Розділ 4. Виконання бюджету

4.1. Поняття та принципи виконання бюджету

Виконання бюджету - це третя стадія бюджетного процесу, що означає забезпечення надходження запланованих доходів до всіх ланок бюджетної системи та фінансування заходів, затверджених у бюджеті держави.

Принципи організації виконання бюджету формуються, виходячи з вимог Бюджетного кодексу, та тісно пов'язані із принципами бюджетної системи.

У навчальній літературі розглядають такі принципи виконання бюджету, як:

- організація роботи із повноти та своєчасності надходжень доходів в цілому й окремо за кожним видом;

- організація виділення бюджетних асигнувань у межах затверджених призначень;

- організація контролю за процесом засвоєння бюджетних коштів;

- дотримання принципу організування розпорядника з одного бюджету;

- організація внутрішнього і зовнішнього контролю за економним і раціональним використанням природних, трудових та матеріальних ресурсів;

- організація контролю за ефективним, цільовим та законним витрачанням бюджетних коштів;

- дотримання учасниками бюджетного процесу планово-фінансової дисципліни [20].

Загальне керівництво виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів України. Кабінет Міністрів України організує виконання бюджету держави через Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, міністерства, відомства, інші органи виконавчої влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи.

4.1.1. Розпис доходів і видатків

4.1.2. Бюджетна класифікація

4.1.3. Джерела формування та напрямки використання ресурсів

У процесі виконання бюджету час фінансування видатків не збігається із зарахуванням доходів. Касове виконання бюджету потрібно формувати таким чином, щоб доходи випереджали у часі видатки, тобто поточні надходження перевищували поточні видатки. Це перевищення утворює грошові кошти бюджету.

Стабільність фінансового стану держави насамперед визначається наявністю певного залишку коштів на рахунках бюджету, оскільки це забезпечує безперебійність фінансування передбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі фінансового забезпечення потреб економічного та соціального розвитку.

Обсяги залишків коштів на рахунках бюджету, з одного боку, повинні забезпечувати стабільний фінансовий стан, а з іншого - не бути надмірно завищеними, оскільки це означає вилучення коштів із обороту, необхідність залучення додаткових доходів. У державному і місцевому бюджетах залишок коштів на рахунках обмежується оборотною касовою готівкою, що встановлюється щороку під час затвердження бюджету. Оптимальних розмірів залишку коштів на рахунках бюджету досягають визначенням відповідних термінів мобілізації доходів і фінансування видатків.

Джерелом формування коштів у бюджеті кожної країни є надходження доходів, а спрямування їх використання - фінансування видатків. У розрізі окремих видів бюджетів процес формування й використання коштів охоплює і взаємовідносини між самими бюджетами. Тому загалом джерелами утворення коштів того чи іншого конкретного бюджету є: власні доходи цього бюджету; кошти, одержані від інших бюджетів під час взаємних розрахунків; позики, одержані для покриття тимчасового касового розриву; частина доходів у вигляді відсоткових відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів; дотації, субсидії і субвенції, які передають бюджети вищого рівня нижчим. Відповідно кошти бюджету спрямовуються на: фінансування видатків, передбачених цим бюджетом, шляхом перерахування та видачі коштів головним розпорядникам коштів; погашення заборгованості перед іншими бюджетами за взаємними розрахунками; погашення позичок; надання трансферів.