• Ось коли б хто-небудь подарував мені золоту троянду. Це було б напевне на щастя. Я пам'ятаю твою розповідь на пароплаві, Жан.
• Хто знає! — відповів Шамет. — У всякому разі, не цей панок піднесе тобі золоту троянду.
Молоді люди поїхали. Шамет продовжував працювати сміттярем. Але після цього випадку він перестав викидати пил із ювелірних майстерень. Він вирішив по крихітках збирати золоті пилинки і з часом викувати з них золоту троянду.
Пройшло багато часу, поки золотого порошку накопичилося стільки, що можна було зробити з нього золоту троянду. Усю ніжність, яка давно була загнана в глибину серця, Шамет хотів віддати тільки їй, тільки Сюзанні.
Коли троянда була готова, Шамет дізнався, що Сюзанна рік тому виїхала з Парижа в Америку — і, як казали, назавжди. Ніхто не зміг повідомити Шамету її адресу.
Шамета огорнув тяжкий сум. Він кинув роботу, закрився у своїй халупі. Його провідував лише ювелір, який викував золоту троянду. Невдовзі Шамет помер. Ювелір підняв голову небіжчика, дістав з-під подушки золоту троянду.
Невдовзі ювелір продав її старому літераторові. Саме літераторові ювелір розповів історію золотої троянди. Під впливом цієї історії літератор у своїх записках занотував:
"Кожна хвилина, кожні кинуті мимоволі слово і погляд, кожна глибока або жартівлива думка, кожен непомічений порух людського серця, так само як і легкий пух тополі або вогонь зірки в нічній калюжі, — усе це часточки золотого пилу.
Ми, літератори, видобуваємо їх десятиліттями, ці мільйони піщинок, збираємо непомітно для самих себе, перетворюємо на сплав і потім виковуємо із цього сплаву свою "золоту троянду" — повість, роман або поему.
Золота троянда Шамета! Вона певною мірою уявляється мені прообразом нашої творчої діяльності. Дивно, що ніхто не спробував простежити, як із цих дорогоцінних порошинок народжується живий потік літератури.
Однак подібно до того, як золоту троянду старого сміттяра призначено для щастя Сюзанни, так само нашу творчість призначено для того, щоб краса землі, заклик до боротьби за щастя, радість і свободу, широта людського серця і сила розуму панували над пітьмою і сяяли, як незахмарене сонце".
Аналогічно з роздумами досвідченого літератора з погляду педагогічної діяльності, копіткої праці вчителя-вихователя в сенсі його підготовки до великої місії в галузі творіння Людини, підготовки до кожного уроку важливо усвідомлювати, що ми маємо прагнути до того, щоб дарувати кожній дитині своєрідну золоту троянду щастя. А для цього необхідно щоденно, впродовж багатьох років педагогічної праці по крупинках збирати духовні й інтелектуальні цінності, перековувати їх у троянди щастя й дарувати своїм вихованцям.
У системі підготовки вчителя до педагогічної діяльності загалом і підготовки до конкретних уроків, які б залишали помітний слід у серцях і розумі вихованців, необхідно володіти науковими основами педагогічної праці. У цьому контексті на перше місце виходить проблема вільного часу. Особливість педагогічної праці полягає в тому, що діяльність учителя не обмежується лише часом, який виділений на проведення уроків чи окремих виховних заходів, що регламентовані розкладом. Це лише завершальний акорд педагогічного дійства. Йому передує копітка й наполеглива попередня робота. На запитання, чого більше всього не вистачає учителеві, кожен творчо працюючий педагог відповідає, що для розв'язання все нових і нових завдань не вистачає передусім часу. Тому вчителеві важливо не лише ефективно використовувати робочий час, але й уміло підпорядковувати свій вільний час своїй професії.
В.О. Сухомлинський неодноразово зауважував, що проблема часу — це бич педагогічної праці. Від наявності вільного часу залежить успіх чи неуспіх професійної діяльності педагога. К.Д. Ушинський писав, що вчитель живе до тих пір, поки він навчається. Як тільки він перестає навчатися, в ньому вмирає вчитель.
Що треба розуміти під поняттям "вільний час"? Вільний час — це органічна частина часу життя і діяльності особистості. Разом з тим значення його в педагогічній діяльності настільки важливе, що нині з усією гостротою постає проблема вільного часу як першочергова. Коли ми говоримо про вільний час, то це не значить що це час байдикування. Для вчителя це той час, який він має використовувати для свого творчого розвитку, духовного збагачення, накопичення інтелектуального потенціалу, який буде використано в процесі підготовки до уроку і його проведення.
Важливо розуміти сутність часу, щоб раціонально підходити до його використання. Варто навчитися розрізняти календарний і психологічний час. Календарний час пов'язаний із чергуванням дня і ночі, порами року. Природа функціонує в його ритмі. Не завжди цей ритм підходить для людини, бо в неї відчуття часу залежить від багатьох факторів (типу темпераменту, віку, стану здоров'я та ін.), в результаті чого календарний час ніби перетворюється на особистий час, який у своїй основі є психофізіологічним.
Тому важливо навчитися контролювати свою діяльність з погляду раціональності використання часу на той чи інший вид роботи. Здавна відомо, що в процесі активної праці час летить дуже швидко, а в стані неробства тягнеться надто повільно. Невипадково народна мудрість говорить: "Довгий день до вечора, коли робити нічого".
Час, який сприймається людиною, — це психологічний час, бо його хід залежить не стільки від обертання Землі навколо своєї осі і навкруг Сонця, скільки від психічного стану організму, від змісту й організації життя та діяльності. Сумні, негативні почуття уповільнюють час, радісні, стверджуючі — прискорюють його. Сприйняття часу залежить також від стану фізичного і психічного здоров'я. Спробуйте поспостерігати за собою в різні моменти життя й діяльності, в різних психологічних ситуаціях, при різних станах здоров'я і ви переконаєтеся, що в одному випадку не встигнеш оглянутися, як час уже збіг, а в іншому — він тягнеться неймовірно довго. Проте це явище оманливе. Ілюзію різного ходу часу створюють конкретні справи людини, її вчинки, звершення. Чим вони більш значимі, змістовніші, тим багатший час. Народ з давніх-давен зауважував: "Згаяного часу і конем не доженеш" або: "Страченого часу і конем не впіймаєш". Російський поет СЯ. Маршак з цього приводу писав:
Мы знаем: время растяжимо.
Оно зависит от того,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Підготовка вчителя до уроку“ на сторінці 2. Приємного читання.
