У підготовці до конкретного уроку є необхідність дотримуватися певної послідовності, своєрідного алгоритму, що включає такі компоненти:
• 1. Ознайомлення з навчальною програмою, визначення місця конкретної теми уроку в системі й структурі навчальної дисципліни.
• 2. Ознайомлення з навчальними підручниками з метою визначення повноти розкриття змісту теми відповідно до вимог програми.
• 3. Опрацювання методичної літератури щодо оптимізації навчально-виховного процесу в ході опрацювання конкретного навчального матеріалу.
• 4. Добір і опрацювання додаткового фактичного матеріалу теми уроку.
б. Підбір засобів навчання: таблиць, схем, моделей, предметів, роздаткового матеріалу.
• 6. Вибір оптимальних методів і прийомів навчання:
– а) визначення типу й структури уроку;
– б) уявна режисура структури уроку відповідно до мети, дидактичних завдань, віку учнів;
– в) складання плану уроку, в якому потрібно передбачити визначення теми (дидактичної, розвивальної, виховної), виокремлення структурних компонентів відповідно до обраного типу.
Досвідчений учитель, який має достатню психолого-педагогічну, фахову й методичну підготовку, проходить ці етапи швидко. А молодому вчителеві необхідно ретельно дотримуватися пропонованої технології. Це забезпечить у майбутньому надійний фундамент для набуття професійної майстерності.
Варто зробити зауваження щодо ще одного важливого аспекту в системі підготовки до уроку. Він стосується раціонального використання робочого часу. На сам процес написання планів уроків витрачається багато часу (в середньому 30 хв на один план). При 18-годинному тижневому навантаженні за рік має бути написано 630 планів, що становить 315 годин на навчальний рік. А з наступного навчального року вчителеві доводиться знову витрачати час, папір, чорнило на таку ж копітку роботу. Досвід творчо працюючих учителів переконує, що цього можна уникнути. Треба виходити з міркувань, що при стабільних навчальних програмах можна користуватися попередньо написаними планами, творчо удосконалюючи їх залежно від змін у змісті навчального матеріалу, складу й можливостей учнів класу, нових методів і засобів навчання. З цією метою з погляду на перспективу своєї праці варто дотримуватися такої технології: на початковому етапі плани уроків необхідно писати в загальному зошиті з кожної навчальної дисципліни і для певного класу, щоб бачити систему роботи; на розгортці зошита ліву сторінку слід залишати чистою, а заповнювати планом праву сторінку; план-конспект треба складати повний з достатнім розкриттям змісту й ходу уроку, належним методичним забезпеченням; у наступному навчальному році вчитель може скористатися вже готовим планом як власним надбанням, доповнюючи його (на сторінці ліворуч) новими прикладами, схемами, завданнями для самостійної роботи учнів, ефективними методами та ін. У наступні роки така творча робота над планами продовжується. Це непоганий показник становлення творчої лабораторії вчителя й одночасно економне використання робочого часу.
Такий самий підхід до складання робочих планів уроків з перспективою їх використання в наступний період роботи можна реалізовувати, використовуючи комп'ютерну техніку. Кожного року вчитель може доповнювати конспекти уроків, збережені з попередніх років на персональному комп'ютері, новим матеріалом. При цьому доцільно зберігати конспекти за кожний рік в окремих папках.
Технологія й техніка аналізу уроку
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка вчителя до уроку“ на сторінці 11. Приємного читання.
