Темперамент не варто ототожнювати з характером, який є поєднанням найбільш стійких, суттєвих особливостей діяльності особистості. Характер виявляється в поведінці людини, її ставленні до себе й навколишнього світу. Доброта й жорстокість, лінощі й працьовитість, охайність і недбалість — це все риси характеру. Отже, характер — це набута якість. Російський учений-фізіолог І.П. Павлов класифікував типи вищої нервової діяльності таким чином.
Нестримний — процеси збудження й гальмування сильні, але неврівноважені; властивий холерикам.
Жвавий — процеси збудження й гальмування сильні, рухливі, урівноважені; властивий сангвінікам.
Спокійний — процеси збудження й гальмування урівноважені, але малорухливі; властивий флегматикам.
Слабкий — процеси збудження й гальмування слабкі, неврівноважені, малорухливі; властивий меланхолікам.
Слід зауважити, що так званих чистих типів темпераменту немає. У кожної особистості переважають характерні прояви певного типу темпераменту.
Холерик — це запальна, нестримна людина. Рухлива, ініціативна, але, на відміну від упевненого в собі сангвініка, самовпевнена. Тому її ідеї — нерідко цікаві — не продумані до кінця.
Холерик нетерплячий, і якщо захопиться, його важко зупинити. Чекання здатне вивести його із себе. Невдачі — теж, і він або гарячково діє, або впадає в апатію. Для нього взагалі характерна подібна нестійкість. То він надмірно балакучий — не зупиниш, то слова з нього не витягнеш. Передбачити, як поведе себе холерик у новій ситуації, чи скоро призвичаїться, — досить важко. Швидко переходить від радості до смутку, від сміху до гніву.
Намагаючись якнайшвидше отримати результати, починає випереджати події, метушитися. Не може дочекатися завершення детективу, не подивившись у кінець книги, щоб дізнатися, чим усе закінчиться.
Рухи швидкі, поривчасті: не бере, а хапає, не кладе, а кидає. У будь-яку хвилину готовий зірватися з місця й кудись бігти. Дуже швидко схоплює інформацію, запам'ятовує, навіть не усвідомивши її. У критичні моменти може працювати довго й нестримно. У цей час здатність до концентрації сил вища, ніж будь-коли.
Цьому психологічному типу властиві часті зриви. Особливо його пригнічує необхідність стримувати свої почуття й надмірну активність.
Сангвінік сильний тип, добре володіє собою, урівноважений, рухливий. Він справляє враження людини рішучої, оптимістичної, упевненої у своїх силах. Часто пропонує якісь ідеї та добивається їх реалізації. Без напруження пристосовується до нових обставин. У важких ситуаціях стає більш зібраним і цілеспрямованим, не втрачаючи при цьому почуття гумору. Добре вміє стримувати свої емоції. Мова швидка, з живими інтонаціями та мімікою. У дитинстві часто буває лідером серед ровесників, здатний організовувати їх на ризиковані справи. Легко вступає в контакт з дорослими: він з тих, кого називають заводіями. Любить жарти, дотепи. Більше схильний до розв'язання тактичних завдань.
Його смаки та інтереси непостійні. Він "постійний у своїй непостійності". Якщо робота здається нецікавою, то сангвініку одразу ж стає нудно. Проте він наполегливий, якщо захопиться справою. Представника цього типу можна назвати працездатним, але не завжди працелюбним. Його "коник" — організаторська робота. Згодом переваги сангвініка можуть обернутися своєю протилежністю. Оптимізм, життєрадісність інколи переходять у зубоскальство й нестримний потяг до розваг. Прагнення до лідерства загрожує перерости в потребу підпорядкувати собі психологічно слабших людей. Але в сангвініка є добра підпора в боротьбі з власними недоліками — урівноваженість. Підкріплена увагою досвідченого педагога, вона допоможе уникнути негативних проявів.
Флегматик спокійний і незворушний, його впевненість ґрунтується на знаннях і розрахунку. Говорить переважно про справу, не любить пустих слів. Йому не чужа підприємливість, проте пропонувати нову ідею схильний лише після ретельного зважування всіх "за" і "проти". Ніяка невдача не може вивести його із себе. Для нього це цілком ординарні життєві неприємності. Здатний працювати рівномірно й довго в несприятливих умовах. Перед тим як діяти, подумає про можливі перешкоди, про їх подолання.
Він стратег і спокійно звіряє свої дії з перспективою. Урівноважений, його важко образити або вивести із себе. Уміє чекати. Мова його спокійна, без емоцій. До нових обставин пристосовується повільно. Часто довго вагається, приймаючи рішення. Проте, на відміну від меланхоліка, обходиться без сторонньої допомоги.
Меланхолік — це слабкий тип. Для нього характерні нерішучість, невпевненість, труднощі вибору. Схильний до боязкості з приводу й без приводу, важко вступає в контакти з незнайомими людьми. Меланхолік пасивний, уразливий. Найменша неприємність здатна вивести його з рівноваги. Голос у нього тихий, мова повільна. Надає перевагу правилам і авторитетам. Напередодні будь-яких змін у житті хвилюється, часто — безпідставно.
Він не борець і ладен "пливти за течією". Якщо потрапляє у важкі умови, то йому складно впоратися з новими завданнями. Те, що змітає на своєму шляху холерик, не помічає флегматик, обходить сангвінік, — як правило, стає перепоною для меланхоліка. Він розгублюється, опускає руки. У такі моменти йому потрібні співчуття й допомога тих, хто його оточує. Між іншим, у вираженого меланхоліка потреба в цьому майже постійна. Але помиляється той, хто вважає меланхоліка ні на що не здатним. Він — прекрасний працівник, коли для нього створені необхідні умови, є чіткі інструкції, а його самого заохочують і підтримують.
Меланхоліку доцільно знати можливі небезпеки у зв'язку з власним темпераментом і виробляти вміння їх уникати. Меланхоліка важко розворушити, зате потім йому нелегко вдається контролювати свої емоції, поведінку. Тому він більше за інших потребує навичок психологічного захисту від перевантажень, причому не лише фізичних, а й інтелектуальних, емоційних.
Урахування цих особливостей важливе в процесі контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів.
Учні, в яких переважає холеричний тип темпераменту, коли процеси збудження випереджають процеси гальмування, на поставлені запитання відповідають надто швидко, не завжди обдумано, з порушенням логіки думки. Тому таких учнів доводиться дещо стримувати (певними жестами, словами "Спокійно", "Не поспішай", "Будь уважний" і под.). Але в цих учнів, як правило, завищений рівень самооцінки, що вимагає від учителя ретельної та доказової аргументації оцінки їхніх відповідей.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія і техніка шкільного уроку» автора Кузьмінський А.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія і техніка контролю навчальної діяльності учнів“ на сторінці 5. Приємного читання.
