західної Європи, де на непристижних, важких і шкідливих для здоров'я роботах постійно використовується значна кількість іноземних працівників, в тому числі з України; 3) нафтовидобувні країни Близького Сходу, в яких охоче беруть на роботу іноземних фахівців, а також некваліфікованих працівників з сусідніх арабських країн; 4) індустріальні країни Південно-Східної Азії, де мігрує в основному населення цього регіону світу [2, c. 421].
У результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці, пропозиція робочої сили, який залежить від ситуації на внутрішніх ринках праці країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.
Причини, що породжують міграцію робочої сили: загальні (інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в національних економіках, пов'язані з НТР) і специфічні (відмінності у рівні соціально-економічного розвитку країн, що породжує відмінності в рівнях оплати праці, житлових умовах, розвитку соціальної сфери тощо; дефіцит певних спеціальностей; відмінності між країна в умовах професійного зростання працівників тощо).
Примітки
1. Під цими поняттями розуміють: міграція (від лат. migratio -переселення, переміщення) - переміщення через кордон; імміграція (від лат. immigrare - вселяюся) - це в'їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни; еміграція (від лат. emigrare - виселення) -переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання; рееміграція - це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.
2. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ. наук, проф. В. Г. Федоренка. - К. : Алерта, 2008. - С. 421- 422.
Міграція робочої сили викликає неоднозначні соціально-економічні наслідки для країн-експортерів та країн-імпортерів працівників.
Таблиця. Соціально-економічні наслідки від міграції робочої сили
| Для країн-імпортерів | Для країн-експортерів Робочої сили |
| Позитивні | Позитивні |
| Зростання конкурентоспроможності вироблюваних товарів завдяки зменшенню витрат, пов'язаних з низькою зарплатою іноземних працівників. | Послаблення напруженості на національних ринках праці внаслідок зменшення кількості безробітних за рахунок емігрантів. |
| Виникнення додаткового попиту на товари і послуги з боку іноземних працівників, що стимулює зростання виробництва. | Створення для емігрантів можливостей формувати фонд життєвих засобів за рахунок країн перебування. |
| Іноземна робоча сила відіграє роль соціального амортизатора під час кризових процесів. | Переведення частини заробітків на батьківщину. |
| Іноземні працівники використовуються в найбільш продуктивному віці, а у разі втрати працездатності повертаються на батьківщину, і підприємці країн імміграції не несуть жодних витрат на їх подальший соціальний захист. | Економія на навчанні новим професійним навичкам, ознайомлення з передовою організацією праці в країні прийому. |
| За рахунок більш високої заробітної плати країни імміграції заохочують надходження кваліфікованої робочої сили та спеціалістів найвищої кваліфікації, не затративши коштів на їх підготовку. | |
| Негативні наслідки | Негативні наслідки |
| Посилення соціальної напруженості в країнах-імпортерах працівників, коли іммігранти займають робочі місця місцевих робітників. | Виїзд висококваліфікованих фахівців -"відтік мізків". |
| Формування тенденції до зниження заробітної плати в цих країнах | |
| Потенційна загроза зростанню безробіття. |
8.6. Транснаціоналізація економічної діяльності корпорацій: сучасні тенденції
В минулому столітті ринкова економіка перетворилась із економіки безлічі малих підприємств у економіку, в якій провідну роль стали відігравати небагаточисельні, вертикально і горизонтально інтегровані корпорації, які здійснюють економічну діяльність по всьому світу.
Еволюційний процес розвитку системи підприємництва породив чимало різних типів корпорацій: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, командитні товариства (8-корпорація), повні товариства, приватні корпорації, державні(публічні) корпорації, комерційні та некомерційні корпорації, корпорації відкритого та закритого типу, дочірні корпорації, холдингові компанії, концерни, конгломерати, картелі, синдикати, консорціуми, національні корпорації, транснаціональні корпорації, міжгалузеві корпорації, диверсифіковані корпорації тощо [1,с.134-135; 2, с.133]. Кожен із зазначених типів знайшов свою „нішу" в ринковій економіці. Нині ключову економічну роль відіграють великі корпорації, здійснюючи функції своєрідного локомотива ринкової економіки, становлення основ постіндустріального суспільства [1, с.135].
Ключовою сучасною тенденцією інтернаціоналізації є економічна транснаціоналізація. І. Бочан та І. Михасюк вважають, що „поняття транснаціоналізації надто складне і комплексне, щоб розглядати його як складову частину будь-якого іншого поняття"[5, с.31]. Деякі вчені акцентують увагу на тому, що економічна транснаціоналізація - це якісно новий етап інтернаціоналізації економічного життя, який характеризується різким зростанням ролі зовнішніх факторів розвитку всіх держав і створенням транснаціонального капіталу. Інші трактують економічну транснаціоналізацію як більш вузьку категорію - лише одну, хоча й найважливішу, форму загального процесу інтернаціоналізації економічного життя [4, с. 455] .
Транснаціоналізація економічної діяльності передбачає включення в структуру національних відтворювальних комплексів економічну діяльність іноземних корпорацій [6, с.136].
Головними матеріальними носіями транснаціоналізації економічної діяльності є транснаціональні корпорації (ТНК). В наукових дослідженнях економічний зміст поняття "транснаціональна корпорація" трактується з різних позицій. В доповідях ЮНКТАД про світові інвестиції: ТНК - це компанія, яка має підрозділи у двох або більше країнах, спроможна проводити погоджену політику через один або декілька центрів прийняття рішень, в якій материнська компанія контролює активи інших економічних одиниць в державах базування, як правило, шляхом участі в капіталі.
В розвитку транснаціоналізації економічної діяльності ТНК науковці виділяють декілька етапів (табл. 1) [7, с. 63-64; 8, с. 56-57].
Таблиця 1. Етапи транснаціоналізації економічної діяльності ТНК
| Етапи транснаціоналізації | Зміст етапу |
| Перший етап ("епоха колоній") | Сировинні ТНК "першого покоління", які були засновані на використанні ресурсів колоній; горизонтальні картельні структури |
| Другий етап (друга третина XIX- перша половина XX ст.("епоха концесій") | Орієнтація на промислове виробництво; у приймаючих країнах ТНК перетворюються на своєрідні "автономні економічні держави" |
| Третій етап (1960-1970-і р.) | Велика кількість конгломератних злиттів; широке розповсюдження взаємного переплетення бізнес-структур за рахунок формальних каналів, а також на основі перехресних директоратів; корпоративна ієрархія у багатьох галузях витіснила механізми вільного ринку; пануючу роль стало відігравати використання стратегій росту та диверсифікації більшості бізнес-структур; традиційні ТНК доповнюються багатонаціональними корпораціями |
| Четвертий етап (1980-1990-і р.) | Зміна стратегічних імперативів: продовження стратегії вибіркового зростання, перехід на стратегії деконцентрації та стратегії інноваційного розвитку; конгломерати замінюються спеціалізованими вертикально-інтегрованими корпораціями; банки різко скорочують свої промислові активи; відбувається підвищення прозорості економічної діяльності; відмова від багатогалузевих структур; різке збільшення інвестицій у інноваційний бізнес |
| Сучасний етап | Розвиток мережевих структур, становлення якісно нових "глобальних компаній" п'ятого покоління, трансформація старих ТНК в "глобальні компанії" (СІНА); формування вузькоспеціалізованих агресивних ТНК в традиційних галузях (ФРН, інші країни Європи); злиття ТНК, що знаходилися в кризовому стані, з іноземними компаніми (Японія, Південна Корея); створення традиційних ТНК на базі національних промислово-фінансових груп (розвиткові країни, Мексика, частково КНР); посилення зарубіжної експансії великої кількості середніх і малих фірм, які, по суті, стають новими ТНК |
За даними доповідей ЮНКТАД за останні 35 років кількість транснаціональних корпорацій збільшилась у 11 разів. У 1970 р. у світі було вже 7 тис. ТНК, у 1976 - 11 тис, у 1990 р. - 24 тис. У 1993 р. нараховувалось 37 тис. ТНК, які мали приблизно 170 тис. філій, у 2005 р. їх кількість наблизилась до 77 тис, а кількість іноземних філій ТНК досягла 770 тис. Якщо у 1993 р. на одну ТНК припадало в середньому 4,6 філій, то в 2005 р. - вже 10 філій, тобто посилення транснаціональності у значній мірі здійснювалося за рахунок зростання філійної мережі ТНК [7, с.61- 62].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8. Міжнародна економіка як складова економічної теорії“ на сторінці 6. Приємного читання.